І всі інші

Так славлять: «Герою, вже слова цього не встидайся.
Тобі ж бо іти на двобій із драконом в печеру.
І хтозна, які тобі доля там викине дайси».
Ми машемо квітами, тепло нам і не пече нам.

Так мовлять: «Герою, прославиш свій рід і корону,
І місто принишкле, і вулиць його плутанину,
І села рум’яні і віддані – і безборонні..»
І дивимось ми, наче він уже справді загинув.
І плаче вона, і плаче, і сльози її – перлини, неначе уже загинув, навіки пішов неначе. А в нього спина – сутула, і руки брудні і с...