Бачиш, ніч весняна

Бачиш, ніч весняна нашорошує лисячі вуха.
На сторожких стежках її тихо, оглушливо тихо.
Не злякай її, ніжну, хай буде ні звуку, ні руху,
Хай у тиші правічній магічний збирається вихор.

Дозріває, мов яблуко, злим наливається соком,
Щоб і нас захопити, як час урожаю настане..
Як це – бути безсмертним, як – бути міцним і високим,
І співати пісні нелюдські, гіркувато-гортанні?
Як то світ потойбічний вливається в білі зап’ястки?
Попроси в мене ласки, відьомської хижої ласки…
Я посіяла пристрасті ц...