Парує дощ над пальцями багать

Парує дощ над пальцями багать, І пахнуть трави, сни і блискавиці. Тягуча ніч, як золота живиця – Милуйся, липни, та не зберігай.

Не вбережеш її солодкий трем, Жаринок шал, рожеву сіль кохання. Усе стається вперше і востаннє, Не лишиться ні крапки, ні тире.. Он бог мішає сонця мед важкий, І він не вічний, вічне тільки коло, В якому все прекрасне й випадкове, І вислизає рибкою з руки. Вбирає світ барвінок і бузок. І кожна ніч коротка, наче зойк. (c) Юлія Баткіліна Телеграм Фото Free-Photos