Геноцид. Світова історія

by Norman M. Naimark, Iгор Андрущенко (Translator), Норман М. Наймарк

У книзі «Геноцид: світова історія» Норман М. Наймарк аналізує явище геноциду, звертаючись до трагічних сторінок в історії людства від біблійних часів до Дарфура. Автор використовує поняття «геноцид», запропоноване Рафаелем Лемкіним у книзі 1944 року й закріплене в Конвенції 1948 року. При цьому він бере до уваги оригінальну ідею Лемкіна про необхідність внесення до видового переліку соціальних і політичних груп, життя та існування яких може бути об’єктом геноциду.

Спираючись на широке коло джерел і наукової літератури, Наймарк досліджує передумови, перебіг і наслідки геноцидів, що призвели до масових вбивств у Євразії доби монгольської імперії та під час завоювань конкістадорами Північної Америки. Колоніальні геноциди у Африці, Австралії, Північній Америці позначились масовим винищенням європейцями корінних народів. Руйнівний слід залишили по собі комуністичні (Голодомор, Великий голод у Китаї часів правління Мао Цзедуна) й антикомуністичні, «класичні» геноциди ХХ століття ― вірменський, Голокост, геноциди в Руанді та Боснії. Як зауважує автор, заґрунт для геноциду править передусім війна, активність збройного протистояння часто перетікає в геноцид.

Нині темна хмара геноциду нависла над Україною. Це водночас і незбагненно, і передбачувано, зважаючи на історичні зусилля Кремля підпорядкувати Україну та українців своєму імперському порядку. Наймарк наголошує: навряд чи можна говорити про завершення світової історії геноциду, однак її осмислення може наблизити нас до цього.

Genres: History, Nonfiction, Politics, World History, War, Crime, Academic

204 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

About the author

Norman M. Naimark is Robert and Florence McDonnel Professor of Eastern European Studies at Stanford University, and a senior fellow at the Hoover Institution.

Reviews

[Jitin Singla · Rating 3 out of 5]

It's astonishing that the author mentioned about genocides across the world but missed one of the world's largest genocide. Brutal murder and extermination of Hindus by Islamic invaders over 1000 years and then millions of Indians killed by Britishers during colonial rule.

https://en.wikipedia.org/wiki/Persecu...
https://www.sikhnet.com/news/islamic-...

[Yana · Rating 4 out of 5]

Вихід українською книжки Наймарка пройшов якось без особливого розголосу, хоча це ще одне непогане дослідження в полі студій про геноцид. Проте воно різко контрастує зі згаданою мною раніше книжкою Адама Джонса.

У Джонса домінує універсалістський і міждисциплінарний фокус: його аналіз виходить за межі суто історичної оповіді і розгортається вже на перетині політології, соціології, антропології і культурних студій. Він прагне показати геноцид як явище не лише минулого, а й сучасного, що невпинно повертається у все нових формах. Для нього суттєвими є питання: що робити після встановлення фактів злочинів, яким чином удосконалювати міжнародне право, реформувати інституції, відповідальні за запобігання, та як вивчати роль масмедіа, кіно, памʼяті у формуванні ворожнечі.

Втім, Джонс, на відміну від Наймарка, обережний у ставленні до давніх епох. Він визнає, що в античності та ранніх імперіях можна знайти приклади масових знищень, які виглядають «прото-геноцидальними». Але наголошує, що термін «геноцид» є модерним конструктом, і його беззастережне застосування до такого минулого загрожує розмиттям поняття. Тому він зосереджується радше на тих випадках, де є достатньо джерел і контексту, щоб простежити цілеспрямоване знищення групи за ознакою ідентичності.

На цьому тлі книга Наймарка виглядає інакше. Дослідник вибудовує наратив про тяглість геноцидальних практик: від античності і римських воєн через середньовіччя та колоніальні імперії — аж до 20 століття.

Порівнювати ці дві книжки як «кращу» чи «гіршу» було би, про мене, некоректно, адже автори переслідують різні цілі. Джонс пропонує тези, що зручно лягають у ширші дискусії, які виходять за рамці суто історії. Підхід Наймарка менш зорієнтований на актуальну політичну чи культурну проблематику, а зосереджений, про мене, на реконструкцію довготривалої історичної логіки у спробі дисциплінувати розуміння геноциду.

[Deborah · Rating 5 out of 5]

An important book, but understandably hard to get through. Naimark illustrates why genocide should be defined more expansively to include political groups and parties, as was originally proposed by Raphael Lempkin, the attorney and activist who persuaded the United Nations to include a law against genocide.

