What do you think?
Rate this book
Studies in Jungian Psychology by Jungian Analysts #3
On Divination and Synchronicity : The Psychology of Meaningful Chance
A penetrating study of the psychological aspects of time, number and methods of divining fate such as the I Ching, astrology, Tarot, palmistry, dice, etc., contrasting Western scientific attitudes with those of the Chinese and so-called primitives.
Paperback
First published January 1, 1969
34 people are currently reading
1487 people want to read
About the author
Marie-Louise von Franz
127 books835 followersMarie-Louise von Franz was a Swiss Jungian psychologist and scholar.
Von Franz worked with Carl Jung, whom she met in 1933 and knew until his death in 1961. Jung believed in the unity of the psychological and material worlds, i.e., they are one and the same, just different manifestations. He also believed that this concept of the unus mundus could be investigated through research on the archetypes of the natural numbers. Due to his age, he turned the problem over to von Franz. Two of her books, Number and Time and Psyche and Matter deal with this research.
Von Franz, in 1968, was the first to publish that the mathematical structure of DNA is analogous to that of the I Ching. She cites the reference to the publication in an expanded essay Symbols of the Unus Mundus, published in her book Psyche and Matter. In addition to her many books, Von Franz recorded a series of films in 1987 titled The Way of the Dream with her student Fraser Boa.
Von Franz founded the C. G. Jung Institute in Zurich. In The Way of the Dream she claims to have interpreted over 65,000 dreams. Von Franz also wrote over 20 volumes on Analytical psychology, most notably on fairy tales as they relate to Archetypal or Depth Psychology, most specifically by amplification of the themes and characters. She also wrote on subjects such as alchemy, discussed from the Jungian, psychological perspective, and active imagination, which could be described as conscious dreaming. In Man and His Symbols, von Franz described active imagination as follows: "Active imagination is a certain way of meditating imaginatively, by which one may deliberately enter into contact with the unconscious and make a conscious connection with psychic phenomena."
Von Franz worked with Carl Jung, whom she met in 1933 and knew until his death in 1961. Jung believed in the unity of the psychological and material worlds, i.e., they are one and the same, just different manifestations. He also believed that this concept of the unus mundus could be investigated through research on the archetypes of the natural numbers. Due to his age, he turned the problem over to von Franz. Two of her books, Number and Time and Psyche and Matter deal with this research.
Von Franz, in 1968, was the first to publish that the mathematical structure of DNA is analogous to that of the I Ching. She cites the reference to the publication in an expanded essay Symbols of the Unus Mundus, published in her book Psyche and Matter. In addition to her many books, Von Franz recorded a series of films in 1987 titled The Way of the Dream with her student Fraser Boa.
Von Franz founded the C. G. Jung Institute in Zurich. In The Way of the Dream she claims to have interpreted over 65,000 dreams. Von Franz also wrote over 20 volumes on Analytical psychology, most notably on fairy tales as they relate to Archetypal or Depth Psychology, most specifically by amplification of the themes and characters. She also wrote on subjects such as alchemy, discussed from the Jungian, psychological perspective, and active imagination, which could be described as conscious dreaming. In Man and His Symbols, von Franz described active imagination as follows: "Active imagination is a certain way of meditating imaginatively, by which one may deliberately enter into contact with the unconscious and make a conscious connection with psychic phenomena."
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 34 reviews
March 7, 2010
I love reading anything by Marie-Louise von Franz. This book is transcribed from lectures looking at various divination methods from a psychological viewpoint, such as tarot, astrology, and the I Ching. The book also explores the workings of synchronicity, in contrast to, and in harmony with, modern science.
Here are some passages from the book:
“Now what is the difference between a modern, physical scientific experiment and a divination oracle? In a physical experiment chance is eliminated, one pushes it out on the border as far as possible and then the little remains which cannot be eliminated. That is annoying and then one says, ‘Oh well, that’s just bad luck,’ but the scientist says, ‘We can ignore that,’ and that is the last condemning word. It is such a small matter that we can ignore it. In the oracle one takes a different, complimentary approach, namely one takes chance as the centre; you take a coin and throw it and the very chance that it falls heads up is the source of information, and in the other chance is the disturbance or the factor one eliminates. They are absolutely what in modern scientific language one would call complimentary to each other. The experiments eliminate chance, the oracle makes chance the centre; the experiment is based on repetition, the oracle is based on the one unique act. The experiment is based on a probability calculus and the oracle uses the unique, individual number as a source of information.”
"We know that big inner tensions generally occur when an archetype is constellated. Someone having an archetypal dream is generally in a state of high dynamic tension, which is why Jung defines the archetypes as being the nuclear dynamisms of the psyche."
"If, for instance, an analysand has a big archetypal dream and is in a tense state, it is extremely likely that synchronistic events will happen in his surroundings."
