“У ліліпутів є звичай, запроваждений нинішнім імператором та його міністрами і дуже відмінний, як запевняли мене, від практики колишніх часів. Якщо задовольняючи мстивість монарха або злість його фаворита, суд дає особливий суворий вирок, то імператор на засіданні державної ради завжди виголошує промову про свою велику лагідність та добрість. Промову зараз же оголошують по всій державі, і ніщо не жахає народ так, як це вихваляння милосердя його величності, бо, що довша і переконливіша промова, то, як помічено, жорстокіша буває кара, і безневинніша жертва

Частина I. Подорож до ліліпутів. Розділ VII”