What do you think?
Rate this book
Historia ciała w średniowieczu
Francuscy historycy od kilkudziesięciu lat zapełniają „lukę” w naszym obznajomieniu z dziejami, która w rzeczywistości nie jest luką, lecz samym sednem historii. Chodzi o historię życia codziennego. Setki, jeśli nie tysiące lat dominacji „wielkich narracji” o „doniosłych” wydarzeniach sprawiły, że nie potrafimy sobie uświadomić charakteru zwykłego życia w danej epoce: wiemy, jak staczano epokowe bitwy, nie wiemy, jak mieszkano. Jacques Le Goff (1924–2014), francuski klasyk historyków z tego nurtu, i młodszy o dwa pokolenia Nicolas Truong (ur. 1967) przedstawili syntezę zjawisk i zagadnień związanych z podstawowym elementem życia codziennego – z ludzkim ciałem. Skupili uwagę na średniowieczu, ponieważ dobitnie reprezentuje ono problem postrzegania historii. Uchodzi za wybitnie duchowe i może dlatego pozostaje słabo zbadane od strony życia „cielesnego”. Autorzy wydobywają charakterystyczne dla średniowiecza zderzenie wysokiego z niskim, wszechobecne napięcie między potępieniem a kultywacją sfery materialno-zmysłowej, między „postem a karnawałem”, celibatem a miłością dworską, nagą Ewą a ubraną Maryją, ascezą a opowieściami o Krainie Pieczonych Gołąbków. Starają się pokazać, że napięcie to, bez mała sprzeczność tkwi w samej naturze chrześcijaństwa, w jego afirmacji doczesności jako dzieła Bożego i zarazem odrzucaniu jej w imię życia wiecznego. Nawet jednak w średniowieczu ciało, jak piszą autorzy, „nigdy nie daje za wygraną”.
212 pages, Paperback
First published January 1, 2003
20 people are currently reading
336 people want to read
About the author
Jacques Le Goff
175 books287 followersA prolific medievalist of international renown, Le Goff is sometimes considered the principal heir and continuator of the movement known as Annales School (École des Annales), founded by his intellectual mentor Marc Bloch. Le Goff succeeded Fernand Braudel in 1972 at the head of the École des hautes études en sciences sociales (EHESS) and was succeeded by François Furet in 1977. Along with Pierre Nora, he was one of the leading figure of New History (Nouvelle histoire) in the 1970s.
Since then, he has dedicated himself to studies on the historical anthropology of Western Europe during medieval times. He is well-known for contesting the very name of "Middle Ages" and its chronology, highlighting achievements of this period and variations inside it, in particular by attracting attention to the Renaissance of the 12th century.
Since then, he has dedicated himself to studies on the historical anthropology of Western Europe during medieval times. He is well-known for contesting the very name of "Middle Ages" and its chronology, highlighting achievements of this period and variations inside it, in particular by attracting attention to the Renaissance of the 12th century.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 31 reviews
April 20, 2020
Отже, книга оповідає про "пригоди" тіла у Середні віки - період постійного зіткнення між "постом" та "каранавалом". Ставлення до тіла, що відноситься автором до структур довгого тривання, у цей час було дуалістичним - з одного боку тіло є "в'язницею" людської душі, його увесь час потрібно стримувати, впокорювати, умерщвляти, а з іншого боку - це тіло Христове, яке возвеличували. Таке дуальне ставлення було характерне і для розуміння тіла загалом, так і для тіла певного віку (дитяче тіло, старече тіло). Дуальним було і сприйняття жіночого тіла - з одного боку спокусниця Єва, з іншого - Діва Марія.
Великий розворот у ставленні до тіла, і інших з ним пов'язаних речей: болю, сміху, сліз, кохання, праці - трапився після Григоріанської реформи, між ХІІ та ХІІІ ст. Також у книзі розглядається ставлення до хворих та розвиток медицини у Середні віки. А також політична символіка тіла.
Книга дуже цікава, але для такої кількості тем - надто маленький обсяг, тут треба б було сторінок 600, бо складається враження, що це конспект.
Великий розворот у ставленні до тіла, і інших з ним пов'язаних речей: болю, сміху, сліз, кохання, праці - трапився після Григоріанської реформи, між ХІІ та ХІІІ ст. Також у книзі розглядається ставлення до хворих та розвиток медицини у Середні віки. А також політична символіка тіла.
Книга дуже цікава, але для такої кількості тем - надто маленький обсяг, тут треба б було сторінок 600, бо складається враження, що це конспект.
January 19, 2022
Un libro muy bueno, cada capítulo es muy corto y conciso, tal ves ese sea uno de los errores del libro; no obstante, aborda un tema que no ha sido muy estudiado desde la historiografía y es la historia del cuerpo, si bien algunos historiadores han hecho acercamientos, lo cierto es que aún falta mucho más por estudiar de este rico tema.