“As Jung points out at the end of ‘On the Nature of the Psyche,’ the concept of energy is originally derived from the primitive concept of energeia or mana, which simply means the extreme impressiveness of something. Whenever something is enormously or intensely impressive and therefore affects one psychologically, i.e., makes a psychological impact, then primitives say it is mana, or mugu. Therefore the original concept of energy was more the idea of psychological intensity.”
“Number indicates a quantity – but in its original form it also indicated the quality or the pattern of a structure, and not a quantity; that aspect has been lost and slowly left behind in the development of number theory in the West, until in modern mathematics number is only a quantity. Therefore, naturally, if we us a quantitative number to measure physical quantities we cannot use it to measure psychic energy, because psychic energy in its essence expresses itself in quality. It is a qualitative factor, which is why Jung says we can only measure psychological intensity with the feeling function. The feeling function, in contrast to the thinking function, informs us about the quality of things, it tells us if a thing is agreeable or disagreeable, dangerous or not dangerous, threatening or not threatening. We express qualities in adjectives. People who use many adjectives coulour what they say with their feeling, whereas thinking types use very few adjectives and many nouns in their speech.”
Here are some passages from the book:
“Now what is the difference between a modern, physical scientific experiment and a divination oracle? In a physical experiment chance is eliminated, one pushes it out on the border as far as possible and then the little remains which cannot be eliminated. That is annoying and then one says, ‘Oh well, that’s just bad luck,’ but the scientist says, ‘We can ignore that,’ and that is the last condemning word. It is such a small matter that we can ignore it. In the oracle one takes a different, complimentary approach, namely one takes chance as the centre; you take a coin and throw it and the very chance that it falls heads up is the source of information, and in the other chance is the disturbance or the factor one eliminates. They are absolutely what in modern scientific language one would call complimentary to each other. The experiments eliminate chance, the oracle makes chance the centre; the experiment is based on repetition, the oracle is based on the one unique act. The experiment is based on a probability calculus and the oracle uses the unique, individual number as a source of information.”
"We know that big inner tensions generally occur when an archetype is constellated. Someone having an archetypal dream is generally in a state of high dynamic tension, which is why Jung defines the archetypes as being the nuclear dynamisms of the psyche."
"If, for instance, an analysand has a big archetypal dream and is in a tense state, it is extremely likely that synchronistic events will happen in his surroundings."
“As Jung points out at the end of ‘On the Nature of the Psyche,’ the concept of energy is originally derived from the primitive concept of energeia or mana, which simply means the extreme impressiveness of something. Whenever something is enormously or intensely impressive and therefore affects one psychologically, i.e., makes a psychological impact, then primitives say it is mana, or mugu. Therefore the original concept of energy was more the idea of psychological intensity.”
“Number indicates a quantity – but in its original form it also indicated the quality or the pattern of a structure, and not a quantity; that aspect has been lost and slowly left behind in the development of number theory in the West, until in modern mathematics number is only a quantity. Therefore, naturally, if we us a quantitative number to measure physical quantities we cannot use it to measure psychic energy, because psychic energy in its essence expresses itself in quality. It is a qualitative factor, which is why Jung says we can only measure psychological intensity with the feeling function. The feeling function, in contrast to the thinking function, informs us about the quality of things, it tells us if a thing is agreeable or disagreeable, dangerous or not dangerous, threatening or not threatening. We express qualities in adjectives. People who use many adjectives coulour what they say with their feeling, whereas thinking types use very few adjectives and many nouns in their speech.”
August 18, 2018
Taking extremely literal interpretations of divining information from numbers and random events, von Franz’s lectures cover a lot of ground, both in reality examining far-flung cultures and on another plane of existence, trying to rationalize the unus mundus, or world beyond. Her audience would have been intimately familiar with Jung’s psychoanalysis and alchemical studies, just as she had and on-going connection to physicists and palmists. Not sure what to make of reality after this all-encompassing account, but thrilled to read that cultures across Asia, Africa and the Americas (in addition to other places) also didn’t quite know what to make of reality but took steps to determine something about the universe through mental (usually numerical) exercise.
February 4, 2019
Surely not a book for everyone. A man needs deep understandings and some serious basics before approaching such type of records. I understood what I needed, many things became more clear, also got answers to some things I was wondering about. It's a good book if you wanna enrich your worldview.
February 12, 2025
Марія Луїза Фон-Франц "Передбачення і синхронія. Психологія значущого шансу"
"Відомо, що спочатку віщуванням займалися в храмах. Наприклад, стародавні євреї в Єрусалимському храмі мали оракула і в певних випадках, коли священик хотів звернутися за порадою до Ягве, він намагався за допомогою цього оракула дізнатися про божу волю. Щоб зрозуміти волю Бога чи богів, у всіх первісних цивілізаціях використовувалися різні способи віщування. Однак згодом ця практика перервалася і незабаром була забута. Пророцтво стало темним, чаклунським і зневаженим заняттям. Тим не менш, сьогоднішня лекція проводиться в приміщенні парафіяльної церкви, а це вже саме по собі частково є проявом синхронії, що дуже приємно."
