Naujoji garsaus istoriko, rašytojo ir karo analitiko Viktoro Suvorovo knyga, parašyta tęsiant geriausias populiariųjų knygų „Ledlaužis“ ir „Akvariumas“ tradicijomis – tai milžiniška istorinė XX a. šeštojo dešimtmečio pabaigos –septintojo dešimtmečio pradžios įvykių rekonstrukcija, kai SSRS ir JAV priešprieša atvedė žmoniją prie Trečiojo pasaulinio karo slenksčio, per plauką nuo globalinės branduolinės katastrofos pražūties.
Dėliodamas žinomus ir mažai žinomus tų laikų faktus ir įvykius į vientisą mozaiką, autorius pasakoja apie tikrąsias Berlyno ir Karibų krizių priežastis, nutylimas oficialiosios propagandos, politikų ir istorikų tiek Rusijoje, tiek ir užsienyje. Šie įvykiai tapo XX a. antrosios pusės kulminacija ir nulėmė istorinį Sovietų Sąjungos bei komunistinės ideologijos likimą.
„Kuzkina mat: didžiojo dešimtmečio kronika“ – nauja sensacinga mūsų istorijos versija, griaunanti įprastinius įvaizdžius ir mitus apie XX a. vidurio svarbiausių įvykių varomąsias jėgas ir priežastis. Tai knyga apie politines intrigas ir kovą dėl valdžios SSRS vadovybės viduje, apie dviejų didžiųjų valstybių ir jų specialiųjų tarnybų priešpriešą, apie slaptas žvalgybines operacijas ir apie žmones, stūmusius žmoniją į pražūtį ir ją gelbėjusius.
Former Soviet-Union army officer fled in 1978 to England. Where he worked as a teacher and a adviser for news agencies.
Author of a number of bestsellers about the history of the World War II, the Soviet Army special operations troops and military intelligence, and the Red Army.
He is one of the historians who believes that Hitler started the war against Russia to prevent Stalin attacking Germany first.
Ciekawa rzecz. Kulisy zrzucenia Car Bomby i jej geneza kapitalnie opisane. Niezłe jest też pokazanie motywów działania Chruszczowa w sprawie konfliktu kubańskiego. Trochę złuszcza się blichtr z Kenedy'ego ale i Gensek pokazany został tutaj jako niezły idiota! Aż strach pomyśleć co by było gdyby... Również sowiecki program kosmiczny i pozycja Amerykanów na ich tle nieźle pokazana. Polecam tę książkę dłubaczom historii. Naprawdę interesująca.
Na czasy rządów Nikity Chruszczowa przypada szczyt potęgi Związku Radzieckiego. To wtedy zbudowali i przetestowali największą bombę termojądrową (tytułową Matkę diabła) o mocy kilka tysięcy razy większej niż bomba zrzucona na Hiroszimę. To wtedy jako pierwsi umieścili na orbicie sztucznego satelitę. Pierwsi okrążyli księżyc i zrobili zdjęcia jego niewidocznej strony. W końcu pierwsi wystrzelili człowieka w kosmos. Wiktor Suworow przedstawia kulisy tych sukcesów i wątłe podstawy na których były zbudowane. Przedstawia również własne tezy dotyczące kryzysu berlińskiego, sprawy szpiegowskiej Olega Pieńskowskiego i kryzysu kubańskiego, który mógł się zakończyć katastrofą nuklearną: "22 października 1962 r. ludzkość po raz pierwszy w swej historii znalazła się na krawędzi samounicestwienia." Ostatecznie Chruszczow zostaje zmuszony do odwrotu. Od tego momentu można liczyć powolny schyłek i upadek ZSRR. Sam Chruszczow obwieścił wtedy na posiedzeniu najwyższego kierownictwa Związku Radzieckiego: "Koniec. Sprawa Lenina przegrana". Styl Suworowa bardzo mi odpowiada. Nie jest to suchy opis wydarzeń. W całość wplecione są dialogi, dzięki czemu chwilami czyta się "Matkę diabła" jak powieść. Poza tym autor umieścił wiele celnych spostrzeżeń na temat Związku Radzieckiego, socjalizmu i komunizmu. Znakomita lektura!
