“Стоїть гора високая,
По-під горою гай,
Зелений гай, густесенький
Неначе справді рай.
Під гаєм в'ється річенька,
Як скло вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Край берега, у затишку
Прив'язані човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони,
Що пройде любе літечко,
Повіють холода,
Осиплеться їх листячко,
І понесе вода.
Стоїть гора високая,
Зелений гай шумить;
Пташки співають голосно,
І річечка блищить.”