В цій роботі, Фон Франц детально розглядає юнґівське поняття синхронії. За базу взято концепцію "І-цзін" - книги змін. Демонструється східний погляд на числа, де кожне число має свій характер. Синхронічні події діють з допомого сил колективного несвідомого. Ці сили формуються в площині ідей, де на відміну від фізичної сфери відбувається зростання, накопичення енергії. І ця концепція ідеально підходить для підтвердження розвитку і трансформації архетипів. Мене трохи розчарувала відсутність системи Таро в даному контексті, про те, вже знайшов окрему книгу, яка безпосередньо присвячена юнґівському погляду на Таро.
Мені сподобалося характерне для Фон Франц широке цитування легенд та міфів, наприклад ось цей міф навахо:
"Колись у племені навахо був видатний вождь, якому належали всі перли та скарби племені. Охороняючи скарби, він жив на самоті. Він мав великий бірюзовий камінь, який жадав мати бог Сонця. Хоча в самого бога був такий самий камінь, йому хотілося заволодіти і каменем вождя. Для цього бог породив сина від жінки скель і виховав із нього прекрасного та вдалого гравця. Настав час і він послав сина на землю з метою виграти у вождя всі скарби, включаючи й великий бірюзовий камінь. Син усе виконав, та камінь залишив собі. Бог Сонця страшенно розгнівався. І тоді він породив ще одного сина від жінки скель і виховав його, але при цьому навчив ще й обманювати за допомогою звірів.
У міфології північноамериканських індіанців та індіанців майя мотив гри відіграє важливу роль. Звірі допомагають тим, хто бореться за справедливість. Наприклад, існує знаменита «Книга порад» («Попол-Вух»), епос племені кіче (майя), герої якого борються з богами пекла, що вбили їхніх батьків. Вони грають у гру, що нагадує баскетбол, в якій не в силах виграти, тому що боги пекла сильніші за них. Однак у певний момент маленький кролик забігає у ворота, люди помилково сприймають його за м'яч і вважають, що перемогли не боги, а герої. Вони виграли завдяки кролику і тепер можуть обезголовити богів та помститися за батьків.
У легенді племені навахо відбувається те саме: гравець кидає виклик іншому гравцю і завдяки звірам один з яких є сином Бога, виграє в іншого. Потім він вручає великий бірюзовий камінь своєму батькові, богу Сонця, який нагороджує його відзнаками та великими землями."
Основною силою, яка активізує синхронію є архетип. Про це говориться в цитаті:
"Нам відомо, що сильна внутрішня напруга зазвичай спостерігається при констеляції архетипу. Людина, якій наснився типовий сон, перебуває у стані високої динамічної напруги. Тому Юнґ визначив архетип як внутрішній динамізм психіки. Кожен архетип також подібний до динамічної енергії. А при шизофренії, наприклад, психічне навантаження може підірвати комплекс его, якщо напруга виявиться надмірно високою. Це емпірично підтверджує, що підвищена напруга архетипу може зруйнувати свідому особистість. У напруженій ситуації можлива несвідома констеляція архетипу. Саме в такий момент доцільно використовувати оракул і висока ймовірність отримати розумну відповідь. Таким чином, архетип до певної міри є фактом психологічної ймовірності."
Також цікавий епізод з використанням природних паттернів і хаотичних малюнків, як оракулів древніми людьми:
"Найбільш примітивними оракулами були випадкові малюнки, що мають місце у тесті Роршаха. Пізніше вони набули певної впорядкованості. Прикладом може бути оракул деяких племен Африки, у якому використовуються курячі кісточки. Існує і більш складний спосіб, з використанням червоної, чорної та білої палиць та з подальшим розкиданням кісточок. Через вдосконалення техніки оракула сформувалася певна теорія. Якщо більше кісточок потрапило на червоно-чорну смугу, це означає невдачу і т.д. Теорії оракула передувало раптове передчуття людини, що, наприклад, якась тріщина чи хаотичний малюнок щось означає."
Кілька улюблених цитат:
"Хто є повелителем великих чисел з міфологічної точки зору? При вивченні релігії або міфології з'ясовується, що єдиними істотами, які могли маніпулювати великими числами, були боги або верховне божество. Перерахунок населення вважався святотатством — рахувати могло лише божество.
Більшість примітивних угруповань, до цих пір живуть збиранням і полюванням, наприклад аборигени Австралії, мають двійкову систему обчислення. вони говорять "багато", а там, де з'являється "багато" починається ірраціональне, божественне.
Навчаючись рахунку, людина брала невелику частину чисел, одиницю і двійку у правлячого числового божества; решта належала богу.
У цьому полягає заворожуючий вплив чисел."
