What do you think?
Rate this book
Список кораблів
Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки. «Список кораблів» — це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Мабуть, найінтимніша книга автора.
160 pages, Hardcover
Published April 1, 2020
8 people are currently reading
196 people want to read
About the author
Serhiy Zhadan
120 books973 followersSerhiy Zhadan (23 August 1974 in Starobilsk, Luhansk region, Ukraine) is a contemporary Ukrainian novelist, writer, essayist, poet, translator, musician and public figure. Among his most notable works are novels Depeche Mode (2004, translated into into English in 2013 by Glagoslav Publications), Anarchy in the UKR (2005, translation into English is yet to come), Voroshilovgrad (2010, translated into into English in 2016 by Deep Vellum Publishing) and Orphanage (2017, translation into English forthcoming in 2020 by Yale University Press) as well as collection of short stories and poems Mesopotamia (2014, English translation by Yale University Press in 2018).
Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Serhiy Zhadan. For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Zhadan, please add both this profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Сергій Жадан (as a third author)
Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Serhiy Zhadan. For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Zhadan, please add both this profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Сергій Жадан (as a third author)
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 30 reviews
June 8, 2023
Мало що зараз так глибоко зачіпає, як поезія Жадана.
Дуже раджу аудіо-версію в авторському виконанні, це щось неймовірне, я забувала дихати, поки слухала
Дуже раджу аудіо-версію в авторському виконанні, це щось неймовірне, я забувала дихати, поки слухала
June 8, 2020
Не секрет, що анотації до своїх книжок Жадан пише сам, про що неодноразово згадував у чисельних інтерв’ю. В одному з них він нарікав, що на попередню збірку «Антена» не будо жодної рецензії, й цього разу не обмежився анотацією та написав про свою збірку сам у післямові «Телефонна книга мертвих» (вона є окремо на фейсбуці), де пояснив якщо не все, то доволі багато: про світ, як потенційний текст, про письмо як засіб приборкання смерті, про поезію, що народжується зі захвату від світу. Після цього соромишся щось додати, не доповнювати ж автора, лишається хіба говорити про окремі вірші, й тут на мою думку, є два програмних, не кращих, а тих, де чіткіше артикульована проблематика. Це «Забагато політики...» та «Новий правопис», перший про страусову поведінку наших співгромадян: «Всіх було попереджено. // Всі бачили умови угоди. // Всі знали, що доведеться сплачувати // непомірно високу ціну», другий про брак порозуміння: «Наша біда в тому, що ми боїмося // називати речі своїми іменами». Підсумую рядками з іншого вірша:
P.S. Ілюстрації Катерини Касьяненко ідеально пасують Жадану, особливо після жахливого Гамлета.
Де розмови про головне нагадують кораблетрощі,
де найбільша втіха — зустріти світанок.
Там, де тебе готові спалити на площі,
щоб коло тебе погрітися наостанок
P.S. Ілюстрації Катерини Касьяненко ідеально пасують Жадану, особливо після жахливого Гамлета.
June 3, 2020
перша частина точно не моє, можливо я ще не доросла до верлібру, а друга, римована, це той Жадан, якого я люблю:
"Такий час, коли всім бракує спокою і терпіння.
Небо перед снігопадами — як псяче сухе піднебіння.
Небо все бачить, в небі ховаються чорні мадонни.
Ми ще тут,
ми ще вийдемо
на свої кордони".
"Такий час, коли всім бракує спокою і терпіння.
Небо перед снігопадами — як псяче сухе піднебіння.
Небо все бачить, в небі ховаються чорні мадонни.
Ми ще тут,
ми ще вийдемо
на свої кордони".
Read
April 14, 2020Книжки ще не розсилають, зате - лайфгак - на абуку вже доступна аудіоверсія в авторському виконанні, і вона чудова (теза про чергування більш і менш вдалих збірок у Жадана підтверджується знову). Але детальніший відгук напишу, коли перечитаю очима з книжки :)
June 13, 2020
Царство небесне, - говорить тихо одна з жінок.
Царство небесне, - теплим хором відповідають їй усі.
Царство небесне, - думаю я. - Хороший початок вірша.
Царство небесне, - теплим хором відповідають їй усі.
Царство небесне, - думаю я. - Хороший початок вірша.
February 18, 2024
Пахне великими грошима.
Пахне війною.
Небо все бачить, в небі ховаються чорні мадонни.
Ми ще тут,
ми ще вийдемо
на свої кордони.
Пахне війною.
Небо все бачить, в небі ховаються чорні мадонни.
Ми ще тут,
ми ще вийдемо
на свої кордони.
