Дволикий світ стоїть на порозі знаменної Години Затемнення. Хто відкриє шлях у таємничий Астраліс: білий дракон сильвебр чи чорний дракон аурум? Хто заволодіє новим світом: астри чи лунати? А що, коли корені цього протистояння сягають іще сивої давнини? Тім Князєв, Селестина Святова й Алекс Волков шукають власне місце у дволикому світі в ці неспокійні часи. Вони відчувають, що насувається мить, коли доведеться, ризикнувши всім, зробити крок у Безмежжя... І що чекає там, за Великою Межею, — життя чи смерть?
Лунастри для мене серія цікава тим, що вона написана Наталією Щербою. Я почала читати її з Чародолу і мені сподобалась та серія, відчувається, що автор зараз живе на Західній Україні. Також мені було цікава задумка двох рас, місячної та зоряної, та їх протистояння.
Мені здається книжки гарно написані, все в стилі світу Гаррі Поттера, автор врахувала багато ньюансів: є свій світ прихований від простих людей, своя культура (історія, світові ігри і кубки, реліквії і магічні інструменти, різні типи магії, істоти), є труднощі з якими зіткнулись дві раси цього світу і загальна проблема, яка постає перед головними героями і їх світом в цілому. Світ продуманий на мою думку на всі 5 і автор має чудову фантазію. Є також і натяки на те, що можливо кожний з нас міг би бути нерозкритим астром або лунатом, що так важливо для того, щоби ототожнити себе з персонажами. Все гарно написано, з розрахунком на підліткову аудиторію.
Цікаво було те, що багато було сказано натяками і якби поза текстом, в основному про почуття. Ця річ мені була дуже реалістичною і сподобалась у стилі написання Наталії Щерби. А от сама історія з 2гої книжки стала дещо передбачуваною на вищому рівні, тобто стратегія задумки ролі головних героїв була очевидною десь з початку другої книжки. Але тактика подій, які призвели до загострення у кінці третьої книжки, була також гарно виконана, тому в цілому все гаразд.
Загалом книжки цілком непогані. Це гарний приклад казкового світу, який ніде не зустрічався мені. Я обов'язково закінчу читати серію, як тільки вийде остання четверта книжка, тому що все таки цікаво чим закінчується історія головних героїв.
Я завжди насолоджуюся мовою пані Наталі. І коли я з нею бачуся, і в самих книгах мене захоплюють цікаві фрази, звороти, використання давно знайомих слів по-новому. Третя книга Лунастр не стала виключенням: тут немає сухої однієї гілки розвитку подій, немає нудних розмов, немає набридливого сценарію. Так, я не завжди розуміла головну героїню, але це ж не правило, чи не так? Я не щоразу схвалювала поведінку, проте намагалася зрозуміти її. Жоден герой книги не залишив мене байдужим, до кожного я щось відчувала: симпатію, гнів, переживання, співчуття, неприязнь. І що головне, усі ці емоції могли поєднуватися щодо одного героя. Дуже вдячна за неймовірні пригоди та почуття, нехай і в моїй уяві.
Okay, to start off the review, what the hell?!! The ending had me staring at the ceiling for a good twenty minutes.
Don’t read any further if you haven’t finished the book please.
So up to this book I didn’t like Tim. At all. His naivety and personality wasnt my forte but by the end I actually liked him? On the other hand Celestina and Alex were my favorites - I liked them both a lot, BUT Celestina started acting like a total bitch and was genuinely pissing me off by the half point of the book, Alex fucked up everything he had going for him and chose his father and his selfish desires over Celestina and became the black dragon himself. Shocker. Oh and Timur is dead!! How could i forget when his death took a whole 2 sentences.
I read this book in like 3 days and yes, overall it was a good read the plot was great and I absolutely devoured the last 100 pages, the finale was a disappointment for me tho, I expected, well.. something else. But that’s just my personal feelings!
Overall it was a fun read 3.8/5
This entire review has been hidden because of spoilers.
это было прекрасно, правда. так нервно и захватывающе! ну хочу спойлерить, так что просто скажу - если вы ждали, то бегите читать! каждая секунда сага, которым я пожертвовала, чтобы дочитать, стоила того.
Я практически ничего нового не скажу. Все так же, как я описала в отзывах на первые две части серии. Но очень «оживила» сюжет смерть Тимура (иронично). Все перестали ползать туда-сюда как сонные мухи, из-за чего события пошли поактивнее — стало интереснее. Последние процентов 10-15% я прочитала буквально залпом, что порадовало.
Комментарии к сюжету я писала в обновлениях (могут быть спойлеры!!!) И все мое негодование по поводу персонажей тоже там.
В общем и целом, книгу я советую!
Всех благ ❤️
This entire review has been hidden because of spoilers.