"За уявленнями стародавніх людей, верховне божество спочатку мало здатність все порахувати, свідомо інтегрувати нескінченність натуральних чисел, на основі цього, можна стверджувати, що всі символи Самості мають цю здатність. Наприклад, у «Бгаґавад-ґіті» Господь Крішна каже: «Я є гра в кості, Я – Самість, що сидить у Серці Істот, Я – Початок і Середина, і Кінець всіх істот. Я – Вішну, що сяє, Сонце серед сяючих істот». А в «Шатапатха-Брахмані» Аюр-Веда бог вогню Агні говорить те саме про себе. Священик кидає кості зі словами молитви, в якій бог вогню Агні постає у вигляді ігрового поля, а вугілля у вигляді ігрових кісток.
Юнг цитує та коментує ці тексти у книзі «Філософське Древо»: «Обидва тексти співвідносять світло, сонце та вогонь, а також бога з грою в кості. Аналогічно і в «Атхарва-Веді» йдеться про блиск, який міститься в колісниці, гральних костях, силі бика, вітрі» і т.д. Інтенсивність емоцій в даному контексті має велике значення і тому ідентифікується з різними факторами: з дощем, бурею, вогнем, силою бика і пристрастю до гри, бо, як стверджує Юнг, «в інтенсивності емоцій гра і гравець злучуються».
Саме інтенсивністю емоцій, що охоплюють людину у процесі гри, пояснюється те, що вона стає, образно висловлюючись, самою грою. Кожен справжній гравець занурюється в гру з головою, він весь в очікуванні того, щоб кості розташувалися певним чином. У цьому полягає його величезна радість. Людина живе, поки грає. Людина настільки живе у грі, що племінні люди, наприклад, грають на своїх дітей та дружин, або навіть на свою голову. Хід думок такий: якщо в мене випаде шістка, то я можу відрубати твою голову, а якщо ти викинеш шістку, то ти можеш позбавити мене голови. Та вони роблять це! Таке часто зустрічається серед індіанців Північної Америки, які іноді грають на все своє майно: дружин, дітей, коней. Вони залишають ігрове поле, зберігши лише своє життя, хоча часом навіть його ставлять на кін. Цей приклад доводить те, що спрацьовує певний архетип.
Згідно з висловлюванням філософа Геракліта, Еон (duree creat-rice - час творення, вічний, творчий, божественний Час, що відповідає грецькому значенню слова Еон) є хлопчиком, що грає в настільну гру; він керує космосом. Тут ми також зустрічаємо образ божества енергії, бо Геракліт вважав, що світова енергія - це вогонь, що перетворюється на матерію, дух, все суще, і управління цією енергією знаходиться в руках дитини, що грається, божественного хлопчика.
Цей приклад ілюструє взаємозв'язок між психічною енергією та грою. Коли бог, тобто архетип Самості, дух несвідомого, грає, він створює долю, бо останнє є синхроністичним явищем. Саме тому людина намагалася за допомогою арифметики та числових оракулів пізнати гру божества. Божество грає з реальністю, а людина намагається досліджувати її, використовуючи при цьому числові методи."
"Відомо, що спочатку віщуванням займалися в храмах. Наприклад, стародавні євреї в Єрусалимському храмі мали оракула і в певних випадках, коли священик хотів звернутися за порадою до Ягве, він намагався за допомогою цього оракула дізнатися про божу волю. Щоб зрозуміти волю Бога чи богів, у всіх первісних цивілізаціях використовувалися різні способи віщування. Однак згодом ця практика перервалася і незабаром була забута. Пророцтво стало темним, чаклунським і зневаженим заняттям. Тим не менш, сьогоднішня лекція проводиться в приміщенні парафіяльної церкви, а це вже саме по собі частково є проявом синхронії, що дуже приємно."
В цій роботі, Фон Франц детально розглядає юнґівське поняття синхронії. За базу взято концепцію "І-цзін" - книги змін. Демонструється східний погляд на числа, де кожне число має свій характер. Синхронічні події діють з допомого сил колективного несвідомого. Ці сили формуються в площині ідей, де на відміну від фізичної сфери відбувається зростання, накопичення енергії. І ця концепція ідеально підходить для підтвердження розвитку і трансформації архетипів. Мене трохи розчарувала відсутність системи Таро в даному контексті, про те, вже знайшов окрему книгу, яка безпосередньо присвячена юнґівському погляду на Таро.
Мені сподобалося характерне для Фон Франц широке цитування легенд та міфів, наприклад ось цей міф навахо:
"Колись у племені навахо був видатний вождь, якому належали всі перли та скарби племені. Охороняючи скарби, він жив на самоті. Він мав великий бірюзовий камінь, який жадав мати бог Сонця. Хоча в самого бога був такий самий камінь, йому хотілося заволодіти і каменем вождя. Для цього бог породив сина від жінки скель і виховав із нього прекрасного та вдалого гравця. Настав час і він послав сина на землю з метою виграти у вождя всі скарби, включаючи й великий бірюзовий камінь. Син усе виконав, та камінь залишив собі. Бог Сонця страшенно розгнівався. І тоді він породив ще одного сина від жінки скель і виховав його, але при цьому навчив ще й обманювати за допомогою звірів.