В книге в развязной манере пересказаны "горячие" эпизоды внешней политики СССР в 1961 - 1962 годах. Без особых доказательств автор излагает конспирологическую теорию о том, как пара советских генералов пытались спасти мир от войны, передав США секретные сведения о слабости советских стратегических сил (дело Пеньковского). Рассказ приправлен известными советскими анекдотами и прибаутками.
Великолепная книга, однозначно в топе книг Суворова. Захватывающе рассказывает про пик развития советского союза пришедшийся на 59- 62 годы, раскрывая всю поднаготную холодной войны в свете шпионских интриг гонки вооружений, экономики и политики.
Так. Колись ще до Євромайдану я працював на заводі та читав російські книги. Суворов вроді не ватнік і гарно розказує, якою паршивою державою була СССР. Потрібно читати, щоб розуміти звідки ми вирвались.
Совєтським Союзом правили дурні і злочинці. Ця думка рефреном повторюється у черговій книжці екс-розвідника Володимира Рєзуна, більше відомого під псевдо Віктор Суворов. Головна інтрига закручена навколо міжконтинентальних балістичних ракет і Карибської кризи. В час, коли Хрущов лупить черевиком по трибуні ООН і погрожує показати усім самі-знаєте-що, Америка кидає шалені гроші на розвиток озброєння, совєтські маршао, головнокомандуючий і начальник ГРУ внєзапно дізнаються, що по суті протиставити клятим американським імпералістам вони не мають чого. В американців сильніший флот, більше союзників, більше ракет. І серед них є такі, що долетять до Москви. А от в Союзі ракети, яка б дотягнула до Вашингтона, так і не розробили. Хоча хрущоваська метафора про те, що в Союзі ракети штампують, наче ковбасу, таки не зовсім хибна - якщо зважити, які черги були за ковбасою, цим мега-дефіцитним продуктом. Коротше, вимальовується яка картинка. В Америці впевнені, що совєти мають потужну зброю, вдосконалюють власну, пристрасті розігріваються і є ризик, що США психануть і завдадуть превентивного удару. Але фішка в чому: стріляти нема по кому, бо для Америки реальної загрози Союз не має. А от підірвати нафіг планету хлопці зопалу можуть. Тому хрущовські генерали, таємно від свого генсека, вирішують врятувати людство і передати американцям інформацію про реальний стан речей. І тут починається така трохи детективно-шпигунська лінія,яку я не буду переказувати, аби не спойлерити:) В книжці багато цікавих історичних детальок і гіпотез автора. Наприклад, про те, навіщо Хрущов запер свої ракети на Кубу, якщо реально навіть звідти погрожувати американцям не міг: за той час, поки їх готували б до пуску, американці могли б спокійнісінько розстріляти їх з повітря. Навіть зі звичайних кулеметів. Автор розвінчує оці всі легенди про військову міць Совєтського Союзу. І натомість підживлює його репутацію "Імперії Зла", де при владі бовдури і психопати. А ще тут можна дізнатися багато шпигунських штучок і прочитати нарешті найбільш правдиву біографію таємничого Віктора Суворова, який досі лишається персоною нон-грата в Росії. Читається дуже легко, швидко і захопливо. Два мінуси: автор, будуючи оповідь, часто перескакує на рік-два вперед або назад, і мене - людину, яка не дуже дружить з датами - це трохи заплутувало; забагато розжовує очевидні, як на мене речі (хоча припускаю, що людям, які росли в Союзі і яких зомбували в школі "правильною" історією, ці речі не такі вже й очевидні)
Изобщо не е от класата на "Изборът" и "Контролът". Първата половина е чудесна, после почва едно дъвкане на едно и също, да си ебе майката и скука. Преповтаряне на факти, говорене от първо лице, все едно публикация в списание. Нищо общо. Животът на речта от първата половина, така добре познат, се изсулва в публицистична фригидност. Ташак.
As usual Victor Suvorov presents thrilling historic story. New versions of Cuban crisis and plenty wellknown personalities. Epilogue reveal the true story of the author.