What do you think?
Rate this book
Мина Мазайло
Комедія «Мина Мазайло» відрізняється оригінальним сюжетом, у якому переплетено культурно-соціальний та родинно-інтимний аспекти, містить галерею виразних характерів з індивідуалізованим культурним і національним світоглядом, насичена дотепними, пародійними, карикатурними, фарсовими сценами.
У творі використано широкий діапазон живої і тому колоритної мови, що відбиває специфіку духовних та національних цінностей основних персонажів. Комедія характеризується широкою палітрою інтонацій та мелодійних візерунків — веселих, ніжних, мажорних, романтичних, елегійних, сумних, трагікомедій них і навіть фантасмагорійних.
У творі використано широкий діапазон живої і тому колоритної мови, що відбиває специфіку духовних та національних цінностей основних персонажів. Комедія характеризується широкою палітрою інтонацій та мелодійних візерунків — веселих, ніжних, мажорних, романтичних, елегійних, сумних, трагікомедій них і навіть фантасмагорійних.
141 pages, Paperback
First published January 1, 1929
5 people are currently reading
477 people want to read
About the author
Mykola Kulish
21 books8 followersМикола Куліш - the most famous Ukrainian playwright of the twentieth century. After his mother’s early death, Kulish spent most of his childhood in orphanages and charity homes. He finished his early education thanks to the financial support of distant acquaintances. He began writing satirical poems and plays as a gymnasium student in Oleshky. After graduating from the gymnasium in Poti (now in Georgia) in 1914, he studied history and philology at Odesa University. Kulish’s university education was interrupted by the outbreak of the First World War. He was conscripted into the Russian Army, took part in military campaigns as an infantry officer in Galicia, Volhynia, and Belarus, and thus came into contact with the Ukrainian national movement. In 1917 Kulish was wounded at the front and discharged. Later that year he served as head of the town council in Oleshky. He participated in the Ukrainian Struggle for Independence (1917–20), organizing a guerrilla regiment to fight the Russian Volunteer Army in Southern Ukraine and distinguishing himself as its commanding officer.
Kulish wrote fourteen plays. Six of them were published during his lifetime. He became famous after the stage success in 1924 of his first play, 97, which is generally considered the beginning of Soviet Ukrainian drama and the first major play written in the USSR as a whole. It was, however, not staged as Kulish had written it, but was censored by first production’s director, Hnat Yura, who changed Kulish’s tragic finale to an ideologically correct, optimistic one. Kulish’s subsequent plays shared similar fates and were heavily censored or banned outright by the Soviet authorities. As a dramatist, Kulish initially devoted his efforts to portraying the postrevolutionary struggle among the peasantry of Southern Ukraine. Besides 97, the plays on that subject included Komuna v stepakh (A Commune in the Steppes, 1925) and, several years later, the final work in his ‘village trilogy’—Proshchai, selo (Farewell, Village, 1933). The Soviet censors forced him not only to revise the latter, but even to rename it Povorot Marka (Marko's Return, 1934), deeming the original title an allusion to the destruction of the traditional Ukrainian village by Soviet collectivization and the Famine-Genocide of 1932–3.
During the second phase of his dramaturgy, Kulish turned to writing comedy and satire. In Otak zahynuv Huska (That’s How Huska Perished, 1925) and Khulii Khuryna (1926), which harked back to Nikolai Gogol’s themes and motifs, he ridiculed the attitudes and prejudices of both prerevolutionary Russian imperial society and of the new Soviet bureaucracy. The culmination of his of demythologization of the Bolshevik revolution was his melodrama Zona (Ergot, 1926), which Kulish later reworked and renamed Zakut (Dead End, 1929). He also wrote a ‘linguistic comedy,’ Myna Mazailo (1929), where, in a manner akin to Molière, he satirized the political and social impact of the Soviet policy of Ukrainization.
During his most productive and creative period as a playwright and close collaborator of Les Kurbas and the Berezil theater, Kulish abandoned the style and tools of traditional, realist dramaturgy. Instead, he experimented with expressionist and avant-garde writing, often combining it with elements of the Ukrainian puppet theater (vertep) and school dramas popular of the seventeenth and eighteenth centuries. His most important trilogy of that period—Narodnii Malakhii (The People's Malakhii, 1927), Patetychna sonata (Sonata pathétique, 1930), and Vichnyi bunt (Eternal Rebellion, 1932)—addresses the stark contradictions between Ukrainian national aspirations and Soviet reality and deals with the inherent conflict between an individual’s aspirations and a society’s principles.
http://www.encyclopediaofukraine.com/...