[Duraid Faeq · Rating 3 out of 5]

كتاب الابادة الجماعية - تاريخ العالم

ان الجناة دائما ما يستندون الى ايديلوجيا تمنحهم المبرر لارتكاب جرائم الابادة والتطهير العرقي
تارة باسم الدين وتارة اخرى باسم القومية وتارة بهدف تحقيق نهضة الأمة ..... الخ
كل الافعال الشريرة على جميع الاصعدة دائما ما تستند الى مبرر ...... وان مبدأ الغاية تبرر الوسيلة هو أُس الشر



الكتاب متوفر في مكتبة عدنان شارع المتنبي مترجم الى العربية

[Lulu · Rating 4 out of 5]

It will never cease to amaze (and appall) me the extent of human brutality, especially since many people fall into the trap of thinking that it only exists in ancient history (rather, fall prey to the propaganda of those developed, privileged nations who were so often the perpetrators of such brutality, and as such are eager to distance themselves from it).

The author argues that the term "genocide" should be expanded to include not only incidents of racial, religious, or ethnic discrimination but also of social and political categories, and if we fail to do so then we risk allowing the continuation of mass atrocities of targeted social groups to perpetuate. For instance, the massacres committed by the Bolsheviks were performed on the basis of class differences and targeted peasants and party opponents, and similarly the massacres in Indonesia and Timor-Leste were on the basis of anti-communist sentiment and targeted communists and their sympathizers.
Additionally, some scholars purport that the mass deaths of the native population of the Americas (both from the Conquistadors and the settler colonies) cannot be rightfully considered genocides, as many of their deaths were due to disease, starvation, imprisonment, or exposure (usually as a result of enslavement or of attempts to cleanse them from their homelands) rather than deliberate killings. The author argues that this is wrong, because the perpetrators ultimately operated under a framework that readied them to kill and torture these people with no hesitation, to raze villages, slay men, women, and children alike, all of which reflected their deep hatred for these people and their view of them not only as inferior, but also as sub-human.

Overall, an excellent read, although emotionally exhausting. Brief but comprehensive and very informative.

[Gerben den Hertog · Rating 3 out of 5]

Naimark geeft zichzelf een moeilijke en bijna onmogelijke taak in dit boek, het beschrijven en beargumenteren van allerlei genocides/genocidale acties in de wereldgeschiedenis. Dit boek is geschreven als een reactie op de vragen van zijn studenten, dat is duidelijk in hoe het boek geschreven is, elke genocide wordt vrij kort genoemd, maar de dynamiek van genocide wordt ook niet echt duidelijk gemaakt. Ook vind ik de titels van bepaalde hoofdstukken niet helemaal passen bij het begrip genocide, zeker de hoofdstukken "Communist Genocides"en Anti-Communist Genocides" hier wordt het beeld geschetst dat genocides eigenlijk alleen maar voortkomen in de regimes die Naimark beschrijft. Dat is een probleem als je kijkt naar het doel van de genocide studies, het voorkomen dat een genocide nog een keer gebeurt. De lezer kan van dit boek het idee krijgen dat een (moderne) genocide allee gepaard gaat met bepaalde regeringsvormen, en dat is het gevaar.

Overall is het een goed boek voor mensen geïnteresseerd in een algemene geschiedenis van genocides, maar komt het soms tekort en moet het zeker worden gelezen met een kritische blik.

[Oleksandr Voroniuk · Rating 3 out of 5]

Непоганий вступ до геноциду як історичного явища. В книзі мінімум узагальнень, що перетворює її радше в каталог геноцидів, аніж у систематичне дослідження

Тут видається більш ґрунтовною книга про геноцид Адама Джонса. З іншого боку, книга Наймарка має суттєву перевагу перед опусом Джонса - вона набагато менша і легша)

Ну і лишається проблема розмивання поняття: якщо геноцид супроводжує всю людську історію від завоювань Ісуса Навина до Дарфура, то де його межі? Чи це все-таки явище модерності?

[Tyrell Duberry · Rating 4 out of 5]

This gives a nice introduction into the various acts of genocide over the centuries. Use this as a starting point into genocidal studies.

[Kurly Fry]

an incomplete survey no doubt, but important nonetheless. would recommend to anyone needing to be humbled by the terror and inhumanity of evil. most good books are hard to put down—this one was very easy to put down, and i put it down a lot.

[Suha · Rating 5 out of 5]

There’s books that you have to read to see the world clearly,on of them ,this book ,it’s painful heartbreaking and honest book, nothing is kept hidden.
Totally worth reading.

[Mills College Library]

364.15109 N157 2017