Десь місяць тому подивився інтерв'ю Саймона Сайнека про Millenials. Він там згадував, що найкраще будувати продукти там, де ви зачіпаєте справжні почуття людей. І багато говорив про те, що ми всі перетворюємось в допамінових наркоманів (допамін - це речовина, яка дозволяє відчувати задоволення). Лайкнув - получив дозу, тобі лайкнули - получив дозу, відповіли в чатіку - получив дозу.
Чомусь подумалось, що Re:Work - це книжка про те, як шукати допамін у складному процесі побудови бізнесу. Не вигорати, не робити лишніх рухів, а перетворити постійний, інколи нудний, процес розвитку і поступу у щось цікаве.
Re:Work не викликав "о-вау" ефекту. Почав читати і здалось, що написано в стилі "agile фулстек бізнес-тренерів" від яких вивертає. З іншого боку, читаєш-читаєш і розумієш, що вроді й правду кажуть. І ще й прикладів з життя багато наводять. І так написано, що в певні моменти хочеться сісти в якусь позу йоги і повторювати фрази як мантру. Ілюстрації в українській версії теж дуже цьому сприяють.
Висновок: 4. Людині, яка читала Zero to One, The Hard Thing About Hard Things, Lean Startup, має трохи досвіду в технічній індустрії, — Реворк буде трохи як водичка. Хоча заради деяких цікавих фраз, як от, наприклад, "Культура - це побічний продукт послідовної поведінки”, її варто прочитати.
P.S. Після того, як її прочитаєте, зробіть експеримент для запамятовування: постарайтесь пригадати про що йшлось в кожному розділі, використовуючи лише його назву. Написано просто, багато запам'ятовується, особливо про ресторани і кухню.