En la primera parte del libro, la tesis es clara, y es que el cuerpo es una paradoja, muchas veces es rechazo y otras es glorificado, lo cierto, es que prima más la primera, puesto que en el es donde reside el pecado de la carne, en el cuerpo es donde habita el alma, es algo pasajero, la iglesia, controla, de cierta manera nuestro cuerpo, haciendo que por ejemplo la sexualidad y el placer sean temas que deben restringirse, por ejemplo el semen es repudiado, incluso muchas prácticas sexuales son prohibidas, la risa es vista como algo mala, la lágrimas por el contrario se le relaciona con la purificación del alma, la mujer a su vez es subordina al hombre, queda secundada.
En la segunda parte de este texto, el tema central será el cuerpo en vida y muerto, lo primero a resaltar es que las mujeres en estado de embarazo no son tratadas de manera especial, los niños en su mayoría mueren a temprana Edad, aunque si hay un cierto cariño paterno, los ancianos, que son pocos, debido a la poca esperanza de vida, son vistos como sabios. La muerte, al contrario de hoy en día, es más hablada y más cercana, se desea una muerte lenta, el enterrar a los muertos es por medio de la iglesia, y muchos cuerpos se usan para la disección.
La tercera parte, nos hablan de la civilización del cuerpo, por un lado tenemos una dieta basada en cereales, usada por los pobres, y otra más de carne ingerida por los ricos, el desnudarse es mal visto, por ello era importante la ropa como una protección, el baño, muy contrario a lo que se cree, era común en el Medioevo, finalmente el deporte, muy prácticado en la antigüedad desaparece en la edad media.
En la última parte, el cuerpo es ahora una metáfora, el corazón, las manos, el cerebro y el hígado se le relaciona con el poder y también con la iglesia, o el propio Jesús, como es en el sagrado corazón de Jesús. El cuerpo igual es una metáfora de la ciudad y la sociedad.
En conclusión un excelente libro. Para conocer más de la edad media.
En la primera parte del libro, la tesis es clara, y es que el cuerpo es una paradoja, muchas veces es rechazo y otras es glorificado, lo cierto, es que prima más la primera, puesto que en el es donde reside el pecado de la carne, en el cuerpo es donde habita el alma, es algo pasajero, la iglesia, controla, de cierta manera nuestro cuerpo, haciendo que por ejemplo la sexualidad y el placer sean temas que deben restringirse, por ejemplo el semen es repudiado, incluso muchas prácticas sexuales son prohibidas, la risa es vista como algo mala, la lágrimas por el contrario se le relaciona con la purificación del alma, la mujer a su vez es subordina al hombre, queda secundada.
En la segunda parte de este texto, el tema central será el cuerpo en vida y muerto, lo primero a resaltar es que las mujeres en estado de embarazo no son tratadas de manera especial, los niños en su mayoría mueren a temprana Edad, aunque si hay un cierto cariño paterno, los ancianos, que son pocos, debido a la poca esperanza de vida, son vistos como sabios. La muerte, al contrario de hoy en día, es más hablada y más cercana, se desea una muerte lenta, el enterrar a los muertos es por medio de la iglesia, y muchos cuerpos se usan para la disección.
La tercera parte, nos hablan de la civilización del cuerpo, por un lado tenemos una dieta basada en cereales, usada por los pobres, y otra más de carne ingerida por los ricos, el desnudarse es mal visto, por ello era importante la ropa como una protección, el baño, muy contrario a lo que se cree, era común en el Medioevo, finalmente el deporte, muy prácticado en la antigüedad desaparece en la edad media.
En la última parte, el cuerpo es ahora una metáfora, el corazón, las manos, el cerebro y el hígado se le relaciona con el poder y también con la iglesia, o el propio Jesús, como es en el sagrado corazón de Jesús. El cuerpo igual es una metáfora de la ciudad y la sociedad.
En conclusión un excelente libro. Para conocer más de la edad media.
December 13, 2019
«Тело имеет свою историю. Тело несет в себе нашу историю».
В самом начале автор исследования, размышляя о традициях истории, довольно быстро приходит к выводу, что на протяжении всего существования исторической науки никто из историков комплексно не обращался к изучению важного элемента в жизни человечества – тела. Несмотря на внимание к этой теме некоторых из его коллег, он осознает, что системной работы, посвященной определению места и роли телесности человека, просто не существует. Отсюда и цель его «Истории тела» – восполнить этот пробел в историческом пространстве.
Однако для разрешения такого рода недостаточно изученной проблемы требовалось, в первую очередь, обнаружить серьезное количество источников. И в этом приверженец школы Анналов справился должным образом: в книге можно встретить упоминания священного Писания; цитаты античных мыслителей (Платона, Аристотеля и др.), многих средневековых теологов (Фомы Аквинского, Франциска Ассизского…), ученых (к примеру, медика Генриха де Мондевиля); не обошлось и без официальных документов (Монастырский «Устав», церковные интердикты и т.д.). Кроме этого, в работе используются элементы изобразительного искусства (полотна Дюрера) и археологические находки (одеяния, личные предметы). Список внушителен, не иначе!
