Every living creature on Earth has been devolved - the evolutionary clock turned back, reverting all life to odd mutations and prehistoric incarnations. The cities of man are little more than bloody territories ruthlessly dominated by tribal Neanderthals ruling from the backs of mammoths, packs of saber-toothed tigers, and giant man-eating insects. Raja, one of the few remaining "Still Sapien" humans, heads to San Francisco to find the antidote for the world-changing DVO-8 viral agent. But to cross the wasteland, she'll have to convince the last pocket of humanity to join her quest... and survive the Nazi hillbillies that rule them through fear!
Rick Remender, the acclaimed writer of Black Science, Low, and Deadly Class, unleashes a high-octane dystopian masterpiece on the world, featuring the brilliant artistry of Jonathan Wayshak!
Rick Remender is an American comic book writer and artist who resides in Los Angeles, California. He is the writer/co-creator of many independent comic books like Black Science, Deadly Class, LOW, Fear Agent and Seven to Eternity. Previously, he wrote The Punisher, Uncanny X-Force, Captain America and Uncanny Avengers for Marvel Comics.
Мені давно до вподоби творчість Ріка Ремендера, за його здатність поєднувати масштабні ідеї з людяними історіями. «Чорна наука» вразила шаленим ритмом, різноманітністю світів і болісною сімейною драмою, «Токійський привид» — душевною глибиною та кіберпанковим світом. Навіть «Дно», попри неоднозначність особисто для мене, мало свою атмосферу. Тож до коміксу «Деволюція» я підійшов з ентузіазмом: ще одна антиутопія, цього разу з доісторичним відтінком. Але результат виявився повним фіаско.
Земля занурилась у справжній доісторичний кошмар: вірус DVO-8, створений із благородною (чи навпаки?) метою — запустив процес деградації. Люди, тварини й рослини повернулись до примітивних форм — неандертальці, гігантські комахи і ще купа схожої біди. У цьому хаосі одна з небагатьох людей, дівчина на ім’я Раджа, прямує до Сан-Франциско, аби випустити в світ антивірус. Але дорогою доведеться зіткнутись із псевдонацистами, внутрішніми демонами та сюжетом, що тане на очах.
Абсолютно все, що відбувається після експозиції, викликає або подив, або роздратування. Світ, що спершу здався цікавою антиутопією, швидко перетворюється на збірку «випадкових» сцен, де сюжет просувається через натягнуті повороти, а персонажі гинуть у гротескний спосіб без емоційного резонансу. Кульмінація — повна нісенітниця, схожа на насмішку над самою ідеєю цього коміксу. Може й була така задумка, але мені вона не сильно до вподоби.
Головна героїня Раджа — донька науковця, який створив вірус, — потенційно мала би бути цікавою постаттю. Але в реальності вона — лише створена для руху оповіді. Її мотивація виглядає шаблонно, а всі навколишні персонажі — або карикатурні, або просто статистика для кривавих смертей. Немає жодної емоційної глибини, жодного моменту, коли віриш або співпереживаєш персонажам.
Візуально комікс тримається в рази краще за сюжет. Джонатан Вейшак створює світ, повний агресії, дикості, деталей — усе клекоче й дихає небезпекою. Похмурі кольори, спотворені обличчя, інтенсивні сцени боїв — усе це виглядає ефектно. І якби історія була більш зібраною, малюнок міг би легко підсилити її. Як результат, він просто "тягне" на собі невдалий сценарій.
«Деволюція» — це ідея, яка мала потенціал, але перетворилась на самопародію. Замість глибокої історії про зникнення розуму й повернення до дикості минулого ми отримали примітивну, хаотичну історію без логіки та з перенасиченням насилля. На тлі інших творів Ремендера, цей комікс виглядає як концепт, який не мав би виходити за межі чорновика. Найгірше з усього прочитаного у нього.