Kulish wrote fourteen plays. Six of them were published during his lifetime. He became famous after the stage success in 1924 of his first play, 97, which is generally considered the beginning of Soviet Ukrainian drama and the first major play written in the USSR as a whole. It was, however, not staged as Kulish had written it, but was censored by first production’s director, Hnat Yura, who changed Kulish’s tragic finale to an ideologically correct, optimistic one. Kulish’s subsequent plays shared similar fates and were heavily censored or banned outright by the Soviet authorities. As a dramatist, Kulish initially devoted his efforts to portraying the postrevolutionary struggle among the peasantry of Southern Ukraine. Besides 97, the plays on that subject included Komuna v stepakh (A Commune in the Steppes, 1925) and, several years later, the final work in his ‘village trilogy’—Proshchai, selo (Farewell, Village, 1933). The Soviet censors forced him not only to revise the latter, but even to rename it Povorot Marka (Marko's Return, 1934), deeming the original title an allusion to the destruction of the traditional Ukrainian village by Soviet collectivization and the Famine-Genocide of 1932–3.
During the second phase of his dramaturgy, Kulish turned to writing comedy and satire. In Otak zahynuv Huska (That’s How Huska Perished, 1925) and Khulii Khuryna (1926), which harked back to Nikolai Gogol’s themes and motifs, he ridiculed the attitudes and prejudices of both prerevolutionary Russian imperial society and of the new Soviet bureaucracy. The culmination of his of demythologization of the Bolshevik revolution was his melodrama Zona (Ergot, 1926), which Kulish later reworked and renamed Zakut (Dead End, 1929). He also wrote a ‘linguistic comedy,’ Myna Mazailo (1929), where, in a manner akin to Molière, he satirized the political and social impact of the Soviet policy of Ukrainization.
During his most productive and creative period as a playwright and close collaborator of Les Kurbas and the Berezil theater, Kulish abandoned the style and tools of traditional, realist dramaturgy. Instead, he experimented with expressionist and avant-garde writing, often combining it with elements of the Ukrainian puppet theater (vertep) and school dramas popular of the seventeenth and eighteenth centuries. His most important trilogy of that period—Narodnii Malakhii (The People's Malakhii, 1927), Patetychna sonata (Sonata pathétique, 1930), and Vichnyi bunt (Eternal Rebellion, 1932)—addresses the stark contradictions between Ukrainian national aspirations and Soviet reality and deals with the inherent conflict between an individual’s aspirations and a society’s principles.
http://www.encyclopediaofukraine.com/...
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 96 reviews
October 22, 2017
Як розказував на своїй лекції Сергій Іванюк, у 1929 році Микола Куліш під час прийому у Сталіна сміливо звернув його увагу на суперечність між забороною українських творів з національними ухилами і вільною антиукраїнською пропагандою в "Днях Турбіних" із сцени найбільшого театру Росії. Існує інформація, що Сталін обожнював цю п’єсу і ходив на неї 14 разів. Куліш був приречений. У 1929 році комедію-сатиру «Мина Мазайло» зняли з показу. У 1937 році драматурга розстріляли.
Написана 90 років тому, п’єса аж ніяк не втратила своєї актуальності. Гучне висміювання малоросів, російських «сталевих братських обіймів» (а простіше – великодержавного шовінізму), анахронічного українського націоналізму ( а простіше – «вишивати», українців, що навіть у спільності цілей не можуть знайти поле для порозуміння і взаємодопомоги), ну і наївності тодішніх комсомольців. П’єса як американські гірки: то ти регочеш до сліз, то здригаєшся від чергової репліки тьоті Моті з Курська, на кшталт: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». А слова Мокія: " Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?" страшним пророчим набатом лунають у вухах.
Читайте українську класику.
Написана 90 років тому, п’єса аж ніяк не втратила своєї актуальності. Гучне висміювання малоросів, російських «сталевих братських обіймів» (а простіше – великодержавного шовінізму), анахронічного українського націоналізму ( а простіше – «вишивати», українців, що навіть у спільності цілей не можуть знайти поле для порозуміння і взаємодопомоги), ну і наївності тодішніх комсомольців. П’єса як американські гірки: то ти регочеш до сліз, то здригаєшся від чергової репліки тьоті Моті з Курська, на кшталт: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». А слова Мокія: " Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?" страшним пророчим набатом лунають у вухах.