Жак ле Гофф также впечатляет уровнем обращения с использованными источниками: наряду с традиционными для исторической антропологии принципами историзма, междисциплинарности, расширения источниковой базы, использованием сравнительного метода (это он делает на протяжении всей книги), он также пользуется семиотическими, лингвистическими и социально-психологическими методами. Подобный выбор легко объяснить: явление «тела» в жизни человека настолько многогранно, что требует комплексного подхода к его изучению, потому как проявления телесности встречаются неоднократно и в совершенно разных областях хода истории.
Чтобы доказать эту многогранность, Жак ле Гофф осознанно ограничивается рамками Средних веков: именно в этот период (который, по его мнению, длится аж до Французской революции) начали появляться привычные в современном понимании города – отсюда наше теперешнее поведение имеет под собой основу представлений о теле человека Средних веков. Но самое важное – это противоречивость выбранной им эпохи. На протяжении всей книги он наглядно показывает, как отношение к телу находится в постоянной амбивалентности среди средневековых людей. Как христианство, с одной стороны, пыталось подавить телесные стремления и как оно же, с другой, дозволяет этим телом пользоваться – это один из примеров, коих в данном исследовании множество. Оно буквально соткано из двойственности – а это та черта, которая в эпоху постмодерна стала чем-то вроде общего достояния, и это именно то, что автор заключает в своей работе.
Помимо монолога с источниками Жак ле Гофф вступает в диалог с исследователями, которые в разной степени уже обращались к подобной тематике: ещё до начала сексуальной революции история тела была затронута Марком Блоком, Йоханом Хейзинга, Марселем Моссом, Норбертом Элиасом, Хоркхаймером, Адорно, а также несколько позже его коллегой Филиппом Арьесом и философом Мишелем Фуко. Особняком (по мнению ле Гоффа) среди этих ученых стоят заслуги Марка Блока – основоположника школы Анналов и идейным вдохновителем книги «История тела в Средние века», который хоть и предметно не останавливался на истории тела, но, тем не менее, изучал ее в комплексе с историей ментальности.
Содержательно в данной работе прослеживается влияние всех перечисленных мною исследователей: чувствуется фигурационный подход Элиаса при объяснении хороших манер, также, к примеру, можно легко определить, на кого опирался автор при описании пыток над телом (ответ: на участников Франкфуртской школы). Стоит заметить, что ле Гофф не только ссылается на достижения своих коллег, но и также сознательно их цитирует, пытаясь показать историю тела в трехмерной плоскости – таким образом, он признает важность вклада каждого ученого и также знакомит читателя с разными историческими традициями.
В самом начале автор исследования, размышляя о традициях истории, довольно быстро приходит к выводу, что на протяжении всего существования исторической науки никто из историков комплексно не обращался к изучению важного элемента в жизни человечества – тела. Несмотря на внимание к этой теме некоторых из его коллег, он осознает, что системной работы, посвященной определению места и роли телесности человека, просто не существует. Отсюда и цель его «Истории тела» – восполнить этот пробел в историческом пространстве.
Однако для разрешения такого рода недостаточно изученной проблемы требовалось, в первую очередь, обнаружить серьезное количество источников. И в этом приверженец школы Анналов справился должным образом: в книге можно встретить упоминания священного Писания; цитаты античных мыслителей (Платона, Аристотеля и др.), многих средневековых теологов (Фомы Аквинского, Франциска Ассизского…), ученых (к примеру, медика Генриха де Мондевиля); не обошлось и без официальных документов (Монастырский «Устав», церковные интердикты и т.д.). Кроме этого, в работе используются элементы изобразительного искусства (полотна Дюрера) и археологические находки (одеяния, личные предметы). Список внушителен, не иначе!
Жак ле Гофф также впечатляет уровнем обращения с использованными источниками: наряду с традиционными для исторической антропологии принципами историзма, междисциплинарности, расширения источниковой базы, использованием сравнительного метода (это он делает на протяжении всей книги), он также пользуется семиотическими, лингвистическими и социально-психологическими методами. Подобный выбор легко объяснить: явление «тела» в жизни человека настолько многогранно, что требует комплексного подхода к его изучению, потому как проявления телесности встречаются неоднократно и в совершенно разных областях хода истории.
