What do you think?


The Red Notebook: True Stories
The Red Notebook brings together in one volume all of Paul Auster's short, true-life stories―a remarkable collection of tales that documents the curious, miraculous, and sometimes catastrophic turns of everyday reality. Paul Auster has earned international praise for the imaginative power of his many novels, including The New York Trilogy, Moon Palace, The Music of Chance, Mr. Vertigo, and Timbuktu. He has also published a number of highly original non-fiction: The Invention of Solitude, Hand to Mouth, and The Art of Hunger. In The Red Notebook, Auster again explores events from the real world large and small, tragic and comic―that reveal the unpredictable, shifting nature of human experience. A burnt onion pie, a wrong number, a young boy struck by lightning, a man falling off a roof, a scrap of paper discovered in a Paris hotel room―all these form the context for a singular kind of ars poetica, a literary manifesto without theory, cast in the irreducible forms of pure story telling.
104 pages, Paperback
First published August 10, 1993
About the author
Paul Auster
247 books12.5k followersPaul Auster was the bestselling author of 4 3 2 1, Bloodbath Nation, Baumgartner, The Book of Illusions, and The New York Trilogy, among many other works. In 2006 he was awarded the Prince of Asturias Prize for Literature. Among his other honors are the Prix Médicis Étranger for Leviathan, the Independent Spirit Award for the screenplay of Smoke, and the Premio Napoli for Sunset Park. In 2012, he was the first recipient of the NYC Literary Honors in the category of fiction. He was also a finalist for the International IMPAC Dublin Literary Award (The Book of Illusions), the PEN/Faulkner Award (The Music of Chance), the Edgar Award (City of Glass), and the Man Booker Prize (4 3 2 1). Auster was a member of the American Academy of Arts and Letters and a Commandeur de l’Ordre des Arts et des Lettres. His work has been translated into more than forty languages. He died at age seventy-seven in 2024.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 1 of 1 review
August 6, 2023
Das Rote Notizbuch von Paul Auster, читала німецькою, бо мені її ще вчити і вчити, а англійську я вже вивчила (сарказм)
Окрім "Червоного зошита" у моїй книзі були ще чотири оповіді. Під однією назвою містяться різні короткі і водночас дуже емоційні описи дивних життєвих збігів, які сталися з автором в різні часи, фактично - це література сучасних соціальних мереж. Мені вона нагадала, як я перший раз поїхала з батьками у свої дванадцять років на оздоровлення морським повітрям. Ціль цієї подорожі була вивезти дітей на море у найдешевше місце. Тому ми зійшли з потягу, сіли в найгірший автобус, доїхали до кінцевої зупинки і ще півгодини тащилися пішки в найвіддаленішу хату, бо саме такий варіант і був найдешевшим, а дізналися ми про нього тоді, коли зійшли з потягу у Євпаторії і почали на вокзалі питати в незнайомих людей, де можна знайти доступне житло.
Господарі нашої хати здавали туристам якісь прибудови з гімна і гілок, дозволяли користуватися літньою кухнею, мали свою корову, коз, овець, качок, курей, город - свіжі продукти можна було купувати дуже дешево, до моря треба було йти через лікувальні грязі дуже далеко. Так от, ця неймовірна діра, що знаходилася за п'ятсот кілометрів від нашої квартири в Дніпрі, і яку ми шукали й знайшли, суто як найдоступнішу на чорноморському узбережжі для збіднілої у лихі 90-ті родини, належала бабусі й двом дядькам нашого Дніпровського дуже відомого тогочас боксера "Тайсона". Але і це не головне в історії, бо водночас з нами там відпочивала з батьками дівчина Яна і ми з нею дуже здружилися, хоч вона і була старша за мене років на шість. Родина її також уперше в житті вирішила поїхати з Дніпра аж до самого Чорного моря. І там, зустрівшись уперше в житті на найпершому для нас обох справжньому морському узбережжі, ми з Янкою мріяли про хлопців, в яких були закохані по самі вінця, і розкидували карти безліч разів на наші нерозділені кохання. І хоча, коли гадаєш, ніколи не можна казати, на кого саме, бо тоді підуть прахом найприємніші карточні прогнози, ми таки за кілька вечорів зрозуміли, що закохані обидві в одного й того самого хлопця Андрія, який був моїм постійним сусідом з четвертого поверху, та її колишнім однокласником. І хоч за віком мені більш підходив його молодший брат Ромчик, з яким ми й товаришували з дитинства, закохана я була в Андрія дуже давно, мабуть років з восьми. А Янка з дванадцяти. Так що виходило, що вона таки закохалася першою і ми разом з картами вирішили, що Андрій має дістатися їй. А мені потрібно шукати собі іншого чирвового короля.
