Всесвіт

Казали, він був придурком – і так постаріє,
керуючи всесвітом потай від санітарів,
рахуючи чорних ґав і котів смугастих,
себе уявляючи цапленим Радагастом.

А ніч почалась опівдні, зима – на півдні, а він вже давно не пише листів – ні, бо все, що важливе – сказано ним до того. І все те – між ним і богом, між другим справа, прокуреним, злим, між кузнею і катівнею, сопілка чи різка – що там у нього в правиці?
Казали, він міцно вдарений – так посивіє,
усе, до чого торкнеться – зійде на пси йому,
...