“[...] одного дня цукор знову зовсім несподівано закінчувався, як правило, саме в такий день, коли здохнути трошки хотілося ще із самого ранку, а якщо запивав це відчуття кавою без цукру — вдома, — або кавою з кав'ярні — поганою, — хотілося вже зовсім сильно.”