Дівчина в Гардах

Не хоче дівчина в Гардах
відчувати прихильності до мене…
Гаральд Суворий “Віси радості”

Вона йому напевно не писала.
Язичницькі часи такі далекі.
Та все ще чутно, мов пташиний клекіт,
мов вигуки далекого двобою.
Розмита тінь князівни Олісави
над водами, полями і лісами…
Ніхто не переймається любов’ю,
кому, скажи, журба її, краса її…

Північні хлопці хвацькі і невірні,
як море, повне рибою і кригою.
Ніхто нікого, леленько, не втримає,
ніхто ніким не снитиме до скону.
Цей світ – лиш мерехтливе...