Чтобы доказать эту многогранность, Жак ле Гофф осознанно ограничивается рамками Средних веков: именно в этот период (который, по его мнению, длится аж до Французской революции) начали появляться привычные в современном понимании города – отсюда наше теперешнее поведение имеет под собой основу представлений о теле человека Средних веков. Но самое важное – это противоречивость выбранной им эпохи. На протяжении всей книги он наглядно показывает, как отношение к телу находится в постоянной амбивалентности среди средневековых людей. Как христианство, с одной стороны, пыталось подавить телесные стремления и как оно же, с другой, дозволяет этим телом пользоваться – это один из примеров, коих в данном исследовании множество. Оно буквально соткано из двойственности – а это та черта, которая в эпоху постмодерна стала чем-то вроде общего достояния, и это именно то, что автор заключает в своей работе.
Помимо монолога с источниками Жак ле Гофф вступает в диалог с исследователями, которые в разной степени уже обращались к подобной тематике: ещё до начала сексуальной революции история тела была затронута Марком Блоком, Йоханом Хейзинга, Марселем Моссом, Норбертом Элиасом, Хоркхаймером, Адорно, а также несколько позже его коллегой Филиппом Арьесом и философом Мишелем Фуко. Особняком (по мнению ле Гоффа) среди этих ученых стоят заслуги Марка Блока – основоположника школы Анналов и идейным вдохновителем книги «История тела в Средние века», который хоть и предметно не останавливался на истории тела, но, тем не менее, изучал ее в комплексе с историей ментальности.
Содержательно в данной работе прослеживается влияние всех перечисленных мною исследователей: чувствуется фигурационный подход Элиаса при объяснении хороших манер, также, к примеру, можно легко определить, на кого опирался автор при описании пыток над телом (ответ: на участников Франкфуртской школы). Стоит заметить, что ле Гофф не только ссылается на достижения своих коллег, но и также сознательно их цитирует, пытаясь показать историю тела в трехмерной плоскости – таким образом, он признает важность вклада каждого ученого и также знакомит читателя с разными историческими традициями.
January 3, 2016
Saggio in alcune parti molto approfondito, in altre un po' superficiale (da l'impressione di essere un puzzle di diversi interventi/articoli). Lo stile rimane sempre affascinante.
November 5, 2024
«¿Por qué el cuerpo en la Edad Media? Porque constituye una de las grandes lagunas de la historia, un gran olvido del historiador. La historia tradicional, en efecto, estaba descarnada. Se interesaba por los hombres y, accesoriamente, por las mujeres. Pero casi siempre sin cuerpo» (p. 11).
April 24, 2022
Il corpo umano ha una storia. E' sottoposto cioe', come tutto, al divenire nel corso dei secoli. Sembrerebbe un' ovvieta', ma cosi' non e'. Non lo e' per la incessante, repressiva e ossessiva opera di costrizione e assoggettamento del corpo, in tutte le sue accezioni, fisica, culturale, metaforica, operata a partire dal Medioevo, dall'ideologia cristiana dominante. Merce' la Chiesa, vengono sussunte le concezioni pagane greco-romane, talvolta accettate, altre tollerate, la maggior parte delle volte rifiutate e bandite. Il risultato di questo compendio verra' veicolato fino ai nostri giorni, immutato fino a tempi recentissimi. La scrittura non e' sempre scorrevole e molti argomenti sono solo abbozzati, ma il libro e' nel complesso molto interessante. Bibliografia super.
March 2, 2016
C'est un livre bref et facile d'accès qui offre un panorama de l'état actuel de la recherche sur le corps au Moyen Âge.
L'ouvrage, qui est le fruit d'entretiens de Nicolas Truong avec Jacques Le Goff, souffre d'un certain manque de structure, avec des thèmes qui se répètent. Malgré sa brièveté, il aborde aussi bien les questions de la sexualité, du genre, de la médecine et de l'alimentation que celle du corps comme métaphore de la société. Une grande idée en ressort : celle d'une tension entre le corps pêcheur, qui est rejeté, et le corps divin, qu'il faut respecter.
Un ouvrage idéal pour une première approche du sujet. Sa bibliographie permet d'approfondir des thèmes en particulier.
L'ouvrage, qui est le fruit d'entretiens de Nicolas Truong avec Jacques Le Goff, souffre d'un certain manque de structure, avec des thèmes qui se répètent. Malgré sa brièveté, il aborde aussi bien les questions de la sexualité, du genre, de la médecine et de l'alimentation que celle du corps comme métaphore de la société. Une grande idée en ressort : celle d'une tension entre le corps pêcheur, qui est rejeté, et le corps divin, qu'il faut respecter.
Un ouvrage idéal pour une première approche du sujet. Sa bibliographie permet d'approfondir des thèmes en particulier.
March 15, 2020
Прочла с большим удовольствием. Объём знаний Лет Гоффа и обширная библиография вызывают уважение. Узнала много нового, хотя вроде и не профан в теме.