May 1, 2020
Красивенна книжка, давно милуюся живописом Катерини Косьяненко, тому відразу захотіла цю книжку, а вже потім раділа, що це ще й Жадан;)
"Телефонна книга мертвих" у фіналі особливо торкнула)
"Телефонна книга мертвих" у фіналі особливо торкнула)
November 27, 2022
"Уявляю, як страшно птахам перелітати ріку.
А вони все одно дивляться на місто згори.
На депо за станцією
На двори,
На бібліотеку з іншого боку ріки,
На вулиць списані сторінки.
Повторюють цей лютневий вірш,
Знаючи його від брам до горищ,
Знаючи, де він завершиться, врешті-решт,
І чим він, до речі, завершиться - знаючи теж".
У якийсь момент читання спалахом майнула думка; "Вау, та для Жадана навколишній світ - це текст". Колись примусово читала про це в складних, понад моє розуміння, книжках. А осяяння зійшло через 20 років, посеред ночі, в блекауті, за читанням з ліхтарем)
Тепер гортаю сторінки вперед-назад і не можу натішитися, що ось воно: 'і теплих сосен набраний курсив', і 'правопис червневих туманів; і 'ламаний псаломний ритм дощу'. І 'сніг зійде, мов напис', 'як оповідь, обірветься зима', і 'світ, прошитий хірургічними швами кирилиці', 'світ, мов перекладний текст,// викликатиме купу зауважень,//виграватиме сенсами,// виблискуватиме надією".
Про мову у Жадана завжди прекрасно :
"Безкінечні властивості мови.
Таємнича її структура.
Гнати нашим тілом надію,
Ніби рибу на чорний берег,
Водити серцем потрібне слово,
Мов подорожнього лісом.
Мова - це дихання,
Наповнене сенсом.
Мова - примарний шанс
Переконати бодай когось
Не стрибати з мосту в Сену".
І наприкінці збірки власне слова Сергія Жадана: "Ця спокуса писання - ставлення до світу як до потенційного тексту, використання його як матеріалу, відстороненість, виключеність з нього"...
Завдяки картинам Катерини Косьяненко на сторінках це видання взагалі не хочеться випускати з рук.
"...прийде зима.
І чоловіки візьмуться за вірші.
Перебиратимуть їх обережно,
Перетрушуватимуть,
Наче сухий тютюн.
Та й жінки теж
Плакатимуть над ними,
Загортатимуть вірші дбайливо,
Мов дукачі.
Цінність вірша взимку зростає.
Особливо - коли зима сувора.
Особливо - коли мова тиха.
Особливо - коли часи несамовиті".
А вони все одно дивляться на місто згори.
На депо за станцією
На двори,
На бібліотеку з іншого боку ріки,
На вулиць списані сторінки.
Повторюють цей лютневий вірш,
Знаючи його від брам до горищ,
Знаючи, де він завершиться, врешті-решт,
І чим він, до речі, завершиться - знаючи теж".
У якийсь момент читання спалахом майнула думка; "Вау, та для Жадана навколишній світ - це текст". Колись примусово читала про це в складних, понад моє розуміння, книжках. А осяяння зійшло через 20 років, посеред ночі, в блекауті, за читанням з ліхтарем)
Тепер гортаю сторінки вперед-назад і не можу натішитися, що ось воно: 'і теплих сосен набраний курсив', і 'правопис червневих туманів; і 'ламаний псаломний ритм дощу'. І 'сніг зійде, мов напис', 'як оповідь, обірветься зима', і 'світ, прошитий хірургічними швами кирилиці', 'світ, мов перекладний текст,// викликатиме купу зауважень,//виграватиме сенсами,// виблискуватиме надією".
Про мову у Жадана завжди прекрасно :
"Безкінечні властивості мови.
Таємнича її структура.
Гнати нашим тілом надію,
Ніби рибу на чорний берег,
Водити серцем потрібне слово,
Мов подорожнього лісом.
Мова - це дихання,
Наповнене сенсом.
Мова - примарний шанс
Переконати бодай когось
Не стрибати з мосту в Сену".
І наприкінці збірки власне слова Сергія Жадана: "Ця спокуса писання - ставлення до світу як до потенційного тексту, використання його як матеріалу, відстороненість, виключеність з нього"...
Завдяки картинам Катерини Косьяненко на сторінках це видання взагалі не хочеться випускати з рук.
"...прийде зима.
І чоловіки візьмуться за вірші.
Перебиратимуть їх обережно,
Перетрушуватимуть,
Наче сухий тютюн.
Та й жінки теж
Плакатимуть над ними,
Загортатимуть вірші дбайливо,
Мов дукачі.
