“Ми схильні уявляти собі земні справи, а надто шлюбні зв'язки, як і щось тривке, непорушне, а що стосується подружжя, то до таких уроєнь нас спокушають вистави, які постійно йдуть в театрі, але не мають нічогісінько спільного зі справжнім устроєм світу. В комедіях одруження постає остаточною метою, завершенням пожадання, відкладеним на кілька дій всілякими перепонами, а в мить, коли мети досягнуто, завіса опускається, і ми йдемо додому з приємним переконанням, що щастя триватиме вічно. У світі ж усе інакше; там вистава триває й далі, а коли завіса знову піднімається - краще би й не бачити і не чути, що там коїться.”