“У тому, що ідеш по світу самотою, є своя гармонія.
Відкриваєш те, без чого можеш і не можеш жити, — прості нужди й маленькі радощі, які визначають життя. Не харч, не дах над головою, не базові потреби тіла, — для Адді все це розкіш, — а те, що допомагає зберегти здоровий глузд. Що приносить радість. Що робить життя стерпним.”