Не знаю, як можна було спокійно читати це у дитинстві. Книга доволі жорстока і кривава. Ілюстрації смішні, але відрізані голови ну то вже на нервовому. А я ще захоплювалась який лис молодець, залишив з носом вовка у тому курятнику, так досі пам'ятаю цей момент і про лапу ведмедя. А тепер мені їх шкода
Дивуєшся, як така спілка звірини не змогла дати ладу з одним єдиним лисом. Знаючи його діяння можна ж було хоч ту дрібку мізків включати, яка була у них. Всі тупі, один я розумний. В принципі я можу зрозуміти всіх, хто там зібрався але лев? Він якось не вписується у фауну. Так, я намагаюсь аналізувати "дитячу" але не зовсім книжку. Єдине за що можу її похвалити -мову, класні слова, хоч і не зовсім у риму. Зіпнула й пішла дякувати долі, що не поїхала головою, а ви сараки, довільно читайте мої смалені дуби