Той, що на зміні

Серветки масні, шкаралупа крутих яєць,
і світло, що тліє ледве, неначе гніт.
Лежить вона тихо і думає: “Чи я є?
І хто я, якщо наснилося все мені?”

В її голові розмови танцюють степ,
вбиваючись, наче гострі міцні гвіздки.
Вона собі, думає: “Скільки ж ви жерете..”
І світ перед нею наляканий і хисткий.
А він засинає швидко, як в воду – бовть,
і сни його – темні відьми, чіпкі і злі.
Лишила його єдина земна любов,
і друзі лежать в холодній сухій землі.
І всі, хто не вірить ночі, не вірить в сни,
і...