Продовження історії про людину, в голові якої «жило» 24 різних особистості.
І воно мене відверто розчарувало... мабуть, не так сама історія, як персонаж Біллі Міллігана.
.
Якщо спочатку я навіть, деякою мірою, співчував йому, задавався питанням правильного вибору - злочинець він чи жертва обставин, то тут переді мною постає егоїстична й нарцисична особа, яка вважає, що світ повинен обертатися навколо неї. Це не хочу, це не буду, тут ви повинні... дратує, чесно кажучи.
Завжди ще є інша сторона, в даному випадку - це 3 зґвалтованих жертви, яким, я думаю, одинаково, свідомо він це робив чи ні, а далі йдуть тисячі людей, які житимуть поруч і ніколи не будуть впевненими, що цього не повториться, бо Біллі Мілліган - душевно хворий, хочеться йому цього чи ні.
А ще, вкотре переконуюся, який би вчинок не зробила людина, завжди знайдеться групка «співчуваючих», які будуть кругом доводити, що це сталося випадково, він не винен і більше цього не повториться.
Паралельно у книзі зображено жахливі умови утримання людей в психіатричних клініках з посиленими заходами охорони або простіше, тюрм для психічно хворих, знущання над ними персоналом цих закладів, де весь сенс зводиться до того, щоб просто вижити. В це якраз можу повірити. Описано, скільки всіляких «гнилих» процесів протікає в таких системах, і як легко можна ними маніпулювати володіючи інформацією, яка може зацікавити дурналістів чи владу.
Також можна подивитися на що готові політики та преса, заради рейтингів та тиражів і як це можна успішно використовувати задля досягнення власних цілей.
В цілому, на мою думку, однієї книжки для цієї історії було цілком достатньо. Тому вирішуйте, чи дійсно вам так хочеться далі заглиблюватися в «Таємничу історію Біллі Міллігана».