Читайте українську класику.
November 22, 2022
Класика, котра, на жаль, не застаріває. Тут тобі й постулати лагідної українізації (до неї, між иншим, найбільше доклалася Рина, хоч і несвідомо). Тут і тьоті Моті, які ніяк не перевудться. Тут і булгаков, на якого досі морально ононує безліч вкраїнчиків. А хочеться вже врешті, аби дядьки Тараси не були корисними ідійотами, аби Мокії не мали ілюзій щодо лівацтва, якщо воно якось виправдовує совок чи комунізм, щоби Мазайли позбувалися меншовартости, щоби Улі любили свою мову просто за замовчуванням, як і всі решта, а щоби тьотям Мотям навіки-вічні був заборонений в'їзд в Україну. Амен
March 4, 2024
فامیلی بی لهجه شبیه طرح اولیه و کمرنگ یک نقاشیه که قسمت های پراکنده ای از اون به سمت کامل شدن رفته و قسمت هایی گنگ و بی رنگ مونده، اما با این حال معنای ضمنی نمایشنامه قابل توجه و جالبه
May 26, 2020
ПРО УКРАЇНІЗАЦІЮ
"- Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю!
- Українізуйте, Моко!"
"- Ха-ха-ха. Це по-їхньому зветься українізація.
- Ха-ха. Зачиняють двері. Це ж русифікація."
"Харків - написано. Тільки що підїхала до вокзалу, дивлюсь - отакими великими літерами: Харків. Дивлюсь - не Харьков, а Харків. Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?"
"Боже . . . По-моєму прілічнєе бить ізнасілованой, нежелі українізірованой."
ПРО ПРОБЛИСКИ РІВНОПРАВНОСТІ Й ПАРТНЕРСТВА
"Або по-українському- одружитися з нею ... Це ж не те, що жениться на ней, розумієш, Ринусько? Одружитися з нею, чуєш? З нею ... Тут чується зразу, що жінка рівноправна стоїть поруч з чоловіком; це краще, як жениться на ней, - ти чуєш?"
ПРО ДВА ГЕТЬМАНА НА КОЖНОГО ІВАНА, і як наші міжусобиці не дають нам жити
"Добре хоч з дядьком посварився за стрічку, за якийсь там стиль, чи що, ти розумієш? Од самого ранку гризуться."
ПРОСТО КРИЛАТІ ФРАЗИ
"Ето ж просто безобразіє."
"Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада."
"Капітальний факт."
"- Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю!
- Українізуйте, Моко!"
"- Ха-ха-ха. Це по-їхньому зветься українізація.
- Ха-ха. Зачиняють двері. Це ж русифікація."
"Харків - написано. Тільки що підїхала до вокзалу, дивлюсь - отакими великими літерами: Харків. Дивлюсь - не Харьков, а Харків. Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?"
"Боже . . . По-моєму прілічнєе бить ізнасілованой, нежелі українізірованой."
ПРО ПРОБЛИСКИ РІВНОПРАВНОСТІ Й ПАРТНЕРСТВА
"Або по-українському- одружитися з нею ... Це ж не те, що жениться на ней, розумієш, Ринусько? Одружитися з нею, чуєш? З нею ... Тут чується зразу, що жінка рівноправна стоїть поруч з чоловіком; це краще, як жениться на ней, - ти чуєш?"
ПРО ДВА ГЕТЬМАНА НА КОЖНОГО ІВАНА, і як наші міжусобиці не дають нам жити
"Добре хоч з дядьком посварився за стрічку, за якийсь там стиль, чи що, ти розумієш? Од самого ранку гризуться."
ПРОСТО КРИЛАТІ ФРАЗИ
"Ето ж просто безобразіє."
"Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада."
"Капітальний факт."
November 25, 2022
Як шкода, що не можна поставити 10 зірочок! В школі було смішно, сьогодні ж читати сумно.
«Прілічнєє бить ізнасілованой, нєжелі украінізованой» каже Тьотя Мотя з курська, яка дуже переймається тим, що євреї в курську псують московську мову. А ще все не може зрозуміти, хто ж такі українці і звідки взялися.
