"Since publication of the initial version of Plagues & Poxes in 1987, which had the optimistic subtitle "The Rise and Fall of Epidemic Disease," the rise of new diseases such as AIDS and the deliberate modification and weaponization of diseases such as anthrax have changed the way we perceive infectious disease. With major modifications to deal with this new reality, the acclaimed author of Civil War Medicine: Challenges and Triumphs has updated and revised this series of essays about changing disease patterns in history and some of the key events and people involved in them. It deals with the history of major outbreaks of disease - both infectious diseases such as plague and smallpox and noninfectious diseases - and shows how they are in many cases caused inadvertently by human actions, including warfare, commercial travel, social adaptations, and dietary modifications. To these must now be added discussion of the intentional spreading of disease by acts of bioterrorism, and the history and knowledge of those diseases that are thought to be potential candidates for intentional spread by bioterrorists. Among the many topics discussed are:
Читаючи цю книгу, мені увесь час згадувався епізод із "Сімейки Аддамсів", де дядя Фестер з малими Адамсами книжку розглядав, готуючи їх до виступу в школі: "Смотрите, следующая глава - гангрена")) Книга дуже гарна як довідник - можна багато дізнатися про найбільш поширені хвороби (ті, що досягли масштабів пандемії хоча б раз). Розділи поділено на інфекційні (чума, віспа, малярія, жовта лихоманка, холера, інфлюенца, поліо), неінфекційні хвороби (бері-бері, пелагра, рахіт, цинга, подагра) та ті, що понтційно можуть бути зброєю біотерористів (ботулізм, сибірка) + SARS - тут, до речі, цікаво було, що книга видана 2004, і автор доходить думки, що раз коронавірус має резервуар інфекції у вигляді тварин, може передаватися не лише всередині певного виду, а і між видами, то спалахи будуть повторюватися з певними часовими проміжками, і якось контролювати чи передбачати їх не можна. Хоча, я так із цього тексту і не зрозуміла, як же тоді, у 2002-2003 рр. людство уникнуло всіх "прелестей" пандемії і локдауну. Ну, і така проблема дуже часто у цій книзі - інформація виглядає неповною, насмиканою, от ніби "що на очі потрапило". Хоча б у розділі про інфлюенцу - початок епідемії, масштаби захворюваності 1918 р., різні варіанти назви хвороби, теорії щодо джерела спалаху... а потім так одним реченням - "а ще була друга хвиля 1919-1920" і все - пів розділу про те, як на іспанку хворів президент Вудро Вільсон. І це друга проблема - автор американець, книга для американського вжитку, тому майже все сходиться на Америці. Тобто, якась епідемія почалася в Азії чи Європі, її завезли в Америку і далі мова йде майже виключно про Америку - як протікав спалах, чи були наступні, як досліджували, лікували, здійснювали профілактику... а що в цей час Європі? - а дідько з нею, кому це цікаво! - приблизно так іде оповідь (ну, якщо там вже щось типу дууууже важливе зробили, наприклад Дженнер винайшов вакцинацію віспи, то ок, згадаємо, а далі розпишемо як її впроваджували в Америці, в яких штатах, хто був за, хто проти, як вакцинували в армії...). Просто, якби це була "Історія епідемій в Америці" - тоді ок, нема питань (хоча, нащо тоді спочатку писати про Європу чи Азію), але так претензія на усю "людську історію"... А ще гірша ситуація, коли якась хвороба вражала "сильних світу сього американців" - розділи про іспанку та поліо десь на 50 % присвячені тому, як, ледь не погодинно, протікала у них хвороба, які були наслідки (на поліо хворів Франклін Делано Рузвельт, раптом що). Єдиний, здається розділ, в якому не було Америки - про рахіт. І ще, я могла пропустити це десь на початку, але мені якось дивно, чому, пишучи про найбільші хвороби людства автор проігнорував туберкульоз - хвороба була дуже поширена, і шкоди від неї багато... А так, дуже цікава книжка. Багато додає до розуміння, на скільки ж раніше людина була беззахисна перед хворобами, який величезний вплив вони справляли на життя і дії людей. І як зараз ми про це не думаємо і не уявляємо собі такого, живучи у досить стерильному, безпечному світі (і тому ми такі неготові, в першу чергу морально, до проблем а-ля 2020 рік). Особливо це була проблема армії, де більшість втрат були не бойовими, а від купи інфекційних та не інфекційних (зокрема - цинги) хвороб, які "косили" людей тисячами. Панамський канал довго не могли побудувати через жовту лихоманку, давній Рим згубила малярія, адмірал Нельсон переміг Боннапарта завдяки профілактичним заходам проти цинги, яких вживав у своєму флоті... і там ще багато цікавих фактів. П.С.: стійке враження, що при всіх епідеміях, у всі часи бізнес вимагав не встановлювати карантинів, не заважати торгівлі, а люди ігнорували усі застережні заходи.
A great review of our history with diseases. However, I felt that the chronic diseases section was lacking in some aspects. It was a very educational read, but the book just seemed to drag on once I hit the chronic diseases section. The section on biological warfare picked up, but the chapters were so short!
This book is a good look at how human history has affected the spread and impact of epidemic disease. It's very insightful, and leads to thoughtfulness about the future of epidemic disease. Its drawback is that the author does not give very adequate descriptions of the diseases themselves.
This is a great account of the historical perspective on epidemics that have occurred in the world. The review of these episodes includes the probable origin of the major infectious diseases. This book also explores the origins of non-infectious diseases such as beriberi, scurvy, and pellagra.
I learned about every major disease . . . and how a cure was found. Most fascinating was the diseases caused by poor nutrition, like beri beri, pelagra, scurvy, etc.