January 8, 2025
il cœrpo
November 8, 2016
Es interesante, aporta muchos datos de color y de interes general, pero tiende a repetirse. Como libro de historia es chocante que Le Goff haga saltos abismales entre siglos y no exponga los procesos historicos y culturales que llevan a los casos que expone. Tiende a la superficialidad pero es entretenido para leerlo un fin de semana.
September 17, 2016
Ожидал, что чтение будет более легким. Длинное предисловие по факту пересказывает всю книгу, иногда дословно. Ну и в целом читается как университетская лекция. Тем не менее, к самому материалу претензий нет.
June 18, 2020
Es entretenido y fácil de leer, se entiende sin problemas. Es una lectura muy amena con datos interesantes. Mi única observación es que siento que no profundiza mucho en algunos temas, los toca por encima de forma general. Pero está muy bueno igual.
September 4, 2017
Un muy ameno estudio sobre aspectos a veces descuidados de la Edad Media. La lectura es ágil, y da un interesante panorama de conjunto sobre la época.
August 6, 2023
Niedługa, ale treściwa książka jednego z najbardziej znanych francuskich mediewistów, napisana we współpracy z dziennikarzem Le Monde (jeśli dobrze zrozumiałem, na podstawie wywiadów), na temat postrzegania ciała ludzkiego w średniowieczu.
Tytuł składa się z czterech rozdziałów, w których przedstawione są różne aspekty postrzegania ciała w średniowieczu - sprzeczności wyrażane przez "walkę Postu z Karnawałem", kwestie życia i śmierci, próby "cywilizowania" ciała i w końcu wykorzystania ciała jako metafory. Dodatkowo we wstępie dostajemy przegląd historiograficzny na temat historii ciała.
Autorzy pokazują złożony i pełen sprzeczności obraz średniowiecza i jego podejścia do ciała ludzkiego, daleki tak od czarnej, jak i od białej legendy (co nie powinno dziwić, biorąc pod uwagę Le Goffa). Miało na nie wpływ przede wszystkim chrześcijaństwo (choć nie tylko, bo późny antyk również swoje dołożył), które z jednej strony ganiło skupienie na życiu doczesnym, ale z drugiej za kluczowy element wierzeń stawiało wcielenie Jezusa. Poza tym autorzy przedstawiają również wpływy tych rozważań i poglądów na kwestie seksualności, roli kobiety, medycyny, życia i umierania, zachowania, czy w końcu na myśl polityczną.
Ogółem jest to bardzo ciekawa lektura, chociaż nie każdego zainteresuje tak samo. Jeśli ktoś szuka na przykład dokładniejszych informacji na temat mody, seksualności, higieny itd., to raczej nie tutaj. Jasne, o tym też jest, ale raczej przy okazji rozważań o postrzeganiu i idei ciała w średniowieczu. Jeśli kogoś takie sprawy interesują, myślę że się nie zawiedzie, pod warunkiem, że nie siedzi się w tej epoce zbyt głęboko - w przeciwnym razie może być mało odkrywcza.
Podsumowując, ciekawe wprowadzenie do tematu postrzegania ciała w średniowieczu z solidną bibliografią i podane w przystępny sposób. Ja polecam
Tytuł składa się z czterech rozdziałów, w których przedstawione są różne aspekty postrzegania ciała w średniowieczu - sprzeczności wyrażane przez "walkę Postu z Karnawałem", kwestie życia i śmierci, próby "cywilizowania" ciała i w końcu wykorzystania ciała jako metafory. Dodatkowo we wstępie dostajemy przegląd historiograficzny na temat historii ciała.
Autorzy pokazują złożony i pełen sprzeczności obraz średniowiecza i jego podejścia do ciała ludzkiego, daleki tak od czarnej, jak i od białej legendy (co nie powinno dziwić, biorąc pod uwagę Le Goffa). Miało na nie wpływ przede wszystkim chrześcijaństwo (choć nie tylko, bo późny antyk również swoje dołożył), które z jednej strony ganiło skupienie na życiu doczesnym, ale z drugiej za kluczowy element wierzeń stawiało wcielenie Jezusa. Poza tym autorzy przedstawiają również wpływy tych rozważań i poglądów na kwestie seksualności, roli kobiety, medycyny, życia i umierania, zachowania, czy w końcu na myśl polityczną.
Ogółem jest to bardzo ciekawa lektura, chociaż nie każdego zainteresuje tak samo. Jeśli ktoś szuka na przykład dokładniejszych informacji na temat mody, seksualności, higieny itd., to raczej nie tutaj. Jasne, o tym też jest, ale raczej przy okazji rozważań o postrzeganiu i idei ciała w średniowieczu. Jeśli kogoś takie sprawy interesują, myślę że się nie zawiedzie, pod warunkiem, że nie siedzi się w tej epoce zbyt głęboko - w przeciwnym razie może być mało odkrywcza.
