Мовна культура

 

Глобалізована, урбанізована культура спілкування сучасних українців:

Прівєт!Кльово!Тіпа, він сказав, а я, тіпа, сказала…Блін!Ні фіга собі!Круто!Бабки маєш?Чоткий пацан.Кльова тьолка.Та ти вообще офігіла!Офігезно.Стрьомно!То капєц!Пака!Дєрьовня!

Відстала «шароварна» культура спілкування у бойківському селі Жукотин, повіт Турка.!934 рік. Газда  прийшов до газди в гості й віншує на прощання:

Господу Богу хвала і людьом!Бисти ся так мали, як ся мают броди з ледами, полонини з травами і потоками, як ся мают криниці з водами і студні по селах і містах, і трактиєри як ся мают з кубасами і шинками, і з вендзенов солонинов, і шпихліри як ся мают з м’ясами, шинки з горівками, трафіки з тютюнами, а магазини з хлібами, а сто оборогів з сінами, а стайні з худобами! А Вам,Господи Боже, здоровля і розуму доброго, много літ прожити і щастя, аби-сте так годні всьо на віз підняти, як оса сяде на корову, а сова на кота, і лис курку їмит, а вовк вівцю, а медвідь вола на полонині роздирає, і жиби-сте по такім пакунку з грішми найшли, як самі завбільшки.

 

Для тих, хто вважає, що нам не треба ні села, ні діалектів, ні етикету.