Проект працює на створення альтернативної історії українського мистецтва, доповненої творами, які у ХХ столітті не вважались "канонічними" або "вартими уваги" з ідеологічних причин, представляючи суб`єктивний погляд на окремі твори, що зберігаються у музеях і приватних колекціях України. Саме тому і вибір, і опис, й інтерпретації включатимуть не стільки "лінійне" уявлення про те, як створювались 65 шедеврів скульптури, графіки і живопису, скільки широке поле європейських асоціацій. Мистецтвознавиця і лекторка, Діана Клочко представить свій канон і пояснення, чому саме ці твори мають таке значення для наших сучасників, чому усі вони - не сироти в стильовому розмаїтті, а свідки великих (хоч і не завжди відомих) інтелектуальних історій.
65 творів - як фундамент для першої півсотні есеїв, літературного жанру, що поки що не є добре представленим в українській арт-критиці.
Мистецтвознавець, закінчила аспірантуру НАОМА. Читала в Академії курс всесвітньої історії образотворчого мистецтва (на підготовчому відділенні). Автор багатьох статей – у газеті „День”, журналах „Книжник-ревю”, „Книжковий клуб” „ARTLine”. Більше десяти років займається видавничою справою, створювала видавництва, авторські проекти (зокрема – альбоми про творчість Пінзеля, Ольги Рапай, Параджанова, древ`яну архітектуру Японії та України, путівники і серії перекладів), була експертом та членом жюрі конкурсів. Нагороджена Почесним званням «Заслужений працівник культури України». Мати двох синів.
Це було чудово. Мені сподобалось все: від побудови книги, до стилю есеїв авторки, до того як просто і глибоко відкривалися переді мною українські шедеври. Я дізналась з цієї книги більше, ніж за різні курси українознавства / мистецтвознавства в університеті. Відомо, що для розуміння картини необхідно прочитати в ній цитати на інших митців, проаналізувати композицію і кольори, зрозуміти бекграунд художника/ці, і тому було певне майже дитяче отримання насолоди від цих ключиків, які надавала авторка. Тепер хочеться деякі з цих робіт оглянути вживу. А також варто згадати це чудове художнє оформлення з пектораллю, яке перегукується в розділах книги і цей ефектний кінець.
Ця книга просто чудова 🤩🤩🤩 Я хотіла ближче познайомитись з українським мистецтвом та його історією, знайшла багато крутих сучасних книг про наших художників, мистецькі течії та важливі події. Але оскільки починаю практично з нульових знань, я хотіла спершу прочитати щось легке та оглядове, щоб зорієнтуватись. Це видання ідеально підійшло для моєї задачі.
Діана Клочко у 46 есеях висвітлила 65 обраних нею українських творів мистецтва. Вони подані у хронологічному порядку, тому першою була розповідь про ікону VII століття. Я не очікувала, що про неї можна розказати настільки цікавою - це мало бути заспокійливе читання перед сном, а натомість я не могла відкласти книгу і читала ще та ще.
Біля репродукції кожного твору мистецтва зазначено, де він зберігається та експонується. І це не лише Київські та Львівські музеї, а й регіональні музеї та приватні колекції. Вдячна автору, що вона зробила акцент на цій інформації, тепер в мене є привід відвідати багато музеїв та пошукати ці твори (правда, це стане можливо лише після війни, адже зараз всі колекції на зберіганні).
Есеї справді легко читаються, це книга для широкого загалу. Мені сподобалось, що автор висвітлювала їх з різних боків: історичні події, на тлі яких твір був створений або віднайдений; культурний контекст, в якому ставлення до твору або його інтерпритація змінювалась; розвиток глобального мистецтва, що впливав на авторів. Також класно, що коли авторка проводить паралелі з творами світового мистецтва, їх репродукції також наводяться, тому думку легко прослідкувати.
Здається, що ми краще знаємо европейських художників, ніж своїх. Ця надчудова робота повністю ліквідовує цю прогалину й затягує у цікавезну мандрівку до художніх шедеврів Руси-України. Вкрай важлива праця для нашої культури.
Подобається, як книжки про українське мистецтво відкривають нові імена, а знайомим прізвищам додають нової візуальної впізнаваності. Якщо останнім часом можна було часто почути імʼя Екстер, або навіть дізнатись, що вона створювала дизайн костюмів, то коротенька стаття в цій книжці додає контексту її творчості. І не лише її – Богомазов, Химич, Єрмилов, Якутович лише декілька прізвищ, які перестають бути прізвищами. Виникає бажання вивчати їх творчість, сформовану історичною епохою та особистістю митця, або в деяких випадках навпаки, дізнатись більше про особистість, яка повставала проти епохи сплачуючи ціну творчості власним життям.
Попри все хороше відчувається сухість дипломної роботи та певна культурна меншовартість, що проскакує між рядків. Якщо порівняти з зарубіжними студіями мистецтва («Неймовірні» які читав одразу після), відчувається різниця освіти та світогляду. Авторка поєднує академізм із особистим досвідом сприйняття митця та його творів, що створює додану цінність її роботи. Хоча й більшість мисткинь у її книзі американки вона гідно просуває їх не роблячи помилок авторки цієї книги, – зрозуміла річ наші історичні досвіди відрізняються, але думаю настав час відступити від радянського спадку освіти та меншовартості.