Цінність вірша взимку зростає.
Особливо - коли зима сувора.
Особливо - коли мова тиха.
Особливо - коли часи несамовиті".
February 10, 2021
Збірка інтимна і, мабуть, якраз тому така нерівна: то спроба віднайти (новий?) голос, особливо в першій, всуціль верлібровій, частині; то потім — зісковзування в добре знане і, здається, вже не раз проговорюване. А потім знову збитий ритм — і сумніви: в поезії, в тому, що в світі взагалі «так мало важливого, так небагато головного».
Більше - на Літакценті
http://litakcent.com/2021/01/27/litak...
Більше - на Літакценті
http://litakcent.com/2021/01/27/litak...
May 17, 2023
Вірші із збірки «Тамплієри» мені сподобалось більше, хоча ілюстрації тут кращі
August 19, 2022
Прекрасні вірші 💔
August 25, 2020
Чудесна збірка, вірші звучали у голові голосом самого Жадана, обов'язково ще вернуся до неї осінню, як на мене це ідеальний час для її прочитання. Окрема любов, це оформлення книжки, отримала колосальне естетичне задоволення.
August 23, 2020
Beautiful little book. I am so glad that I bought it and now have on my bookshelves! It’s twice as joyful because it is a brilliant mixture of Сергій Жадан’s poems and Катерина Косьяненко’s art — both very poignant and lyrical, both being this subtle chimeric duality of eternal and modern, spiritual and urban, personal and social. I love both of them, and it was a striking discovery to see how cool and perfect they look together, like twin brother and sister, like left and right hands.
Well, my biggest complaint about this book is that it is too small. Little books of poetry are always “too small” because you never like all the poems equally and you never consider the collection of poems as one book. This is not a wholesome story, and you judge page by page. You like one poem, feel indifferent to another, do not understand much the next one, love and reread several times the next one, feel indifferent again, love some fragmentary lines in another poem but not the whole poem, and in a couple of pages the book ends…
I have been following Сергій Жадан on facebook for several years, but I have not bought his books previously. I have contradictory feelings about his poetry, because his lyrical poems are usually too melancholic for me and have subtle but always present sexist notes (I do not think that Сергій Жадан is a sexist, but his manner of expressing romantic feelings is confusing in these terms). However, I appreciate his social stand a lot and always find interesting social/political/historical aspects of his verses, his words about “us” as a nation, as a society. This book combines both kinds of poems, and I suppose that this is a reflection of a more active involvement into “social” than into “romantic” during the last years.
I believe that the book can be a very cool gift — for your boyfriend/girlfriend, for example, and just for anybody. It’s about love — but love in a wide sense of the word, not just love between man and woman.
It’s pleasant to hold it in your hands, to look at the pictures, to slide from verse to verse randomly and slowly. To read some lines out loud. To exhale on the last words of a poem.
Well, my biggest complaint about this book is that it is too small. Little books of poetry are always “too small” because you never like all the poems equally and you never consider the collection of poems as one book. This is not a wholesome story, and you judge page by page. You like one poem, feel indifferent to another, do not understand much the next one, love and reread several times the next one, feel indifferent again, love some fragmentary lines in another poem but not the whole poem, and in a couple of pages the book ends…
I have been following Сергій Жадан on facebook for several years, but I have not bought his books previously. I have contradictory feelings about his poetry, because his lyrical poems are usually too melancholic for me and have subtle but always present sexist notes (I do not think that Сергій Жадан is a sexist, but his manner of expressing romantic feelings is confusing in these terms). However, I appreciate his social stand a lot and always find interesting social/political/historical aspects of his verses, his words about “us” as a nation, as a society. This book combines both kinds of poems, and I suppose that this is a reflection of a more active involvement into “social” than into “romantic” during the last years.
I believe that the book can be a very cool gift — for your boyfriend/girlfriend, for example, and just for anybody. It’s about love — but love in a wide sense of the word, not just love between man and woman.
It’s pleasant to hold it in your hands, to look at the pictures, to slide from verse to verse randomly and slowly. To read some lines out loud. To exhale on the last words of a poem.
March 15, 2021
Жадан такий Жадан, і у цьому випадку це комплімент.
Що є у цій збірці: усі пори року, багато птахів, дерева, небо над містом, схід і захід, порубіжжя, спів, віра, ніжність, поезія, рима, мова - усоте сказано про ословлення й проговорення, але Жадан, вочевидь, писатиме про це все життя, бо ми люди, і нам уперто не вдається сходитись і говорити.
Перша частина - лише верлібри, друга частина - виключно силабо-тоніка.
