Мій сон торкається дна

Мій сон торкається дна, відчуває холодний мул,
А у ньому – уламки мушель, чиїсь кістки.
Все на світі згасає взимку, і ось чому
Пропливає повільне сонце по дну ріки.
Зігріває холодні мулисті береги,
Відбивається у зіницях придонних риб,
Раз на рік зазирає вглиб
На політ стріли,
І здається, що згасне сонце і там загине.
Вони торкаються дна – щире золото й страж його.
Відчуваючи пріле листя і сон лілей.
Все на світі весну чекає, тому вогонь,
Не згасає, хоча і жевріє він ледь-ледь.
То плекай цю м...