У міфології північноамериканських індіанців та індіанців майя мотив гри відіграє важливу роль. Звірі допомагають тим, хто бореться за справедливість. Наприклад, існує знаменита «Книга порад» («Попол-Вух»), епос племені кіче (майя), герої якого борються з богами пекла, що вбили їхніх батьків. Вони грають у гру, що нагадує баскетбол, в якій не в силах виграти, тому що боги пекла сильніші за них. Однак у певний момент маленький кролик забігає у ворота, люди помилково сприймають його за м'яч і вважають, що перемогли не боги, а герої. Вони виграли завдяки кролику і тепер можуть обезголовити богів та помститися за батьків.
У легенді племені навахо відбувається те саме: гравець кидає виклик іншому гравцю і завдяки звірам один з яких є сином Бога, виграє в іншого. Потім він вручає великий бірюзовий камінь своєму батькові, богу Сонця, який нагороджує його відзнаками та великими землями."
Основною силою, яка активізує синхронію є архетип. Про це говориться в цитаті:
"Нам відомо, що сильна внутрішня напруга зазвичай спостерігається при констеляції архетипу. Людина, якій наснився типовий сон, перебуває у стані високої динамічної напруги. Тому Юнґ визначив архетип як внутрішній динамізм психіки. Кожен архетип також подібний до динамічної енергії. А при шизофренії, наприклад, психічне навантаження може підірвати комплекс его, якщо напруга виявиться надмірно високою. Це емпірично підтверджує, що підвищена напруга архетипу може зруйнувати свідому особистість. У напруженій ситуації можлива несвідома констеляція архетипу. Саме в такий момент доцільно використовувати оракул і висока ймовірність отримати розумну відповідь. Таким чином, архетип до певної міри є фактом психологічної ймовірності."
Також цікавий епізод з використанням природних паттернів і хаотичних малюнків, як оракулів древніми людьми:
"Найбільш примітивними оракулами були випадкові малюнки, що мають місце у тесті Роршаха. Пізніше вони набули певної впорядкованості. Прикладом може бути оракул деяких племен Африки, у якому використовуються курячі кісточки. Існує і більш складний спосіб, з використанням червоної, чорної та білої палиць та з подальшим розкиданням кісточок. Через вдосконалення техніки оракула сформувалася певна теорія. Якщо більше кісточок потрапило на червоно-чорну смугу, це означає невдачу і т.д. Теорії оракула передувало раптове передчуття людини, що, наприклад, якась тріщина чи хаотичний малюнок щось означає."
Кілька улюблених цитат:
"Хто є повелителем великих чисел з міфологічної точки зору? При вивченні релігії або міфології з'ясовується, що єдиними істотами, які могли маніпулювати великими числами, були боги або верховне божество. Перерахунок населення вважався святотатством — рахувати могло лише божество.
Більшість примітивних угруповань, до цих пір живуть збиранням і полюванням, наприклад аборигени Австралії, мають двійкову систему обчислення. вони говорять "багато", а там, де з'являється "багато" починається ірраціональне, божественне.
Навчаючись рахунку, людина брала невелику частину чисел, одиницю і двійку у правлячого числового божества; решта належала богу.
У цьому полягає заворожуючий вплив чисел."
"За уявленнями стародавніх людей, верховне божество спочатку мало здатність все порахувати, свідомо інтегрувати нескінченність натуральних чисел, на основі цього, можна стверджувати, що всі символи Самості мають цю здатність. Наприклад, у «Бгаґавад-ґіті» Господь Крішна каже: «Я є гра в кості, Я – Самість, що сидить у Серці Істот, Я – Початок і Середина, і Кінець всіх істот. Я – Вішну, що сяє, Сонце серед сяючих істот». А в «Шатапатха-Брахмані» Аюр-Веда бог вогню Агні говорить те саме про себе. Священик кидає кості зі словами молитви, в якій бог вогню Агні постає у вигляді ігрового поля, а вугілля у вигляді ігрових кісток.
Юнг цитує та коментує ці тексти у книзі «Філософське Древо»: «Обидва тексти співвідносять світло, сонце та вогонь, а також бога з грою в кості. Аналогічно і в «Атхарва-Веді» йдеться про блиск, який міститься в колісниці, гральних костях, силі бика, вітрі» і т.д. Інтенсивність емоцій в даному контексті має велике значення і тому ідентифікується з різними факторами: з дощем, бурею, вогнем, силою бика і пристрастю до гри, бо, як стверджує Юнг, «в інтенсивності емоцій гра і гравець злучуються».
