“У тому, що ти чужий, є якась радість, привабливість. Це - наче ласощі. Добре воно: не розуміти мови, не знати звичаїв, блукати, як дух, серед інших - далеких, незбагненних. Тоді прокидається особлива мудрість: уміння здогадуватися, ловити неочевидне. Прокидаються кмітливість і уважність. Чужий віднаходить особливий кут зору і хоч-не-хоч стає своєрідним мудрецем. Хто переконав нас, що бути своїм - так добре і зручно? Лише чужий по-справжньому розуміє, яким є світ.”