“Що ж до радянських солдатів, то вони часто були приголомшені тим, що побачили в Польщі. Попри те, що їх відправили нібито "захищати" місцеве населення, вони помітили, як сказав офіцер авіації Георгій Драгунов, що "взагалі то не потрібна була жодна допомога, і це було більше схоже на окупацію.

Драгунова дуже обтяжувала різниця між тим, що йому казали про Східну Польщу й тим, що він побачив на власні очі. "Ми бачили речі, яким заздрили, - казав він. - Деякі солдати були дітьми звичайних робітників і селян, вони запитували нас, чому така неймовірна різниця в рівні життя населення [Радянського Союзу та Східної Польщі]".

Попри те що населення окупованої Польщі вочевидь мало такі статки, яких не було в Радянському Союзі, Драгунов робить усе можливе, щоб не відступитися від попередніх переконань: "Мене виховували в тому дусі, що в цій країні [себто СРСР] було все найкраще... Якщо я і бачив щось краще [у Східній Польщі], то так, це змушувало мене замислитися, але не змінити свою думку. Нам казали, що в їхній країні криза, що Польща розвалюється і що ми несемо новий порядок. У той час неможливо було так швидко змінити свою думку... мої погляди формувало суспільство, я не міг відокремити себе від свого оточення.”