Podsumowując, ciekawe wprowadzenie do tematu postrzegania ciała w średniowieczu z solidną bibliografią i podane w przystępny sposób. Ja polecam
December 18, 2019
Een interessant en duidelijk inleidend werk over het lichaam, in al zijn facetten, in de Middeleeuwen. Het boek raakt veel interessante onderwerpen aan zoals de angst voor en de omgang met de dood, seks en naaktheid in de Middeleeuwen, het lichaam als politieke metafoor en bevat hierover verscheidene inzichten en aanraders tot verder onderzoek. Het boek is duidelijk gestructureerd en de spanning van middeleeuwers, met betrekking tot het lichaam alsmede de dichotome en door de tijd veranderende relatie die het Christendom heeft met het lichaam, loopt als een rode draad doorheen het boek.
De vertaling liet wel erg te wensen over en sommige interessante onderwerpen mochten nog wat verder uitgewerkt en geduid worden. Zeker een aanrader voor mensen die geïnteresseerd zijn in de geschiedenis van de Middeleeuwen en meer bepaald in cultuurgeschiedenis.
De vertaling liet wel erg te wensen over en sommige interessante onderwerpen mochten nog wat verder uitgewerkt en geduid worden. Zeker een aanrader voor mensen die geïnteresseerd zijn in de geschiedenis van de Middeleeuwen en meer bepaald in cultuurgeschiedenis.
March 11, 2022
All in all, this is a very pleasant read. I'd give it maybe 3.5-4. The books biggest strength and weakness is its annales genre. The book covers the history of the body from the late Roman period to the 1500s, sometimes even beyond that. While doing this, it also refrains from exploring these subjects in a deeper level, and mostly just gives the reader a fast crash course introduction into the different themes.
But I want to reiterate that this is both a weakness and a strength. The book doesn't require a deep knowledge about history, and most likely have some themes that will nuance your understanding of the mediaeval understanding of the body.
But I want to reiterate that this is both a weakness and a strength. The book doesn't require a deep knowledge about history, and most likely have some themes that will nuance your understanding of the mediaeval understanding of the body.
November 2, 2017
Very accurate introduction into topic of corporal history. Thought it’s not extremely deep or detailed research it provides great general overview on the topic and can serve as starting point for future exploration.
April 25, 2023
Sirve más como libro introductorio que como una historia exhaustiva del cuerpo, pero siento que esta es más una virtud que un defecto pues te deja con ganas de investigar más sobre los asuntos tratados en el libro.
November 29, 2017
Je trouve le contenu intéressant mais décousu et incomplet: j'ai une impression de livre fait sur commande avec des articles/travaux rapiécés ensemble.
June 29, 2018
Una raccolta di considerazioni di Le Goff intorno al tema del corpo, per una rilettura della storia materiale e culturale del medioevo.
March 19, 2022
3,75 ⭐️
October 10, 2022
Zbyt ogólnie.
August 15, 2023
"Peur, obsession, séduction de la mort et exaltation de la beauté physique : la tension corporelle est devenue existentielle. Le corps a donc une histoire. Le corps est notre histoire."
December 6, 2023
lekka i krótka lektura, szkoda że nie eksploruje tematu sadomasochizmu w średniowieczu, ale poza tym bardzo w porządku
October 30, 2024
Es que si explica muy bien 😭
June 25, 2025
Un libro che vuole raccontare la storia del Medioevo attraverso un tema particolarmente acclamato e allo stesso tempo disprezzato (ancora ai giorni nostri) il Corpo.
July 18, 2025
Me ayudó muchísimo para el ensayo que necesitaba hacer.
February 6, 2010
Im Gegensatz zu so vielen Werken Le Goffs, die auf gleichermaßen fundierte und leicht verständliche Weise dem Leser verschiedene Aspekte des mittelalterlichen Lebens nahe bringen, sorgt das zusammen mit dem Journalisten Nicolas Truong veröffentlichte Buch „Die Geschichte des Körpers im Mittelalter“ für unfreiwillige Verwirrung.
Zum einen wird im Vorwort behauptet, dass der Körper des Menschen zu den größten Forschungslücken der Geschichtsschreibung gehört, um dann prompt überzugehen zu einer Aufzählung all der Forscher, die bereits wesentliche Ansätze zu diesem Thema geliefert haben. Und da finden sich dann illustre Namen wie Jules Michelet, Marcel Mauss, Norbert Elias, Horkheimer/Adorno und Foucault. Dass sich gerade in den letzten Jahren der Körper als wissenschaftlicher Gegenstand zunehmender Beliebtheit erfreut, wird kaum erwähnt.
Zum anderen werden die ganzen Widersprüche und Unterschiede in der Wahrnehmung des Körpers aufgezählt: mal wird der Körper verachtet, mal wird er als göttliche Schöpfung verehrt; mal wird Keuschheit und Treue über alles gesetzt, mal wird die Sexualität in hohem Maße gefeiert und taucht ausgerechnet in den Randzeichnungen klösterlicher Handschriften auf; mal werden Kranke ausgegrenzt, mal als Heilige, denen eine Prüfung auferlegt wurde, verehrt.
