“Дорослі вміють лукавити. Діти, що брешуть, майже відразу себе виказують, вони не настільки хитрі. Але дорослі вірять у свою брехню. Або в те, що мають право брехати. Діти не мають ніякого права. Коли брешуть діти, то це соромно. А коли брешуть дорослі, то в них завжди є оправдання. Дорослі брешуть лише від турботи про когось, делікатності чи здорового глузду, через те їхня брехня завжди чиста. У кожнім разі вони хочуть, щоб діти в це вірили.”