Одним з перших кроків будь-якого курсу терапії буде питання - що ти відчуваєш? або - назви свою емоцію! - і цей перший крок найважчий, бо навіть якщо ти роспізнаєш лють, сором, страх, заздрість, безсилля, лінь, агресію, почуття провини, всякі залежністі, і всю решту "палітри", то назвати, пояснити і вимовити - це надзавдання, яке може затягнутись в часі...
Але! Трапляються тобі люди (або книжки!), які легко і, часом, смішно, можуть розповісти чудернацьку історію, яка торкнеться всього того, що було таким страшним, нерозпізнавальним і невимовним, і вуаля - тобі і сумно, і смішно, і легко, але не страшно.
І те, що називають болем, - в новелі стане Бідакою, а твоє кохання і бажання розчинитись в іншій людині приведе тебе всередину стегна, всі твої мухи раптом повилазять назовні, і ти покличеш приятеля, щоб їх прибрати, душа стане метеликом, а квіткарка дізнається, що дотик може ранити і вбити...! А ще там візуалізується провина, сором і все інше, що робить нас живими і справжніми...
Мене збірка захопила, дуже сподобались такі дивні, глибокі, філософські новели, де кожен точно побачить щось своє. Припускаю, навіть, що розуміння і прочитання тої самої новели будуть дуже різними у читачів, тому цю збірку можна рекомендувати і подарувати своїм психологам і психотерапевтам 😊
Насправді, я не знаю, як "обізвати" стиль Юркі Вайнонена, і для людей, що звикли до літератури шкільної все-ще-дуже-радянської програми, ця книга буде "неформатом", який або припаде до душі, або не сприйметься з першої ж новели. Бажаю всім першого варіанту! 😉 Не бійтесь "неформатних" книг і авторів, вони вартують бути прочитаними!
П.С. Забула додати - сподобаються любителям "страшних" казок!