У третій частині - страшенно інтимний есей Жадана про його батька і про його письмо.
Прекрасні ілюстрації Катерини Косьяненко - уявіть, що лики святих посходили з ікон, і тепер стоять біля вас на трамвайній зупинці. Детально розглядайте ілюстрації, там багато пасхалок нашого бентежного сьогодення (як-от слово POHUY на шнурівках худі).
---
"Сходитись і говорити - почнімо з найтяжчого."
"і світ, мов перекладний текст, / викликатиме купу зауважень, / виграватиме сенсами, / виблискуватиме надією."
"країна, що ранить ясна власною мовою"
"Поезія починається там, де закінчується словниковий запас."
"розмови про головне нагадують кораблетрощі"
"І він шукає цю жінку, мов генерал Тютюнник свої полки."
"Що з нею не так - із жінкою, про яку я весь час розповідаю?"
"Чому саме вона, ця жінка, лишається головною?"
"Перераховую залишки флоту. / Повільно доходжу до середини." ("Я список кораблей прочел до середины")
"Постійне бажання ділитися власним захватом" - ось що примушує Жадана писати.
Що є у цій збірці: усі пори року, багато птахів, дерева, небо над містом, схід і захід, порубіжжя, спів, віра, ніжність, поезія, рима, мова - усоте сказано про ословлення й проговорення, але Жадан, вочевидь, писатиме про це все життя, бо ми люди, і нам уперто не вдається сходитись і говорити.
Перша частина - лише верлібри, друга частина - виключно силабо-тоніка.
У третій частині - страшенно інтимний есей Жадана про його батька і про його письмо.
Прекрасні ілюстрації Катерини Косьяненко - уявіть, що лики святих посходили з ікон, і тепер стоять біля вас на трамвайній зупинці. Детально розглядайте ілюстрації, там багато пасхалок нашого бентежного сьогодення (як-от слово POHUY на шнурівках худі).
---
"Сходитись і говорити - почнімо з найтяжчого."
"і світ, мов перекладний текст, / викликатиме купу зауважень, / виграватиме сенсами, / виблискуватиме надією."
"країна, що ранить ясна власною мовою"
"Поезія починається там, де закінчується словниковий запас."
"розмови про головне нагадують кораблетрощі"
"І він шукає цю жінку, мов генерал Тютюнник свої полки."
"Що з нею не так - із жінкою, про яку я весь час розповідаю?"
"Чому саме вона, ця жінка, лишається головною?"
"Перераховую залишки флоту. / Повільно доходжу до середини." ("Я список кораблей прочел до середины")
"Постійне бажання ділитися власним захватом" - ось що примушує Жадана писати.
September 13, 2020
Не прочитала, а прожила.
August 13, 2023
Гасла, написані на прапорах.
Наше східне світло скупе.
Я не реагую на слово "страх",
якщо воно не стосується тебе.
Не реагувати на слово "смерть".
Темні часи, але наші часи.
Будьте глибокими, голоси.
Будьте тривалими, голоси.
А ось і моє перше знайомство з Жаданом-поетом через цю невеличку прекрасно ілюстровану збірку. В захваті від оформлення та якості видання - стильні кольорові ілюстрації вбудовані у текст. Щодо поезії - більше зачепила друга половина, де поезії були римовані і звучали трохи більш традиційно. Але в цілому - клас!
September 25, 2022
В саме серце.
May 8, 2020
Література дозволяє підбирати синоніми до найпечальнішого, роблячи його трішки прийнятнішим, трішки зрозумілішим.
December 9, 2022
Так і є: наші діти добре знають ціну громадянству,
діти, які, обираючи між довірою та безпекою,
відтепер завжди обиратимуть
сухий підвал бомбосховища.
діти, які, обираючи між довірою та безпекою,
відтепер завжди обиратимуть
сухий підвал бомбосховища.
July 21, 2022
Goodreads не зберіг мій перший відгук, ну що ж...
Цікава книжка, хоча відрізняється від попередньої поезії Жадана - взяти хоча б "Антену" або збірку "Постійне місце проживання" - одразу видно контраст.
Книжка складається з трьох розділів. Перший - суто білі вірші, другий - римовані, а третя - розповідь про смерть батька, прийняття і таке інше. Мене здивувало, що тут вірші були більш серйозні, моторошні. Я слухала книжку до того ж в начитці самого Сергія, і це тільки додало такого враження. Тут Жадан багато говорить про життя, часто звертається до теми релігії чи Бога - або пов'язаних.
