Колискова для тих, хто не потребує її

Зброя і чай уже охолонуть скоро.
Сплять вогняні дракони й гидкі шакали.
Щоб ми її любили і не тікали,
Долі потрібна наша сліпа покора,
Щоб ні своїм, ні зайдам не довіряли,
Щоб не просили кращої із нічого…
Лине в холоднім сріблі самотній човен,
Тягнуть до нього пальці стійкі корали.
В морі вода змертвіла і каламуть.
Хто ще у землю ляже, піде в тюрму?
Хто покладе життя, по воді піде,
Де?
Хтось від’їжджає в край, де нема відрази,
Де асамблеї, звіти і адвокати.
Дітям їх теж не буде куди тікати,
П...