Що вам потрібно знати — я купляла цю книгу наосліп. Єдине, що я знала (і що мене дійсно підкупило) так це примітка «готичний роман». Серйозно, я готова зʼїсти будь-що, де є цих два слова.
Коротко, про основне:
19 річна Фейвел, корінна Кіпрянка виходить заміж за Рока, привабливого парубка, який подорожуючи завітав до майстерні її батька, вирішив прикупити декілька його робіт, а в результаті набув дещо набагато цінніше — кохання🥰.
Одружившись, Рок забирає свою молоду дружину до Туманного Альбіону, адже в родинному маєтку Пендорікків вже зачекалися на нову Наречену. Адже як гласить легенда будинку, кожна нова Наречена Пендорікка має замінити попередню в смерті, аби та спочивала з миром.
Молода Фейвел не вірить в усі ці забобони… але чи надовго її вистачить, особливо коли їй починає здаватися, ніби її власний чоловік приховує щось життєво важливе від неї?
Попереджаю: на початках книга може здаватися нудною (принаймні для мене це так і було), але після 30% книги, сюжет дійсно починає рухатися, й коли я побачила «Епілог», то не могла повірити, що це вже кінець.
А сам епілог… ну блін. Ми ніби й отримуємо всі відповіді на ті питання, які повставали під час читання, але це було сухувато. Мені хотілось би зовсім іншого, але що є, то є.
Ця книга не зовсім про романтичні стосунки, а сам чоловік Фейвел ніби відходе на другий план під час читання. Тут більше про саспенс: тривогу, напруженості та усвідомлення, що «щось» ось-ось станеться. Те саме «щось» я не вгадала, до речі.
Як не намагалася, які б найабсурдніші теорії я не набудувала, тільки під кінець я нарешті зрозуміла, що насправді тут відбувається.
Не можу сказати, що це must-read, але й не скажу, що це якась поґана книга. В ній точно є свій шарм🤍