Той випадок, коли слово «шедеври» в назві від початку не викликає скепсису, адже авторку важко запідозрити в необґрунтованій прихильності до суперлятивів. 65 українських мистецьких творів – знаних і менш відомих, – які безумовно варті того, щоби про них не забули (або й дізналися). Зрештою, ідеться не про доведення «шедевральності», а радше про те, щоб показати кожен із них у такому контексті, де він цілком природно – і виправдано – сусідитиме з творами світового мистецтва, щодо яких нам значно звичніше вживати голосні епітети.
Ця книжка виконує відразу декілька дуже важливих функцій. Окрім власне просвітницької (яку аж ніяк не варто недооцінювати), це також оригінальна авторська версія найкращого з цієї історії, структурована і хронологічно, і тематично (по п’яти різних «сюжетах»). Крім того, це приклад майстерного використання жанрових можливостей есею, що, з одного боку, звільняє виклад від академічної сухості, а з іншого, – зобов’язує до суто літературного дисциплінування тексту: без нуднуватого переказу важливих фактів, а щоразу з певною «родзинкою».
Багато з цих 65 імен були для мене незнайомими. Авторка здебільш в своїх ессеях аналізує окремі твори художників, і тільки мимохідь торкається деяких фактів біографії, часто інтригує без подробиць. Тому виникає бажання дізнатися більше. І тому у мене виникло невелике розачарування, бо я не змогла дізнатися одразу про все, що було цікаво. Стиль викладання не легкий. Але це іноді дозволяє почувати себе на лекції в аудиторії.
Ця книжка - просто скарб. Мені здавалося, що я немало знаю українських шедеврів живопису, але на щастя, у ній було безліч нового і захопливого для мене. Улюблені есеї - про Пінзеля, Мурашка, Базилевича, Кричевського. Прекрасні відкриття, які змусили багато гуглити - Юрій Химич, Микола Глущенко (його син жив на сусідній зі мною вулиці!), подружжя Сельських. Шкода, що не було нічого про Кульчицьку і Примаченко.
Цікавезний екскурс по знаних та не дуже українських шедеврах. Головний метод книги — компаративістика, тобто дослідження впливів, віднайдення спільних рис, порівняння із західними канонічними митцями. Проте не бійтесь цих термінів, книга читається легко, 1-2 есея ввечері — і у вас є ґрунт для роздумів на найближчі дні. Тож не поспішайте з цією роботою, розтягуйте 😉
Взагалі щиро раджу лекції і живі екскурсії пані Клочко, її приїзд в Одесу до ОНХМ завжди свято ❣️
Книжечка пречудова. Дізнався багато нового. Не всі картини шедеври але есеї що їх супроводжують вартують того щоб їх прочитать. Саме через них можна дізнатись про життя митців так чи інакше пов’язанних з теренами України.
Чудова, просто чудова мандрівка, дуже сподобалась мова авторки і підбір робіт, дуже тішить мати на своїй поличці й могти в будь-який момент оновити в пам'яті прочитане. До неї хочеться повертатись, після неї хочеться малювати і дізнаватись більше. Щиро раджу.
Цікаві картини, цікаві митці й дуже самозакохана авторка, яка робить забагато непідкріплених нічим припущень і, таке враження, натягає факти лише для того, щоб підчеркнути власну думку. Більшість асоціацій та зв'язків суто по принципу подібності зображення. А ось про самі картини, історію створення та авторів майже нічого, це прикро.
Це перша самостійна проба пера мистецтвознавиці Діани Клочко, до того ж доволі вдала. За працю «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» авторка отримала Премію імені Юрія Шевельова, котра присуджується за досягнення в галузі есеїстики.
В основу розповіді взято історії творів українського мистецтва від VII століття і до останнього року перед здобуттям Незалежності. Покладаючись на свій багаторічний лекторський досвід, Клочко зауважує, що наші шедеври, на противагу західноєвропейським, часто обділені увагою. Як наслідок, вкрай недостатньо досліджені. Тож, книга має на меті розпочати заповнювати цю прогалину.
Надбання нашого народу значно більше й розмаїтіше за всім відому Скіфську пектораль, котра так популярна у масовій культурі. Та саме ця знахідка стає відправною точкою оповіді та домінантою дизайну.
Авторка відчайдушно прагне показати "шедевральність" власноруч відібраних творів, котрі більшою мірою невідомі загалу. Клочко розповідає історію створення та експонування робіт, показує схожість з мистецтвом давнішого періоду, та часто наводить доволі цікаві факти і просто неймовірний художній опис.
Видання охопило чимало персоналій, робіт та історичних перипетій, та пані Діані вдалося подати матеріал так, аби це не здавалося розповіддю по верхах. Ба більше, я дізналася скільки всього цікавого, що мені просто невтямки, як це можна умістити у п'ять розділів і дві сотні сторінок.
Стиль Клочко вирізняється щедрим використанням професійної лексики та доволі складних конструкцій, до яких пересічний читач може бути не готовий. Однак гарантую, наважившись пізнати цю працю, ви отримаєте неймовірну насолоду.
Книжка дуже на часі і друк пре чудовий. З того що не сподобалось - стиль заважкий, і інколи не ясно що саме хотіла в першу чергу донести авторка - чи 65 робіт, чи віддати дань талановитим художникам незважаючи на шедевральність, чи звязати наші культурні процеси з європейськими, чи здійснити акт історичної справедливості чи щось ще. Сподіваюсь буде більше досліджень і роздумів на цю тему - щоб можна було заходити в дискусії глибше :)
Блискуче написана книга. Велика подяка Діані Клочко за працю та видавництву ArtHuss за високоякісні репродукції. Читається на одному подиху. Для всіх, хто любить живопис та його історію.Українцям є чим пишатися