Коли чуєш такі вірші, навіть ті, які більш сонячні - враження, наче це інтимна оповідь, коли ви розмовляєте на кухні під ранок. Або розповідь дуже сумної та депресивної людини. Або молитва над тілом вбитого товариша з обіцянкою помститись. Не знаю, таке в мене склалося враження.
Такий ось список кораблів.
Цікава книжка, хоча відрізняється від попередньої поезії Жадана - взяти хоча б "Антену" або збірку "Постійне місце проживання" - одразу видно контраст.
Книжка складається з трьох розділів. Перший - суто білі вірші, другий - римовані, а третя - розповідь про смерть батька, прийняття і таке інше. Мене здивувало, що тут вірші були більш серйозні, моторошні. Я слухала книжку до того ж в начитці самого Сергія, і це тільки додало такого враження. Тут Жадан багато говорить про життя, часто звертається до теми релігії чи Бога - або пов'язаних.
Коли чуєш такі вірші, навіть ті, які більш сонячні - враження, наче це інтимна оповідь, коли ви розмовляєте на кухні під ранок. Або розповідь дуже сумної та депресивної людини. Або молитва над тілом вбитого товариша з обіцянкою помститись. Не знаю, таке в мене склалося враження.
Такий ось список кораблів.
December 8, 2025
«І світло ще доходить власних меж.
І темним друком вписуються дати.
І варто зберегти і передати.
I зберігаєш.
І передаєш»
Любов до звучання Жадана щороку більшає. Подобається спостерігати, як він змінюється. Наприкінці збірки він щемливо розповідає, як дізнався про смерть батька. Це емоційне оголення робить автора ще ближчим до читача:
«Література дозволяє підбирати синоніми до найпечальнішого, роблячи його трішки прийнятнішим, трішки зрозумілішим. Даючи назви болям і страхам, ми тим самим приручаємо їх, одомашнюємо, наближаємо до себе»
І темним друком вписуються дати.
І варто зберегти і передати.
I зберігаєш.
І передаєш»
Любов до звучання Жадана щороку більшає. Подобається спостерігати, як він змінюється. Наприкінці збірки він щемливо розповідає, як дізнався про смерть батька. Це емоційне оголення робить автора ще ближчим до читача:
«Література дозволяє підбирати синоніми до найпечальнішого, роблячи його трішки прийнятнішим, трішки зрозумілішим. Даючи назви болям і страхам, ми тим самим приручаємо їх, одомашнюємо, наближаємо до себе»
August 6, 2020
Оформлено смачненько, в обох частинах є досить вдалі вірші (хоча я перевагу надаю другій), але якось для досить короткої збірки багато посереднього матеріалу. До того ж кожен посередній вірш перегукується з іншими тематикою і тому образи, що не дуже ефективні, розтікаються на декілька віршів одразу.
July 7, 2022
Великолепные картины в качестве иллюстраций.
Что касается текста - спустя столько прочитанной прозы и поэзии Жадана, оценивать его объективно мне невероятно затруднительно.
Это как читать дневники/слушать истории друга, который даже не знает о твоём существовании.
Что ты можешь сказать, когда лучше молча кивнуть его личным откровениям?
Что касается текста - спустя столько прочитанной прозы и поэзии Жадана, оценивать его объективно мне невероятно затруднительно.
Это как читать дневники/слушать истории друга, который даже не знает о твоём существовании.
Что ты можешь сказать, когда лучше молча кивнуть его личным откровениям?
October 28, 2022
Вірші то не моє. До недавнього виключенням був лише Шевченко. Про Жадана на при великій жаль дізналася лише кілька років тому. Вірші бувають римовані, бувають білими. Віршик викликають сміх, смуток, заставляють переглянути почуття. Вірші пропонують переглянути деякі почуття.
August 23, 2020
За цією збіркою можна вчитися розуміти українців. Напевно, вона і написана для цього: навчитися розуміти себе краще. Не гіршими і не кращими, а такими, як є. І потім вчитися жити з цим розуміннями.
March 29, 2021
Фантастичні ілюстрації!
March 15, 2022
"Нам усім, ніби терновим винам, доходити любові
до цієї землі, до нашого царства,
над яким формується голосовий апарат
горизонту".
до цієї землі, до нашого царства,
над яким формується голосовий апарат
горизонту".
September 4, 2022
Третя частина попала просто в саме сердце, дуже життєвою і близькою виявилася для мене.
December 5, 2023
абсолютний захват. мабуть найінтимніше, що я читала у Жадана. і до того дивовижні ілюстрації.
April 26, 2025
Зворушливі та красиві слова про життя, любов і смерть. На початку трішки важко втягнутися через не римовані вірші, проте пізніше стає дуже цікаво і легко.
Displaying 1 - 30 of 30 reviews