Die Autoren schaffen es dabei kaum zu erklären, welche Erscheinungen in welcher Phase des so sehr heterogenen Mittelalters auftraten und mit welchen gesellschaftlichen Phänomen sie zusammen hingen. Auch auf regionale Unterschiede wird kaum eingegangen.
Dem Leser drängt sich der Eindruck einer willkürlichen Aufzählung auf, ohne seinen Blick auf die in der Tat interessanten und weniger bekannten Details lenken zu können.
Denn in der Tat ist Le Goffs Perspektive immer dann erhellend, wenn er aus der Gegenwart heraus die Vergangenheit analysiert, so wie er es kongenial in dem Buch „Die Geburt Europas aus dem Mittelalter“ vorgeführt hat. Natürlich führt im vorliegenden Werk im Kapitel über Krankheiten kein Weg an der Darstellung der Pest vorbei. Doch durch die Beschreibung wie mongolische Belagerer Pestleichen über die Stadtmauer Kaffas warfen um die genuesischen Kolonisten zu besiegen und in diesem Zusammenhang die Verwendung des modernen Begriffs biologischer Kriegsführung blitzt stellenweise die Brillanz alter Werke Le Goffs auf.
Die in diesem Sinne interessanteste Aussage macht Le Goff bereits in der Einleitung: „Heutzutage ist der Körper Tummelplatz der modernen Metamorphose: Von der Genetik bis zu den bakteriologischen Waffen, von der Behandlung und Bekämpfung der modernen Seuchen bis zu den neuen Herrschaftsformen bei der Arbeit, vom Moderummel zu den neuen Ernährungsformen, vom Schlankheitswahn bis zur Fettleibigkeit, von der sexuellen Befreiung zur modernen Entfremdung – der Umweg über die Geschichte des Mittelalters kann dazu dienen, unsere Zeit etwas besser zu verstehen[..:]. Ein schöner Anspruch, den das vorliegende Buch leider nicht zu erfüllen vermag.
Zum einen wird im Vorwort behauptet, dass der Körper des Menschen zu den größten Forschungslücken der Geschichtsschreibung gehört, um dann prompt überzugehen zu einer Aufzählung all der Forscher, die bereits wesentliche Ansätze zu diesem Thema geliefert haben. Und da finden sich dann illustre Namen wie Jules Michelet, Marcel Mauss, Norbert Elias, Horkheimer/Adorno und Foucault. Dass sich gerade in den letzten Jahren der Körper als wissenschaftlicher Gegenstand zunehmender Beliebtheit erfreut, wird kaum erwähnt.
Zum anderen werden die ganzen Widersprüche und Unterschiede in der Wahrnehmung des Körpers aufgezählt: mal wird der Körper verachtet, mal wird er als göttliche Schöpfung verehrt; mal wird Keuschheit und Treue über alles gesetzt, mal wird die Sexualität in hohem Maße gefeiert und taucht ausgerechnet in den Randzeichnungen klösterlicher Handschriften auf; mal werden Kranke ausgegrenzt, mal als Heilige, denen eine Prüfung auferlegt wurde, verehrt.
Die Autoren schaffen es dabei kaum zu erklären, welche Erscheinungen in welcher Phase des so sehr heterogenen Mittelalters auftraten und mit welchen gesellschaftlichen Phänomen sie zusammen hingen. Auch auf regionale Unterschiede wird kaum eingegangen.
Dem Leser drängt sich der Eindruck einer willkürlichen Aufzählung auf, ohne seinen Blick auf die in der Tat interessanten und weniger bekannten Details lenken zu können.
Denn in der Tat ist Le Goffs Perspektive immer dann erhellend, wenn er aus der Gegenwart heraus die Vergangenheit analysiert, so wie er es kongenial in dem Buch „Die Geburt Europas aus dem Mittelalter“ vorgeführt hat. Natürlich führt im vorliegenden Werk im Kapitel über Krankheiten kein Weg an der Darstellung der Pest vorbei. Doch durch die Beschreibung wie mongolische Belagerer Pestleichen über die Stadtmauer Kaffas warfen um die genuesischen Kolonisten zu besiegen und in diesem Zusammenhang die Verwendung des modernen Begriffs biologischer Kriegsführung blitzt stellenweise die Brillanz alter Werke Le Goffs auf.
