“Однак ненависть не залежить від того, кого ми ненавидимо: їхньої поведінки, бездіяльності чи слів. Ненависть – дитя розчарування і несвободи. Вона розквітає в нас, коли ми марно намагаємось отримати те, чого потребуємо: любові, розуміння, прийняття, піклування, і думаємо, що все це можна отримати лише тут, у цієї конкретної людини. Та може бути, що вона не та або не той, хто взагалі може нас зрозуміти, з різних причин. Однак, засліплені болем, ми вже нічого не бачимо і не чуємо.
Ненавистю ж відрізаємо собі шлях до пошуків інших джерел. Нею ми міцно прив’язуємо себе до тих, кого ненавидимо, щоб не втратити з ними зв’язок – такий дорогий, нехай і болючий.”