Абрахам Хосебр > Recent Status Updates

Доброго ранку, Рембрандте. І вам доброго ранку, Спінозо.
Дуже прикро чути, що ви збанкрутували, Рембрандте.
Дуже прикро чути, що вас відлучили від Церкви, Спінозо.
Гарного дня, Рембрандте. І вам, Спінозо.

Прийшов до Мольєра завдяки Ауербаху.
Насолодження неймовірне!
Це класика, це знати треба!

Один з їхніх богів

Хоч ми розбили їхні статуї,
Хоч ми прогнали їх із храмів,
Та це не значить, що боги загинули.

Одинадцяте запитання квізового розділу "Вікопомину" починається мелодійним анапестовим тетраметром. Стріча на мості (тролячому?) двох подорожніх, Езопових Цапа і Барана, Ягвістових Каїна і Авеля мнемонічно пригадається вже десь потім, як японська притча, переказана ненадійним оповідачем ще більш ненадійним крутивусам, хапайвітрам і вернидупам. Один абзац -  і пісенність скочується в зарозумілу чиназесну лектуру.

Вольтер конструює дійсність так, щоб вона відповідала його цілям. Безперечно, строката і жвава повсякденна дійсність є в багатьох його творах, але вона неповна, навмисно спрощена, а тому, попри серйозність повчального тону, грайливо поверхова. Щодо стильового рівня, то приниження становища людини вже імпліцитно відчутне в дусі, який панує в просвітницьких творах.

«Alcibiades ou dialoge de Platon intitulé Le Bancquet, louant son precepteur Socrates, sans controverse prince des philosophes, entre aultres parolles le dict estre semblable es Silenes...»

В античній теорії високий, піднесений стиль називався sermo gravis, або sublimis (важкий, або піднесений); низький стиль — sermo remissus, або humilis (смиренний, принижений); обидва мали залишатися чітко відокремленими. Натомість у християнстві обидва стилі злиті від самого початку, особливо в перевтіленні в людину та Страстях Христа, в яких максимально реалізовані та об'єднані як sublimitas, так і humilitas.

А коли ми пригадаємо й іншу теорію натурфілософів, згідно з якою всі інші земні барви — і любі рум’янці небес та лісів на заході сонця, і золочений оксамит метеликових крил, і троянди на щоках юних дівчат, — усе це тільки витончена омана, бо забарвлення це міститься не в самих речах, а тільки наноситься на них зовні, так що вся обожнювана природа розмальована, мов повія, принади якої прикривають тільки прах.

У тому світі є чимало місць, де можна служити. Світ ненаситний на служіння.

Томас Мор, автор розкритикованої «Утопії», не вірив у існування Притулку, однак, безперечно, порадів би здатності людського роду до самоочищення і справедливості за життя, а не після смерті. Втім, як державному діячеві, йому більше імпонувала б розповідь Платона про Атлантиду.

Як мало знань набуває людина в житті. Життя наче вода вислизає в неї крізь пальці, і якщо вони залишаються ледь вологими, мов від роси, ціле покоління дурнів волає: ось воістину мудра людина!

Відразу закінчивши читання "Вікопомину" у 2025 році, я пригрозився, що знову почну перечитувати цей онейроїдний ехолалійний трактат у 2026. Совгірюар.
Я приєднався до надзвичайно прекрасної читацької групи "Wake in progress" і тепер буду вас бомбардувати короткими підсумками з кожних кількох сторінок читання.

"Thine obesity, O civilian, hits the felicitude of our orb!"

Твій син сидить біля відкритого вікна, заваленого теплом. Неначе цигарковий дим, його окутує друк книжки, яку він чи тає уголос. Крізь його голову, немов верства жовтого мінералу крізь камінь, проходить лан пшениці.

Dearo, dear! And her illian! And his willyum! When they were all there now, matinmarked for lookin on. At the carryfour with awlus plawshus, their happyass cloudious! And then and too the trivials! And their bivouac! And his monomyth! Ah ho! Say no more about it! I'm sorry! I saw. I'm sorry! I'm sorry to say I saw!"

Upjack! I shudder for your thought! Think! Put from your mind that and take on trust this. The next word depends on your answer.

Mattheehew, Markeehew, Lukeehew, Johnheehewheehew! Haw! And still a light moves long the river. And stiller the mermen ply their keg. Its pith is full. The way is free. Their lot is cast. So, to john for a john, johnajeams, led it be!

You'll have loss of fame from Wimmegame's fake. Forwards!

assphalt body with the concreke soul

I cain but are you able? Amicably nod. Gu it!

As we there are where are we are we there from tomtittot to teetootomtotalitarian. Tea tea too oo.

Hoo, I'm true!

Ви вірите в потойбічне життя?

Я не вірю в це життя.

Якщо ти загубиш ключ до стародавнього кодексу, то з якою скрижаллю можна порівняти цю втрату?

Сутеніло, і він подумав, що чоловіки збираються серед пагорбів. Підживлюючи невеличкі багаття актами, завітами і поезією пращурів. Документами, які вони більше не мали змоги читати на холоді, що позбавляв людей їхніх душ.

Псалтиріон!

Anna is his signature in his last lonely and embattled months, a time of mounting hostility towards Finnegans Wake; a daughter, Lucia, his inspiritrice, committed to an asylum; walking in the snow in Zurich with his little grandson, his eyes hidden with thick, dark glasses, entrenched in that same darkness that he had, in high-hearted youth, pitied in his hero Ibsen. It was January 1941, Europe in the throes of war.

Читаючи натрапив на фраґмент вірша Падрейка Колума - знайшов оригінал. Переклав українською.
Тепер цей вірш існує в українському перекладі на моєму Телеґрамі.

Невже лишати світ оцей
За ніжність рук, дрімливість віч
За червінь губ, білість грудей
Навік піти у ніч?

Хай демон забере назад
Це злото кіс, цей мед ключиць
Цю шию вперту як лоза
Не впаду ниць.