De mystérieuses expériences scientifiques furent menées par l’armée américaine dans le plus grand secret ; leurs conséquences furent aussi impressionnantes qu’inquiétantes… Y a-t-il un lien entre elles et les calamités qui s’abattent aujourd’hui sur le monde ? Depuis quelques temps, chaque jour à 13h13, une nouvelle catastrophe frappe la planète. Le compte à rebours semble lancé…
Christophe Bec is the writer of over fifty graphic novels. His flagship series as a writer, Shrine, has sold several hundred thousand copies worldwide. He is also the author of the comics Prometheus, Carthago, Darkness, Bunker, and Aéropostale.
Christophe Bec wirft alles in die Reihe "Prometheus" rein, was ihn zu interessieren scheint. Nicht nur geraten hier alte Mythen und Sagen zwischen technologische Märchen und altertümliche Wunder, sondern auch Verschwörungstheorien und Möglichkeiten ausserirdischen Lebens.
Mit dem fünften Band "Sarkophag" hat die SF-Reihe eine guten Sog entwickelt und vertieft sich schleichend in gewisse Bereiche, kann durch die vielen Zeichner bei dieser Episode aber nicht immer einen stimmungsvollen Gesamteindruck aufrecht erhalten. Trotzdem haben mich die Aspekte der Parallelwelten, der verheimlichten Versuche sehr gut unterhalten. Wohin dies nur führen wird ...
А потім зразу до Філадельфійського експерименту, святого граалю фанатів таємних змов. І тут вже просто по-своєму інтерпретують кадри з однойменного фільму. І це все підводка до Монтокського крісла, яким можна було контролювати людей.
Авторам замало локацій, тому ось вам ще й озеро у Венесуелі, де місцеві жителі через діяльність фармацевтичних корпорацій хворіють на рак, а з під води вилітають таємничі об'єкти.
Наш улюблений персонаж, керівник польотами НАСА, знов має пусту ромову з невпевненим конспірологом із уряду. Конспіролог натякає, керівник наче розуміє, кінець діалогу на кілька сторінок.
Цій історії не вистачало людей в чорному. Все, тепер вистачає. Астронавта з "Атлантіса" везуть на прогулянку, чувака-пророка забирають із психлікарні. На цьому моменті художник змінився (буквально), малюнок став темнішим, обличчя страшнішими. Драму з дружиною керівника малює також він.
Повернення попереднього художника. Сюжет кращим не став.
Пригоди команди субмарини. Їх просто допитують.
Треба виправдати назву, тому знову додали Прометея, якого звільнив Гераклогеркулес.
Поки астронавта вбивають на звалищі (але ми точно не знаємо, бо чутно лише постріл), керівник польотами на старому блексайті (місці проведення таємних урядових операцій) риється в секретних документах, які залишили легкодоступними та спостерігає за тим, як Монтокське крісло кудись перевозять. Він ще примудряється вирубити військового, це швидко виявляють, бентежаться і... і ніхто нікого не шукає, таємні вертольоти таємно забирають свій вантаж.
Десь на пірсі хуйло віддає чуваку в гавайці частинку бабок, щоб той притаскав таємні совєцькі документи про прибульців.
Із синьої діри, куди спустився археолог, вилітає невідомий об'єкт. Все в шоці.
Тим часом треба згадати, що у світі паніка, і люди тікають з великих міст. Все, згадали.
Знова довга експозиція керівника польотів з журналістом-розслідувачем. Ще більше цитувань жовтої преси минулого сторіччя.
І, мабуть, важлива інфа - присологиня, яка займалася астронавтом, виявляється дочкою одного із представників таємного уряду.
Чергова купа нецікавого. "Факти" із сумнівних газет та журналів скомбіновано дуже невдало.
Like always, mostly confusing with some interesting passages. It was nice to have less infodumbing sequences than the other ones, but at the end there is a huge 3-page long one.