“— Авґустин написав шістдесят три книжки! Коли вандали взяли в облогу Картаґен, він якраз робив коректуру і за нею помер! — маніякально продовжував Аполлоній. — Від вандалів не залишилося нічого, натомість Авґустина читають і сьогодні. Ergo, — він підняв до стелі руку з розчепіреними пальцями, — війна мине, а поезія залишиться.”