Пейзаж

Чому не спиш – це що тебе гризе?
Яка мара тобі у вічі бризка?
Вершковий, наче кава чи іриска,
Туман густий над озером повзе,

Занурює долини в каламуть.
І світу вже нема – усе йому.
Такий всевладний морок водяний,
Що все стає, як озеро досвітнє.
І вже нема ні грудня, ані квітня,
Лише «тепер» , і сутінки, і сни.
Лягай на спину, видихай туман.
Чи є зірки? А небо? А нема…

Фото Kai Stachowiak