Фелікс Австрія in "Почитати". Читацький клуб

Apr 08, 2023 meowkotmarina rated it really liked it

Ще під час першого карантину подивилась екранізацію цієї книги і вирішила, що точно ніколи це не читатиму. Та як же я помилялась…
Можна читати цей роман як щоденник сироти Стефи, або мелодраму, яка розігралась у Станіславові, можна зачепитись за характери і мотиви персонажів, або прочитати цю історію, як кулінарну книгу, яка об'єднує кухню різних етносів, які проживали тоді в одному місті.
Якщо коротко, то скажу так: мені однозначно сподобалось, хочу ще! Книга залишає по собі приємний післясмак п Ще під час першого карантину подивилась екранізацію цієї книги і вирішила, що точно ніколи це не читатиму. Та як же я помилялась…
Можна читати цей роман як щоденник сироти Стефи, або мелодраму, яка розігралась у Станіславові, можна зачепитись за характери і мотиви персонажів, або прочитати цю історію, як кулінарну книгу, яка об'єднує кухню різних етносів, які проживали тоді в одному місті.
Якщо коротко, то скажу так: мені однозначно сподобалось, хочу ще! Книга залишає по собі приємний післясмак пригодницької літератури.
А якщо роздивлятись під мікроскопом, то в цьому романі Софія Андрухович надзвичайно дбайливо і з любов'ю розглядає життя в Австро-Угорській імперії, де тоді перебувала Західна Україна.
Оскільки це література легка, то письменниця не акцентує на проблемах чи гострих кутах, але, ніби мимохідь батько Аделі, характеризуючи Петра — нареченого його доньки, описує його як достойного і аристократичного, незважаючи на те, що він русин, тобто українець. З іншого боку, Стефа — безпосередній, але емоційний і ненадійний оповідач історії і головна героїня теж українка, але служить чи обслуговує її чи-то хазяйку, чи-то сестру Аделю, чий батько німець. Щоб вже завершити тему з етносами, то скажу, що мене надзвичайно вразило, як українці, євреї, німці і ще багато інших народів проживає в такому тісному просторі і як вони переплітаються.
Є романи епічні, які спираються на світоглядні питання, охоплюють довгий період часу і маштабні території, але їх недолік в тому, що вони не взмозі охопити всі історії та долі на мікро- і макро- рівнях, тому багато що просто губиться. Натомість для цих історій мікросвіту однієї-двох-трьох людей є такі романи, як «Фелікс Австрія» Софії Андрухович. І в таких історіях предмети, меблі, архітектура, рецепти досить вагомі. Подекуди гуцульська шафа чи годинник виписані детальніше, ніж повноцінний персонаж. Думаю це і є пам'ять про той крихкий мікросвіт, який здається таким надійним, але його так легко зруйнувати. ...more

2 likes · Like · see review