Саме інтенсивністю емоцій, що охоплюють людину у процесі гри, пояснюється те, що вона стає, образно висловлюючись, самою грою. Кожен справжній гравець занурюється в гру з головою, він весь в очікуванні того, щоб кості розташувалися певним чином. У цьому полягає його величезна радість. Людина живе, поки грає. Людина настільки живе у грі, що племінні люди, наприклад, грають на своїх дітей та дружин, або навіть на свою голову. Хід думок такий: якщо в мене випаде шістка, то я можу відрубати твою голову, а якщо ти викинеш шістку, то ти можеш позбавити мене голови. Та вони роблять це! Таке часто зустрічається серед індіанців Північної Америки, які іноді грають на все своє майно: дружин, дітей, коней. Вони залишають ігрове поле, зберігши лише своє життя, хоча часом навіть його ставлять на кін. Цей приклад доводить те, що спрацьовує певний архетип.
Згідно з висловлюванням філософа Геракліта, Еон (duree creat-rice - час творення, вічний, творчий, божественний Час, що відповідає грецькому значенню слова Еон) є хлопчиком, що грає в настільну гру; він керує космосом. Тут ми також зустрічаємо образ божества енергії, бо Геракліт вважав, що світова енергія - це вогонь, що перетворюється на матерію, дух, все суще, і управління цією енергією знаходиться в руках дитини, що грається, божественного хлопчика.
Цей приклад ілюструє взаємозв'язок між психічною енергією та грою. Коли бог, тобто архетип Самості, дух несвідомого, грає, він створює долю, бо останнє є синхроністичним явищем. Саме тому людина намагалася за допомогою арифметики та числових оракулів пізнати гру божества. Божество грає з реальністю, а людина намагається досліджувати її, використовуючи при цьому числові методи."
February 16, 2018
This was not what I expected. I’m not sure I understood any of it. There were interesting moments throughout. I cringed at the mystical woo-woo Jungian material, and the characterization of “the Chinese” as primitive but also magically in tune with the inner workings of the universe. I might have misunderstood a lot. It might be worth dipping into again later.
July 30, 2016
A highly readable and informative transcript of a series of lectures explaining, by way of Jungian psychological theory, the conjunction of the qualitative and the quantitative, that gives rise to synchronicity enabling divination. Areas such as, unconscious field theory, archetypes and the theory of dream analysis are also touched on in an edifying way. For the most part the book was uncomplicated, although the paradigm shift required to understand number from a Chinese perspective was a little challenging.
November 3, 2019
This lecture series from 1969 covers a lot of the same ground as her 1970 book, Number and Time: Reflections Leading Towards a Unification of Psychology and Physics, in a much less formal, less fully worked out form. I would therefore have to recommend the other volume over this one, if the reader were to choose. However, the two also go together well to read together.
Read
April 3, 2024With age, I'm becoming more partial to Nazi sympathisers Jung
September 11, 2023
A visão de mundo extremamente colonialista da autora atrapalha muito a leitura. Tem algumas ideias muito boas sobre o conceito de ordens temporais x atemporais, mas o racismo que ela revela nas suas falas sobre tudo o que não é europeu é difícil de ignorar. Engraçado que o livro parte de uma pretensa "valorização" dos conhecimentos do Oriente, em especial, da China (que a autora insiste em tratar como uma massa única), mas, na realidade, termina por fazer um retrato caricatural e pejorativo dos não-brancos. Também sobram comentários racistas sobre os latino-americanos, tratados como povos "primitivos" ("é difícil arrancá-los da letargia", conforme diz a autora na página 146).
Me assusta o fato dessa edição, de 2022, não ter nenhum comentário crítico da editora a respeito dessas falas. Enfim... para ler com os olhos muito abertos.
Me assusta o fato dessa edição, de 2022, não ter nenhum comentário crítico da editora a respeito dessas falas. Enfim... para ler com os olhos muito abertos.
July 21, 2023
Fiquei fascinado como a muito tempo não ficava lendo psicologia. Temas mto interessantes e expostos com toda didática do mundo pra quem não é familiarizado
May 7, 2024
What a fantastic read. The book has only five relatively short lectures but they’re packed with many interesting speculations around divination, mathematics, psychology and alchemy.
As always, reading Marie-Louise Von Franz lectures helps to connect the dots between various areas of human life. She tries to maximise theoretical integration among myths of civilizations from all around the world, physical and mathematical developments of 20th century and, of course, Jung’s psychology.
The final lecture can really open one’s eyes about why divination and games such as Tarot or I Ching actually make sense and are a natural thing to do for human consciousness.
The lectures were delivered in 1969 but the book could be written in 2024 and I wouldn’t notice the difference. Such is timeless theme of divination and, in my opinion, Jung psychology in general. I’d say it’s even more important reading in modern disenchanted and materialistic world than back in the day.
Highly recommended for anyone interested in either Jung psychology or spirituality.
As always, reading Marie-Louise Von Franz lectures helps to connect the dots between various areas of human life. She tries to maximise theoretical integration among myths of civilizations from all around the world, physical and mathematical developments of 20th century and, of course, Jung’s psychology.
