Sign in with Facebook
“Відвічна правота роду супроти виламаної з його регул одиниці — моторошна штука. Відходити вчасно — то теж, що не кажіть, знак богообраності. Вітчизна в мені ще колись упізнає себе. В людині обов'язково має бути система ціннісних реґуляторів, щоб її «не понесло».”
― 30 найкращих українських оповідань
― 30 найкращих українських оповідань
“Що я можу тобi на це вiдповiсти, Донцю? Що нас ростили мужики, обйобанi як-тiльки-можна з усiх кiнцiв, що потiм такi самi мужики нас трахали, i що в обох випадках вони робили з нами те, що iншi, чужi мужики зробили з ними? I що ми приймали й любили їх такими, як вони є, бо не прийняти їх — означало б стати по сторонi тих, чужих? Що єдиний наш вибiр, отже, був i залишається — межи жертвою i катом: мiж небуттям i буттям-яке-вбиває?”
― Fieldwork in Ukrainian Sex
― Fieldwork in Ukrainian Sex
“Дитина — вона ж відчуває так само, як дорослі, тільки пояснити того не вміє. Ніби мені відкрилися нараз усі ті "секрети", що ми наробили, а потім покинули й ніколи більше до них не навідувалися, — як вони всі й далі лежать там, у землі. Всі наші запечатані дружби, сльози, клятви… Наші маленькі життя, накриті скельцями, — як експонати у мами в музеї. Такий величезний музей покинутих "секретів". А люди по ньому ходять — і навіть не здогадуються, що він там, у них під ногами…”
― The Museum of Abandoned Secrets
― The Museum of Abandoned Secrets
“Хтось повсякчaс проживaє зa тебе твоє життя - одну з його можливих, ніколи тобою не здійснених версій. Всі почуття, що по-спрaвжньому в'яжуть нaс з іншими, від любови до зaздрости, походять від цієї потaємної туги зa іншими життями - інстинктивно вгaдaними, розпізнaними нaшими життями, яких ми, однaче, ніколи, ніколи не будемо мaти.”
―
―
“...її (любов) називають демонічною, тиранічною, упиричною, деструктивною, а я б назвала "фаґоеротичною": пожираючою, бо головна її прикмета – то органічна незацікавленість в "інакшості" свого об'єкта, ненаситна й жагуча хіть його привласнити, оповити, внерухомити, зробити частиною себе ("жена не сапог, с ноги не скинешь"!), отже, в ліміті, – проковтнути й перетравити. Щось від цієї любові завжди існує між напасником і жертвою – "я тебе люблю, я тебе з'їм", – починаючи від найбільш ранніх форм культури, від мисливських ритуалів доби палеоліту, доводять нам антропологи, від наміченої, дослівно облюбованої жертви убивця вимагав не чого іншого, як так само любові у відповідь – згоди на забиття.”
― Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х
― Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х
Вероніка’s 2025 Year in Books
Take a look at Вероніка’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
Вероніка hasn't connected with their friends on Goodreads, yet.
Favorite Genres
Polls voted on by Вероніка
Lists liked by Вероніка