От і у Пола Остера є цілий червоний зошит незвичайних історій, які не мають справжнього кінця (або мають, є й такі) та які ідеально підходять для вивчення іноземних мов.
Прочитано з величезним задоволенням у трьох потягах і одному літаку. Поїду назад, буду перечитувати його "Нью-йорську трилогію"
Окрім "Червоного зошита" у моїй книзі були ще чотири оповіді. Під однією назвою містяться різні короткі і водночас дуже емоційні описи дивних життєвих збігів, які сталися з автором в різні часи, фактично - це література сучасних соціальних мереж. Мені вона нагадала, як я перший раз поїхала з батьками у свої дванадцять років на оздоровлення морським повітрям. Ціль цієї подорожі була вивезти дітей на море у найдешевше місце. Тому ми зійшли з потягу, сіли в найгірший автобус, доїхали до кінцевої зупинки і ще півгодини тащилися пішки в найвіддаленішу хату, бо саме такий варіант і був найдешевшим, а дізналися ми про нього тоді, коли зійшли з потягу у Євпаторії і почали на вокзалі питати в незнайомих людей, де можна знайти доступне житло.
Господарі нашої хати здавали туристам якісь прибудови з гімна і гілок, дозволяли користуватися літньою кухнею, мали свою корову, коз, овець, качок, курей, город - свіжі продукти можна було купувати дуже дешево, до моря треба було йти через лікувальні грязі дуже далеко. Так от, ця неймовірна діра, що знаходилася за п'ятсот кілометрів від нашої квартири в Дніпрі, і яку ми шукали й знайшли, суто як найдоступнішу на чорноморському узбережжі для збіднілої у лихі 90-ті родини, належала бабусі й двом дядькам нашого Дніпровського дуже відомого тогочас боксера "Тайсона". Але і це не головне в історії, бо водночас з нами там відпочивала з батьками дівчина Яна і ми з нею дуже здружилися, хоч вона і була старша за мене років на шість. Родина її також уперше в житті вирішила поїхати з Дніпра аж до самого Чорного моря. І там, зустрівшись уперше в житті на найпершому для нас обох справжньому морському узбережжі, ми з Янкою мріяли про хлопців, в яких були закохані по самі вінця, і розкидували карти безліч разів на наші нерозділені кохання. І хоча, коли гадаєш, ніколи не можна казати, на кого саме, бо тоді підуть прахом найприємніші карточні прогнози, ми таки за кілька вечорів зрозуміли, що закохані обидві в одного й того самого хлопця Андрія, який був моїм постійним сусідом з четвертого поверху, та її колишнім однокласником. І хоч за віком мені більш підходив його молодший брат Ромчик, з яким ми й товаришували з дитинства, закохана я була в Андрія дуже давно, мабуть років з восьми. А Янка з дванадцяти. Так що виходило, що вона таки закохалася першою і ми разом з картами вирішили, що Андрій має дістатися їй. А мені потрібно шукати собі іншого чирвового короля.
От і у Пола Остера є цілий червоний зошит незвичайних історій, які не мають справжнього кінця (або мають, є й такі) та які ідеально підходять для вивчення іноземних мов.
Прочитано з величезним задоволенням у трьох потягах і одному літаку. Поїду назад, буду перечитувати його "Нью-йорську трилогію"
Displaying 1 - 1 of 1 review