Die in diesem Sinne interessanteste Aussage macht Le Goff bereits in der Einleitung: „Heutzutage ist der Körper Tummelplatz der modernen Metamorphose: Von der Genetik bis zu den bakteriologischen Waffen, von der Behandlung und Bekämpfung der modernen Seuchen bis zu den neuen Herrschaftsformen bei der Arbeit, vom Moderummel zu den neuen Ernährungsformen, vom Schlankheitswahn bis zur Fettleibigkeit, von der sexuellen Befreiung zur modernen Entfremdung – der Umweg über die Geschichte des Mittelalters kann dazu dienen, unsere Zeit etwas besser zu verstehen[..:]. Ein schöner Anspruch, den das vorliegende Buch leider nicht zu erfüllen vermag.
August 27, 2021
"Історія тіла в Середні віки" Жак Ле Гофф, Ніколя Трюон і цієї книги досі немає українською 🤔
Ле Гофф один із улюблених істориків- медієвістів, який смачно і головне дійсно глибоко і наскільки це можливо, науково писав свої книги. Його праці обов'язкові для перекладу і вивчення у вузах, бо це високого рівня робота. ❤
Ця книга буде цікава не лише історикам, а і психологам, соціологам, та і взагалі усім кому не байдуже тема.
Яким було відношення людей до власного тіла в Європі в середні віки, як формувались звички, психологічні вставки і табу? Яким було відношення до здоров'я, хвороб, гігієни, сексуальності, любові, спорту, шлюбу, роботи, сміху, снів, жестів, смерті і навіть до жінки, чим харчувались, в що одягались?
А відношення було настільки різним, що іноді це шокувало і вражало одночасно. І не лише географічні райони, соціальний статус верств населення, мода і просто елементарна обізнаність в гігєні і медицині, впливали на цей процес.
Комусь буде трішки бридко, хтось можливо розіб'є свої рожеві окуляри і не зможе більше сказати: а раніше такого не було....
Так чимало протиріч і деякі піднятті проблеми актуальні навіть сьогодні. Хоч і минула вже тисяча років, за цей час історія тіла змінювалась не менш динамічно як і наше суспільство.
«Те, як різні общини нав'язують індивідууму строго певну манеру користування своїм тілом» глобально впливало на історичні процеси і події, культуру і навіть на розвиток мистецтва.
Це фішка автора, цивилізаційний підхід: де кожна людина впливає на розвиток історичного процесу. Тобто кожен з нас, байдуже хоче цього чи ні, впливає якою буде історія, а от результати оцінюватимуть уже нащадки.
Історія тіла - пізнавальний і важливий процес, адже саме через тіло ми представлені в цьому світі і воно з нами від народження і до самих останніх моментів життя. То чому б не дізнатись про нього більше..
Чекатиму перекладу
Ле Гофф один із улюблених істориків- медієвістів, який смачно і головне дійсно глибоко і наскільки це можливо, науково писав свої книги. Його праці обов'язкові для перекладу і вивчення у вузах, бо це високого рівня робота. ❤
Ця книга буде цікава не лише історикам, а і психологам, соціологам, та і взагалі усім кому не байдуже тема.
Яким було відношення людей до власного тіла в Європі в середні віки, як формувались звички, психологічні вставки і табу? Яким було відношення до здоров'я, хвороб, гігієни, сексуальності, любові, спорту, шлюбу, роботи, сміху, снів, жестів, смерті і навіть до жінки, чим харчувались, в що одягались?
А відношення було настільки різним, що іноді це шокувало і вражало одночасно. І не лише географічні райони, соціальний статус верств населення, мода і просто елементарна обізнаність в гігєні і медицині, впливали на цей процес.
Комусь буде трішки бридко, хтось можливо розіб'є свої рожеві окуляри і не зможе більше сказати: а раніше такого не було....
Так чимало протиріч і деякі піднятті проблеми актуальні навіть сьогодні. Хоч і минула вже тисяча років, за цей час історія тіла змінювалась не менш динамічно як і наше суспільство.
«Те, як різні общини нав'язують індивідууму строго певну манеру користування своїм тілом» глобально впливало на історичні процеси і події, культуру і навіть на розвиток мистецтва.
Це фішка автора, цивилізаційний підхід: де кожна людина впливає на розвиток історичного процесу. Тобто кожен з нас, байдуже хоче цього чи ні, впливає якою буде історія, а от результати оцінюватимуть уже нащадки.
Історія тіла - пізнавальний і важливий процес, адже саме через тіло ми представлені в цьому світі і воно з нами від народження і до самих останніх моментів життя. То чому б не дізнатись про нього більше..
Чекатиму перекладу
May 21, 2013
È un saggio a metà strada tra un livello scientifico ed uno divulgativo. Gradevole da leggere ma non da studiare, questo saggio sul corpo è tutto fondato sulla tensione tra spirituale e materiale, sacro e profano, quaresima e carnevale, Eva e Maria. La riduzione del discorso a queste dialettiche non è di particolare interesse e impedisce di cogliere le sfumature, pure numerose, che appena si intuiscono.
Displaying 1 - 30 of 31 reviews