The award-winning author of The Music of the Primes explores the future of creativity and how machine learning will disrupt, enrich, and transform our understanding of what it means to be human.
Can a well-programmed machine do anything a human can―only better? Complex algorithms are choosing our music, picking our partners, and driving our investments. They can navigate more data than a doctor or lawyer and act with greater precision. For many years we’ve taken solace in the notion that they can’t create. But now that algorithms can learn and adapt, does the future of creativity belong to machines, too?
It is hard to imagine a better guide to the bewildering world of artificial intelligence than Marcus du Sautoy, a celebrated Oxford mathematician whose work on symmetry in the ninth dimension has taken him to the vertiginous edge of mathematical understanding. In The Creativity Code he considers what machine learning means for the future of creativity. The Pollockizer can produce drip paintings in the style of Jackson Pollock, Botnik spins off fanciful (if improbable) scenes inspired by J. K. Rowling, and the music-composing algorithm Emmy managed to fool a panel of Bach experts. But do these programs just mimic, or do they have what it takes to create? Du Sautoy argues that to answer this question, we need to understand how the algorithms that drive them work―and this brings him back to his own subject of mathematics, with its puzzles, constraints, and enticing possibilities.
While most recent books on AI focus on the future of work, The Creativity Code moves us to the forefront of creative new technologies and offers a more positive and unexpected vision of our future cohabitation with machines. It challenges us to reconsider what it means to be human―and to crack the creativity code.
Marcus Peter Francis du Sautoy, OBE is the Simonyi Professor for the Public Understanding of Science and a Professor of Mathematics at the University of Oxford.
Завдання цієї книги — перевірити можливості нових моделей штучного інтелекту (ШІ), аби дізнатися, чи зможуть вони коли-небудь створити щось таке, що можна було б порівняти б з дивами нашого людського коду або що навіть перевершувало їх.
Аналітична машина не претендує на створення чогось нового. Вона може робити тільки те, що ми їй накажемо. І все ж існує царина людської діяльності, яка ніколи не стане доступною машинам, — це творчість.
Те, що відбувається в наших головах, залишається таємницею, але останнім роками зʼявилося нове бачення компʼютерного коду: відбувся перехід від «низхідної» концепції програмування до «висхідної», яка, передбачає, що компʼютер має сам знаходити шлях. Тобто створити метапрограму, яка писатиме програму. Метапрограма має бути створена так, аби вона могла вчитися на своїх власних помилках у міру того, як програма, виконує свої функції.
Що було іскрою, із якої розгорілася нова революція штучного інтелекту? Проста відповідь — дані. 90% даних у світі було створено за останні пʼять років. Дані такі важливі для цієї нової революції, що багато хто називає їх новою нафтою.
Недоліком творчості ШІ є те, що він не може рефлексувати над власним результатом і виносити судження про те, їх він хорошим чи поганим, варто цим ділитися — чи видалити. Наразі вся творчість у машинах ініціюється та керується людським кодом. Ми не бачимо, щоб самі машини прагнули самовираження. Насправді їм, мабуть, нема чого сказати за межами того, що доручаємо їм ми. Вони — лялька черевомовця, що слугує рупором для нашого бажання до самовираження.
Поки машина не набуде свідомості, вона не стане чимось більшим, ніж інструмент, що розширює можливості творчості людини. Можливо, нам слід вважати твори наших нових складних алгоритмів якоюсь мірою емерджентними явищами. Якщо ви не готові до поразки — ви не наважитися на ризик, який би дозволив вам відкрити й створити щось радикальне нове. Висадка на Місяць не дала нам якоїсь приголомшливої нової інформації про Всесвіт, але її дали технології, які ми розробили для отримання цього результату.
5/5 Супер🤩
«Код творчості. Як штучний інтелект учиться писати, малювати, думати» Маркус де Сейтуа ArtHuss, 2023
Код творчості: Як штучний інтелект вчиться писати, малювати, думати
Книгу написав британський математик та професор Оксфордського університету — Маркус де Сейтуа, котрий поставив за мету довести, що: "математика — царина більш творча, ніж багато хто думає, і творчість у цій царині має багато спільного з творчістю у мистецтві".
Розпочинаючи свою оповідь з пояснення роботи нейронних мереж та тонкощів їх навчання, автор зазначає, що основним здобутком, якого змогли досягти ці алгоритми, є новаторство. ШІ не лише може вчитися на власних помилках, а і вигадувати щось принципово нове. Саме тому ми маємо змогу говорити про творчість у контексті нейронних мереж.
! Важливо усвідомлювати, що це видання містить роздуми про мистецтво з погляду математика, а не думки мистецтвознавця про штучний інтелект.
Книга складається з історій про те, як ШІ вже вдалося перевершити людину, або ж які успіхи, на шляху до цього, зроблено у різноманітних творчих галузях: візуальне мистецтво, музика, письмо.
Завдяки вдалим аналогіям автора та численним прикладам, ми справді переконуємося, що математика не така далека від мистецтва й приходимо до висновку, що хоч нейронні мережі й значно розвинулися за останні роки, весь наш хліб вони поки не заберуть)
Автор дійсно пише з пристрастю, адже праця насичена безліччю цікавих думок. Маю надію, що ця книга надихне вас на власні творчі пошуки!
«Частина цієї книги написана Аі» - я так чекала на цю фразу в тексті) Книга про штучний інтелект частково написана штучним інтелектом. Сьогодні Аі вже навчився писати романи, створювати музику, картини, генерувати нові математичні теорії, але чи достатньо лише створювати щось нове, щоб це можна було вважати мистецтвом?