Це, як на мене, правдивий і незмінний образ типового росіянця - і сьогодні, в листопаді 2022 року, в цьому сумнівів не залишається. В листопаді 2022, коли ми згадуємо 85 річницю розстрілів в урочищі Сандармох - розстрілів українців за те, що вони були українцями - де було вбито і Миколу Куліша. В листопаді 2022 року, коли відбувається абсолютно те ж саме.
А ще в листопаді 2022 - а саме 25 листопада, за день до щорічного дня вшанування жертв Голодомору - страшно читати рядки:
«Дядько Тарас
- їхня українізація - це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не
було.. Попереджаю!
Мокій
- Провокація Хто стане нищити двадцять мільйонів самих лише селян українців, хто?»
Дійсно, хто стане таке робити? Тільки нелюди з московії.
«Прілічнєє бить ізнасілованой, нєжелі украінізованой» каже Тьотя Мотя з курська, яка дуже переймається тим, що євреї в курську псують московську мову. А ще все не може зрозуміти, хто ж такі українці і звідки взялися.
Це, як на мене, правдивий і незмінний образ типового росіянця - і сьогодні, в листопаді 2022 року, в цьому сумнівів не залишається. В листопаді 2022, коли ми згадуємо 85 річницю розстрілів в урочищі Сандармох - розстрілів українців за те, що вони були українцями - де було вбито і Миколу Куліша. В листопаді 2022 року, коли відбувається абсолютно те ж саме.
А ще в листопаді 2022 - а саме 25 листопада, за день до щорічного дня вшанування жертв Голодомору - страшно читати рядки:
«Дядько Тарас
- їхня українізація - це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не
було.. Попереджаю!
Мокій
- Провокація Хто стане нищити двадцять мільйонів самих лише селян українців, хто?»
Дійсно, хто стане таке робити? Тільки нелюди з московії.
October 30, 2024
Скільки таких Мазайло-Мазєніних є в нашій славній Україні. Комедія (драма!) написана ще в 1928 настільки актуальна і зараз. Скільки українців вважають себе руськими, бо «мама співала «кольібельну»» і які досить кричать «какая разніца»! Є різниця! Є! Поки українці не приймуть своєї ідентичності, нас будуть принижувати і ламати. Ламати нашу народність, культуру і ідентичність.
« Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Тарас Шевченко
December 4, 2021
талановита п'єса, блискуча, неймовірна, дивовижна, вражаюча, абсолютно унікальна, ніде не видана, хоч згадуй, хоч не згадуй, хоч поклади в блендер, хоч плюй, хоч з'їж
February 20, 2024
Минуло 100 років, а Харків не змінився.
Століття тому "тьоті Моті" обурювалися зміні вказівника з "Харьков" на “Харків", а зараз цей же архетип людей обурюється знесенню бюста Пушкіна та іншим проявам дерусифікації у Харкові.
Геніальна п'єса. Попри її легкість та комедійність, Куліш підіймає фундаментально важливі для побудови самостійної України питання.
Тут і забуття власної історії етнічними українцями, й прагнення до російської культури як чогось елітарного, й висвітлення українців як тупих "хохлів" у російській культурі і ще багато іншого.
Я, як харків'янин, даже хотів би, щоб всі харків'яни ознайомилися із цією п'єсою.
Харкову вже давно треба остаточно позбутися всього російського, інакше цей твір буде актуальним і ще через сто років.
Століття тому "тьоті Моті" обурювалися зміні вказівника з "Харьков" на “Харків", а зараз цей же архетип людей обурюється знесенню бюста Пушкіна та іншим проявам дерусифікації у Харкові.
Геніальна п'єса. Попри її легкість та комедійність, Куліш підіймає фундаментально важливі для побудови самостійної України питання.
Тут і забуття власної історії етнічними українцями, й прагнення до російської культури як чогось елітарного, й висвітлення українців як тупих "хохлів" у російській культурі і ще багато іншого.
Я, як харків'янин, даже хотів би, щоб всі харків'яни ознайомилися із цією п'єсою.
Харкову вже давно треба остаточно позбутися всього російського, інакше цей твір буде актуальним і ще через сто років.
August 20, 2016
Читаючи книгу я умовно поділяв її на дві частини. Перша частина дуже нагадувала мені комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич" і твір вітчизняного письменника Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля": всі ці твори пов'язані єдиною темою прагнення людини перевищити своє єство, змінити своє становище через зміну соціальної групи. Проте я помилявся. Комедія, від якої хочеться плакати, - ось як я б охарактеризував "Мина Мазайло".
