“Уже за самою природою і неминучістю існують поміж людьми великі і численні відмінності, яким ніяк зарадити не можна. Уже від народження людина людині не рівна. Природа дає одному довше життя, більшу силу, сильніше здоров'я, більше талантів - дари, в яких іншим відмовляє або якими інших наділяє не в рівній мірі... До того ж і плин життя, обставини - те, що долею називаємо і що не залежить від волі людей або залежить лише незначною мірою, - все це дає кожній людині настільки різне життя, що мріяти про безумовну рівність людей - це противитися самій природі речей. До того людина, будучи паном своїх вчинків, кожна з більшою або меншою охотою і наполегливістю в праці, послідовними діями, більш-менш незмінним напрямом своєї праці, ідеями життя, моральністю або браком принципів свою долю сама собі змінює, виправляючи або псуючи те, що природа і доля дала.”