Цікаво, чи сприйняв би я аж так близько — у саме серце — книгу Бріанни Лабускес "Бібліотека спалених книг", якби й сам зараз — під час війни — не займався ініціативою по забезпеченню військових книжками "Книга на фронт".
Якби я вірив у трансцендентне, то міг би припустити, що видання такої книги саме зараз — це знак із певним символічним впливом на мене, моральна підтримка від самого осердя буття: мовляв, все це вже було раніше, а зараз повторюється знову, тож не зупиняйся.
Лише пів року тому, в тій же "Лабораторії" вийшла "Книга на війні" Ендрю Петтіґрі — нон-фікшн від шотландського дослідника історії літератури про значення і вплив книг, бібліотек, читання на людей під час обох світових воєн і в повоєнний період. Вона досі підтримує мене щодня і не дозволяє втомитися, здатися або перегоріти.
Історичний роман Бріанни Лабускес будується на двох значних та яскравих епізодах з історії ХХ ст.: спалення книг нацистами в травні 1933 року та легендарному проєкті "Видання збройних сил", завдяки якому американським воякам на всіх фронтах Другої світової війни були доставлені майже 123 мільйони примірників книг у м'яких обкладинках.
Героїнями "Бібліотеки спалених книг" є три жінки — працівниця програми "Видання збройних сил" Вів'єн, німецька єврейка та активістка Ханна і американська письменниця Алтея, котра опинилася в Берліні завдяки сприянню пропагандистської машини Геббельса.
Вів'єн живе у 1944 році в Нью-Йорку, вона вдова американського військового і активна борчиня за права американських вояків на доступ до книг. Один з конгресменів саме протягнув у законі про голосування військових поправку про цензуру, через яку більшість книг, які відправляють на фронт, потраплять під заборону. Ханна в 1936 році опікується в Парижі Бібліотекою спалених книг і сподівається такою "м'якою силою" протистояти нестримній хвилі фашизму, яка почала отруювати Європу. Алтея ж приїжджає в Берлін в 1933 році за програмою культурного обміну і спочатку навіть захоплюється красою та силою "надлюдей", котрі починають здобувати владу в Німеччині...
Три жінки, три непростих долі, три часи, кохання, смерть, і роль книжкок в самісінькому епіцентрі світової історії — наратив рухається трьома часовими потоками, аж доки не зливається переплітаючись в одну сильну та глибоко емоційну розповідь, котра захоплює, бентежить і надихає.
Авторка роману якісно дослідила джерела і завдяки цьому "Бібліотека спалених книг" перетворюється для читача у "машину часу". Можна відчути огиду і жар від палаючих книг в Берліні, здивуватися наказу Ейзенхауера, за яким кожен військовий у День "Д" (D-Day) висадки в Нормандії повинен був мати з собою якусь книжку з "Видання збройних сил", обуритися тим, як безвідповідальність політиків руйнує найуспішніші ініціативи.
Навіть якщо ви ніколи не вірили в те, що військові теж люди і хотіли б мати легкий доступ до книг, цей роман просто цікаво прочитати усім, хто любить книги і вірить в силу розказування історій.
Я ж сподіватимусь, що кожна людина, яка його прочитає, більше не зможе ігнорувати плакати в книгарнях із закликом: "Подаруй книгу на фронт".