Друга частина разюче відрізняється від попередньої. У ній автор через неприховану сатиру, гротеск, зображує всю сутність радянської політики українізації: головні антагоністи (якщо їх так можна назвати) використовують для доведення своїх шовіністичних імперських ідей просто беззаперечні аргументи: "Доводи? Будь-ласка, - доводи. Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада". У образі Тьоті Моті автор зобразив дискримінаційні думки "вєлікаросав" по відношення до українців: "По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной".
У висновку хочу сказати, що цей твір аж ніяк не є типовою українською побутовою комедією (на кшталт "Кайдашевої сім'ї), - це книга з глибоким сатиричним підтекстом і виразним усвідомленням проблем українського суспільства 1920-х років.
Друга частина разюче відрізняється від попередньої. У ній автор через неприховану сатиру, гротеск, зображує всю сутність радянської політики українізації: головні антагоністи (якщо їх так можна назвати) використовують для доведення своїх шовіністичних імперських ідей просто беззаперечні аргументи: "Доводи? Будь-ласка, - доводи. Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада". У образі Тьоті Моті автор зобразив дискримінаційні думки "вєлікаросав" по відношення до українців: "По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной".
У висновку хочу сказати, що цей твір аж ніяк не є типовою українською побутовою комедією (на кшталт "Кайдашевої сім'ї), - це книга з глибоким сатиричним підтекстом і виразним усвідомленням проблем українського суспільства 1920-х років.
November 9, 2023
Аж гидко, що робила (та ще й продовжує) руснява пропаганда, роками, десятиліттями...
April 26, 2023
Одна ситуація, але так детально описує проблему яку ми, на жаль, несемо з собою через роки. До болі актуальні діалоги. Ці іронічні персонажі викликають посмішку, але вона швидко сходить, особливо коли Тьотя Мотя коментує українську мову.
Шикарна п’єса! І чудова сатирична манера що дозволяє підняти теми меншовартості і шовінізму.
Найсексуальніша цитата :)
Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю.
Уля тихо: — Українізуйте, Моко
Шикарна п’єса! І чудова сатирична манера що дозволяє підняти теми меншовартості і шовінізму.
Найсексуальніша цитата :)
Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю.
Уля тихо: — Українізуйте, Моко
May 31, 2023
Таблетка від меншовартості! Приймати з профілактичною метою, а декому вже й з лікувальною.
Сто років, бачте, минуло, а проблеми ті самі…
Читаймо українське.
Шануймося (як любить повторювати Забужко).
А що пʼєси сповна розкриваються на сцені, а не в друкованому вигляді, то купила одразу й квитки на виставу в Київський театр на Подолі. Закріпити ефект лікування українізацією 🇺🇦
Афіша тут:
https://theatreonpodol.com/afisha/per...
Сто років, бачте, минуло, а проблеми ті самі…
Читаймо українське.
Шануймося (як любить повторювати Забужко).
А що пʼєси сповна розкриваються на сцені, а не в друкованому вигляді, то купила одразу й квитки на виставу в Київський театр на Подолі. Закріпити ефект лікування українізацією 🇺🇦
Афіша тут:
https://theatreonpodol.com/afisha/per...
May 30, 2022
один з моїх найулюбленіших творів шкільної програми. "дозвольте мені вас українізувати, Улю!"
слухали аудіокнигу з бабусею та мамою, усмішка не спадала з їхніх облич, а з деяких моментів ми гуртом сміялися. якби не повномасштабне вторгнення тих самих тьоть моть, обов'язково б сходили на виставу в Харкові, ха!
слухали аудіокнигу з бабусею та мамою, усмішка не спадала з їхніх облич, а з деяких моментів ми гуртом сміялися. якби не повномасштабне вторгнення тих самих тьоть моть, обов'язково б сходили на виставу в Харкові, ха!
March 4, 2019
دلیل انتخاب؟ فقط به خاطر اینکه نمایشنامه بود، کوتاه بود و آبتین گلکار هم ترجمه اش کرده بود انتخابش کردم. ترجمه اش مثل همه ی کارهای آقای گلکار عالیه. در مورد خود کتاب هم نمیتونم بگم بده با این حال دوستش نداشتم.