The final lecture can really open one’s eyes about why divination and games such as Tarot or I Ching actually make sense and are a natural thing to do for human consciousness.
The lectures were delivered in 1969 but the book could be written in 2024 and I wouldn’t notice the difference. Such is timeless theme of divination and, in my opinion, Jung psychology in general. I’d say it’s even more important reading in modern disenchanted and materialistic world than back in the day.
Highly recommended for anyone interested in either Jung psychology or spirituality.
May 25, 2017
There literally is no reason to read this. Her reasoning for divination and synchronicity can be summed up by two ideas " the I-Ching" and serendipity. Perhaps I was too hard on the Man in the High Castle by Philip K. Dick after all. Reading this one makes me rethink that book, but in all honesty, the problem with High Castle was not the philosophy it was the execution, and that still stands.
There is a third idea, hanging around, for supporting humanist thought that the proof of of God lies in the mechanistic actions of Judas Iscariot with Jesus Christ. I think that is cop-out, and having read several books on why God does not exist, they all suffer from this muddled and illogial thinking. Could she really have read Jevons? Whatever...pass this one by. You'll be none the sorrier.
There is a third idea, hanging around, for supporting humanist thought that the proof of of God lies in the mechanistic actions of Judas Iscariot with Jesus Christ. I think that is cop-out, and having read several books on why God does not exist, they all suffer from this muddled and illogial thinking. Could she really have read Jevons? Whatever...pass this one by. You'll be none the sorrier.
January 22, 2024
La obra de Von Franz siempre me ha parecido refrescante en comparación con los textos de Jung, ofreciendo un significado profundo que se ajusta a mi experiencia tanto profesional como personal. Esta obra no es una excepción. Tiene muchos puntos de fuga que me han permitido reflexionar y responderme. Sin embargo, en "Sobre adivinación y sincronicidad: la psicología de las casualidades significativas", no me gusta la forma en que von Franz utiliza las explicaciones matemáticas y su filosofía y práctica para respaldar sus ideas (aunque es comprensible en contextos como el I Ching y otros métodos adivinatorios). En mi opinión, hay mucha paja intelectualmente poco estimulante ¡para mí! A pesar de ello, recomiendo mucho su lectura.
April 26, 2023
The idea of a synchronicity is interesting, where we are told to ignore all ideas of causation, and to take all correlations "seriously", as if they have meaning. This lends acausal meaning to freak occurrences.
The book attempts to say things which sound mathematically wrong, so I was unable to maintain my suspension of disbelief long enough.
The book attempts to say things which sound mathematically wrong, so I was unable to maintain my suspension of disbelief long enough.
June 27, 2023
Книгата доста ми хареса, защото допълва някои идеи на Юнг както и обяснява доста добре източни концепции. Препоръчвам на всеки, който има интерес към такава литература, чете се бързо, но отнема време да се вникне наистина във всичко написано.
March 9, 2025
contrapartida: “com efeito, os vivos sabem que hão de morrer, mas os mortos não sabem mais nada; para eles não há mais recompensa, porque sua lembrança está esquecida. [...] amor , ódio, ciúme, tudo já pereceu; não terão mais parte alguma, para o futuro, no que se faz debaixo do sol.”
Read
May 20, 2025it is wild to me that books like this lie in wait, surfacing at the exact moment you’re ready for them, offering juuuust what you didn’t know you needed. If I could bring one mind back for a single day, it would be hers
April 10, 2019
Dense, but fascinating.
September 12, 2021
Very interesting and stimulating. There is always an intent of calrity even if some concepts can be really distant and difficult for a western person.
December 16, 2023
Interesting lectures on some of the more spiritual aspects of Jung's work, comparing religions, mythologies, psychology and cultures.
December 20, 2024
Interessante, mas é um conjunto de entrevistas que falta um pouco de explicação prévia sobre os conceitos.
February 19, 2025
Un libro fuffa scritto con una saccenza che rasenta il ridicolo. Un libro che parla di tutto, tranne che di Sincronicità. Ho buttato via il mio tempo.
Read
September 15, 2025Interessante. Amo Jung!
September 17, 2025
Brain bending! My skull hurts 😂. I didn’t understand it fully but what I did understand pushed me to the edge, in the best way. This is not light or easy reading but very Von Franz!
November 21, 2024
A transcript of a series of lectures von Franz gave, she describes the origins or divination in human culture and its psychological basis and compares this to modern statistical methods used by modern scientists. She views these as two sides of the same coin. When a practitioner of the I Ching reads tossed coins, he is using a single point of data to discover psychological information. When a scientists uses large data sets and analyzes them statistically, they are using many data points to discover information. She describes this reliance on statistics as the “mania of believing in the law of large numbers.” She argues that the world is made of particulars and statistical models cannot grasp particulars by design. She sees the reliance on them as a reflection of a psychological phenomenon on the part of the humans relying them and that this is constellation of an archetype within society.
