Отворене небо

 

Поки ви, шановні, чубитеся через  проблему – купатися чи не купатися в ополонці на Йордан, я знову дістаю з полиці свої виписки з Літопису Бойківщини. Отже, карачун вже з’!ли на Новий рік. І жінки не прядуть від Різдва до Йордану, аби яструб  не ловив курей.

Навечеря Йордану – то Другий Святий вечір. Чомусь у нас в селі кажуть Щедрий вечір. Бойки з села Тернова Вижня на Турківщині  зранку кажуть дітям сипати овес через рукав у обруч, покладений на долівку, щоб кури неслися. Дівчата і хлопці ліплять хрестики з тіста і чіпляють їх на всі двері і стіни. На Йордан все скроплюють свяченою водою. Газдині печуть чотири паляниці з житнього борошна. Як зійде перша зірка, господар йде до стодоли з тими паляницями, лишає там  одну, і приносить мішок сіна. Каже: «Дай Боже, добрий вечір! Дай Боже щастя, здоров’я, бисми діждали від нись за рік другі свята допровадити в щастю, здоров’ю й радости!» Він каже так три рази, а тоді розстилає сіно на столі, накриває білим обрусом, ставить свічку, три паляниці й кілька головок часнику.  Потім усі моляться і сідають до вечері. Починають її з часнику і паляниці, п’ють варену горілку. З паленим цукром, наприклад. Закінчують кутею.

А далі починається щось космічне. Після вечері всі йдуть надвір по воду .До ріки чи до криниці, бо є така мить, коли   вода у них перемінюється на вино. Всього лише мить. Але то ще не все. Сідають коло вікон і дивляться на небо. Бо є така хвилина, в якій отворяється небо. І  як хтось побачить отворене небо, буде міг  у Бога випросити всього, чого забажає.

Мабуть, всі знають, що на Святий вечір можна зрозуміти мову тварин і птахів. Але бойки вважають, що розуміти можуть не всі, лише люди без гріха.

А тепер можна й спати. Помолившись кожен про себе.

Є дві дуже цікаві народні молитви, записані в селі Волосате 1934 році. Якраз на ніч.

Моя хата – в моїй хаті штири кути, а в тих кутах Ангел Божий, серед хижи сам Син Божий, на порозі Божа Мати Сина вкладає, з Богом лігає.Ангилики стирижинийки! Стирижіт мою думку з вечира до півночі, від півночі до когута, від когута до рана – на віки віков.Амінь.