December 25, 2025
Прокайфувала і від самої п'єси, і від обговорення - в цьому випуску ПереФарбованого лиса знову трапилась магія - коли в розмові народилась думка, якої не було напередодні :)
https://youtu.be/KTpD3BP26eI
https://youtu.be/KTpD3BP26eI
November 27, 2025
гарний твір, на подумати та зробити висновки
December 28, 2023
Детальніше – у 23 випуску подкасту "небагатослів".
Дочитавши п'єсу, я розсміявся. Та одразу ж згадалося, що Куліша розстріляли - зокрема і через цей твір. У ньому він досить прозоро описав роблений процес українізації і без натяків розкрив його приховану суть. Пройшло майже століття, а таке враження, що дехто і зараз не зрозуміє цю п'єсу.
Дочитавши п'єсу, я розсміявся. Та одразу ж згадалося, що Куліша розстріляли - зокрема і через цей твір. У ньому він досить прозоро описав роблений процес українізації і без натяків розкрив його приховану суть. Пройшло майже століття, а таке враження, що дехто і зараз не зрозуміє цю п'єсу.
August 18, 2013
Моя улюблена комедія, яка буде актуальна для українців ще багато років.
Раджу прочитати його всі українцям.
Раджу прочитати його всі українцям.
February 22, 2023
Ох, і так замріялось, щоб серед кола друзів цитати були тут і там з Куліша, формуючий культурний пласт із питомо української літератури
February 13, 2025
Який безсмертний твір: база, паляниця, українізація. Пройшло сторіччя, а контекст, нажаль, не змінився.
November 30, 2022
“прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной. ”
Микола Куліш запитував про паляницю і розказував про базу ще до того, як це стало мейнстрімом.
Хоч як я не люблю п‘єси, але ця дуже легко читається. Як у 1929 році, коли твір був написаний, так і у 2022 році при повномасштабній війні в Україні, тема мови не менш актуальна і гостра. Навіть зараз є люди, какаяразніца, що слухають і дивляться російськомовний контент.
Боляче розуміти, що у СРСР пропагували «єдіний язик», а всі інші мови, крім російської, висміювали, щоб вселяти комплекс меншовартості.
Також, підкреслювалось, що у місті живуть справжні громадяни російськомовні, а якщо говорити українською, тоді ти селянин і це (чомусь) погано:
“вивчивши мову, ви станете. Що там українкою. Ви станете більш культурною, корисною громадянкою, от вам клянусь! Ви станете ближче до робітників, до селян”.
Цікаво з’являються другорядні герої, що тільки викристалізовують гострість теми мови. Наприклад, відсилка до дядька Тараса з Києва: “такий, що в нього кури по-українському говорять.”
І напротивагу йому - тьотя Мотя: “Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?” або істинно фрази, що і зараз лунають від неосвічених сусідів, коли їм показують факти: “єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада.”
Шкода, що в школі цьому твору приділяли мало уваги, його потрібно читати і перечитувати, щоб не забути, що наративи країни агресора не повинні заважати українцям гідно жити.
Микола Куліш запитував про паляницю і розказував про базу ще до того, як це стало мейнстрімом.
Хоч як я не люблю п‘єси, але ця дуже легко читається. Як у 1929 році, коли твір був написаний, так і у 2022 році при повномасштабній війні в Україні, тема мови не менш актуальна і гостра. Навіть зараз є люди, какаяразніца, що слухають і дивляться російськомовний контент.
Боляче розуміти, що у СРСР пропагували «єдіний язик», а всі інші мови, крім російської, висміювали, щоб вселяти комплекс меншовартості.
Також, підкреслювалось, що у місті живуть справжні громадяни російськомовні, а якщо говорити українською, тоді ти селянин і це (чомусь) погано:
“вивчивши мову, ви станете. Що там українкою. Ви станете більш культурною, корисною громадянкою, от вам клянусь! Ви станете ближче до робітників, до селян”.
Цікаво з’являються другорядні герої, що тільки викристалізовують гострість теми мови. Наприклад, відсилка до дядька Тараса з Києва: “такий, що в нього кури по-українському говорять.”
І напротивагу йому - тьотя Мотя: “Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?” або істинно фрази, що і зараз лунають від неосвічених сусідів, коли їм показують факти: “єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада.”
Шкода, що в школі цьому твору приділяли мало уваги, його потрібно читати і перечитувати, щоб не забути, що наративи країни агресора не повинні заважати українцям гідно жити.
March 31, 2024
4.5/5 💔
Класика. Твір, який не втрачає своєї актуальності. На жаль.
В школі - сміялась. Зараз - хочеться плакати.