A few excerpts:
“Let us now first ask why that mania of believing in the law of great numbers has possessed the Western mind? After all, those who believe in it are, in the main, the most developed and intelligent people in our civilization. They are not fools. Now why do they believe in it? If somebody believes, as a kind of holy conviction, something which after one has woken up about it proves to be a very partial and partly an erroneous viewpoint, then the psychological suspicion always exists that these people are under the secret influence of an archetype. That is what makes people believe things which are not true.”
“Most primitive societies that still live in the aboriginal state of the collector and hunter type, for instance the Australian aborigines, all have a binary system. They count to two and then they count on in couples. They have no word beyond two, they count one, two; two, one, two; two, two, one, one, two, and so on. In most primitive civilizations they can either count to two, or to three, or to four. There are different types and beyond a certain number they say "many," and where many begins there begins the irrational, the godhead.
There one sees how man, in learning to count, took away a little bit of territory from that all-counting god, just a little bit, the one and the two; that is what he can manage, the rest still belongs to the all-counting god. In counting to three and then four and then five, he slowly gains territory, but there always comes the moment when he says "many," and there he gives up counting; there "the other" counts, namely the unconscious (or the archetype, or the godhead), which can count infinitely, and can out-count every computer.”
I found the ideas behind this utterly fascinating. von Franz has a way of completely upending conventional views of things that we typically take for granted and attempts to shine a psychological spotlight on them. We are raised (at least I was) to believe science and mathematics are these paths of pure objectivity, almost independent of human minds. She did a good job challenging this axiom.
A few excerpts:
“Let us now first ask why that mania of believing in the law of great numbers has possessed the Western mind? After all, those who believe in it are, in the main, the most developed and intelligent people in our civilization. They are not fools. Now why do they believe in it? If somebody believes, as a kind of holy conviction, something which after one has woken up about it proves to be a very partial and partly an erroneous viewpoint, then the psychological suspicion always exists that these people are under the secret influence of an archetype. That is what makes people believe things which are not true.”
“Most primitive societies that still live in the aboriginal state of the collector and hunter type, for instance the Australian aborigines, all have a binary system. They count to two and then they count on in couples. They have no word beyond two, they count one, two; two, one, two; two, two, one, one, two, and so on. In most primitive civilizations they can either count to two, or to three, or to four. There are different types and beyond a certain number they say "many," and where many begins there begins the irrational, the godhead.
There one sees how man, in learning to count, took away a little bit of territory from that all-counting god, just a little bit, the one and the two; that is what he can manage, the rest still belongs to the all-counting god. In counting to three and then four and then five, he slowly gains territory, but there always comes the moment when he says "many," and there he gives up counting; there "the other" counts, namely the unconscious (or the archetype, or the godhead), which can count infinitely, and can out-count every computer.”
I found the ideas behind this utterly fascinating. von Franz has a way of completely upending conventional views of things that we typically take for granted and attempts to shine a psychological spotlight on them. We are raised (at least I was) to believe science and mathematics are these paths of pure objectivity, almost independent of human minds. She did a good job challenging this axiom.
August 28, 2021
Difficult but fascinating material. Must read it again!
October 12, 2020
Vaya viaje, MarieLouise.
En general interesante, al menos lo que he podido sacar en claro. Puede que viniera buscando otra cosa y que necesite entender algo de mates y física para entender ciertas partes, así que en esos puntos... regular. Pero lo entiendo en cuanto a que es una transcripción de unas conferencias en las que yo no era el público objetivo.
Total que me he agarrado al análisis antropológico y teoría jungiana como a un clavo ardiendo, y esa parte me ha encantado.
En general interesante, al menos lo que he podido sacar en claro. Puede que viniera buscando otra cosa y que necesite entender algo de mates y física para entender ciertas partes, así que en esos puntos... regular. Pero lo entiendo en cuanto a que es una transcripción de unas conferencias en las que yo no era el público objetivo.
Total que me he agarrado al análisis antropológico y teoría jungiana como a un clavo ardiendo, y esa parte me ha encantado.
February 23, 2013
Preporucuje se svakom ko je zainteresovan za Jungovu misao i njeogivh sledbenika, ako sto je Mari Luis fon Franc. Njen rad je podjednako bitan za svakog psihoanaliticara ali i za obicnog citaoca. Ono sto je bitno bazirano je na svedocenjima i snovima pacijenata a u voj knizi rec je o necem veoma simbolicnom u civilizaciji a to je proricanje..
January 1, 2017
Un tema por demás interesante, pero no resuelve la hipótesis sugerida en el título. Sin embargo, sí es valioso en cuanto presenta datos antropológicos e históricos sobre las técnicas de adivinación muy interesantes. En un momento trata de hacer un link entre la física y las técnicas de adivinación... al principio sonaba bien pero luego pide demasiadas licencias que el lector quizá no conceda.
January 3, 2009
absolutely wonderful read!
Displaying 1 - 30 of 34 reviews