“Та чи справді сталося то раптово? Напевно, ні. Не треба себе обдурювати. Ніщо раптово не обривається, особливо щастя. Це як вода в криниці, що пересихає. Бо ж не зненацька криниця вмирає. Спочатку вона міліє. Що ж, це маленький дзвіночок: шукай причину чому! тому що джерело замулилося й нікому почистити? А може, через посуху, або меліорацію, абощо. Те саме відбувалося зі щастям, як із тою криничкою, що пересохла. Його ставало дедалі меньше й меньше, і нарешті воно зовсім змаліло, лишилися скупі краплі на деньці. А одного дня зовсім зникло

Частина перша. Глава 5 Зрада”