Комедійна п'єса. З надзвичайно важливим посилом.
Емоції, як гойдалки. Від посмішки до заціпеніння. Огиди. Та болю.
"- Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?"
Тут і боротьба. І комплекс меншовартості. І процес українізації. І російська пропаганда.
"- Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю!
- Українізуйте, Моко."
Українізуйтесь. Позбувайтесь всього російського. Майбутнє - за нами.
Класика. Твір, який не втрачає своєї актуальності. На жаль.
В школі - сміялась. Зараз - хочеться плакати.
Комедійна п'єса. З надзвичайно важливим посилом.
Емоції, як гойдалки. Від посмішки до заціпеніння. Огиди. Та болю.
"- Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?"
Тут і боротьба. І комплекс меншовартості. І процес українізації. І російська пропаганда.
"- Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю!
- Українізуйте, Моко."
Українізуйтесь. Позбувайтесь всього російського. Майбутнє - за нами.
Read
August 9, 2023Здається це смішніше за Подервʼянського)
Читається на одному диханні, дотепно і гостро)
Одразу після прочитаного захотілося подивитись виставу (не можуть же цього не ставити!)
І вуаля, дійсно в Театрі на Подолі йде ця пʼєса)
Але додає суму те, що знайшов цього автора зі списку розстріляних в Сандармоху...
Читається на одному диханні, дотепно і гостро)
Одразу після прочитаного захотілося подивитись виставу (не можуть же цього не ставити!)
І вуаля, дійсно в Театрі на Подолі йде ця пʼєса)
Але додає суму те, що знайшов цього автора зі списку розстріляних в Сандармоху...
August 29, 2014
it was not very interesting, but I liked that it is super easy to read.
One thing you learn from the book: Do not deny your Ukrainian being and do not change your last name.
Comedy with not funny jokes...
★★☆☆☆
One thing you learn from the book: Do not deny your Ukrainian being and do not change your last name.
Comedy with not funny jokes...
★★☆☆☆
April 22, 2020
یه نمایشنامهٔ بامزه که راجع به یه خانوادهٔ اوکراینیه که میخوان فامیلیشون رو روسی کنند؛ ولی پسر خانواده که شیفتهٔ اوکراین و اینهاست نمیذاره و ...
فکر میکنم اگه نمایشنامه بازنویسی بشه چیز خوبی از کار دربیاد.
فکر میکنم اگه نمایشنامه بازنویسی بشه چیز خوبی از کار دربیاد.
April 28, 2021
Не думав, що буде так весело.
Ну що з ним робити? Може проклясти?
Убити?
Оженити?
Ура, тётя Мотя приехала!
Дозвольте мені вас українізувати, Ульо!
Українізуйте, Моко.
Боже, по-моему приличнее быть изнасилованной, чем украинизированной.
Ну що з ним робити? Може проклясти?
Убити?
Оженити?
Ура, тётя Мотя приехала!
Дозвольте мені вас українізувати, Ульо!
Українізуйте, Моко.
Боже, по-моему приличнее быть изнасилованной, чем украинизированной.
August 7, 2022
Це справжня література. 100 років після, а читається так сучасно. Шедевр.
January 13, 2023
Улю, дозвольте я вас українізую!
"Лучшє бить ізнасілованной нєжєлі украінізірованной"
Геніальній твір)
"Лучшє бить ізнасілованной нєжєлі украінізірованной"
Геніальній твір)
October 14, 2024
сприймалося б як сюр, якби не було правдою.
що хотілося б сказати героям/геройкам:
"іспанський сором, панове присутні. знали б ви, з таким підходом, де ми опинимось менш як за 100 років".
p.s. от і знайшлось першоджерело перевірки русні методом "паляниця"
3,5⭐️
що хотілося б сказати героям/геройкам:
"іспанський сором, панове присутні. знали б ви, з таким підходом, де ми опинимось менш як за 100 років".
p.s. от і знайшлось першоджерело перевірки русні методом "паляниця"
3,5⭐️
November 1, 2022
Слухала у прекрасній начитці, наче в театр сходила!
Про твір: у повному обсязі відчула, що це саме трагікомедія. Якось... надто актуально про мову, тому сумно. А взагалі твір сподобався
Про твір: у повному обсязі відчула, що це саме трагікомедія. Якось... надто актуально про мову, тому сумно. А взагалі твір сподобався
Displaying 1 - 30 of 96 reviews