«Як я руйнувала імперію» - перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії. Як жили радянські люди? Як ганялися за дефіцитними товарами? Кого боялися? І чого прагнули?
Герої повісті – підлітки, що дружать, сваряться, хуліганять, часом навіть вдаються до чарів, а при тому опиняються в вирі суспільних змін. Читач зрозуміє, чому були неминучими й наступні потрясіння, що їх зазнала Україна. Чому розвалився Радянський Союз? І – найголовніше - хто його розвалив?
Зірка Мензатюк закінчила факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працювала журналістом. Член Національної Спілки письменників України (з 1995 р). З 1997 р. веде в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника». З 2004 року автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо. Її твори публікувалися у США, Словаччині і Польщі.
Відзнаки:
Лауреат міжнародного літературного конкурсу у США та літературної премії імені Наталі Забіли.
Книжка «Казочки-куцохвостики» здобула титул «Книжка року 2006» у номінації «Дитяче свято» і 3-тю премію київського ярмарку «Книжковий світ-2006» в номінації «Краща дитяча книга».
Книга про підлітків. (Мій улюблений жанр). Насправді це книга про народження незалежної України. Очима і серцем підлітка побачене і пережите. Просто про складне і болюче. Про найбільшу (1/6 планети) імперію, в якій "вільно дихається". І як воно насправді дихалося. Підлітки, які вчилися дихати вільно, бо бачили тих, хто наважився щось змінити. Один свобідний подих, перемішаний зі страхом, давав сили до змін. Якби я могла цю книгу читати по шкільній програмі, я б, напевне, набагато швидше почала любити мою Україну усім серцем і душею. Але й сьогодні ця книга, як ніколи, актуальна. До болю.
«Як я руйнувала імперію» Зірки Мензатюк є цікавою та унікальною в своєму роді книгою. З творчістю цієї письменниці я був ознайомлений ще у 5 класі та її твором «Таємниця козацької шаблі». Ці дві книги обʼєднує те, що вони ведуться від імені головної героїні, підлітка. В даному творі дівчинку звати Яринка, в неї є батьки, кицька Пума, бабуся і дідусь які живуть в селі, де і проходить значна частина твору, а також тітка Орися, яка є спортсменкою, подруга Півонія, яка у всьому вбачає любов, друзі Ярини Ігор та Микола, ще є «патріот» Андрій. А також другорядні персонажі, яких тут чимало: сестри Півонії, Василь, Софрониха, Ніна, Даша, Стефка та Папа Запотіцький(голова села). Головні події розгортаються в селі під Чернівцями, на Закарпатті. Там живуть абсолютно різні за характером діти, Ніна, відмінна піонерка, справжня патріотка та Ігор, який висміює радянську владу у вигляді «заборонених» жартів та висловів. В даному творі Ярина руйнує не усю імперію совку, хоча і частково брала участь, а руйнує свою власну, внутрішню імперію, яка залежала від радянщини та інформації, яка значно фільтрувалась. Книга однозначно топова, рекомендую до прочитання. 🇺🇦
Прочитала цю чудову книгу просто на одному диханні. Необхідна література у такі важкі для України часи. Сподобалось, що у книзі є все: і тема Незалежності, і тема підліткової наївної закоханості, і тема справжньої дружби. Авторка пише про революцію очима дітей, не забуваючи про те, що у піддітків є ще й інші справи, переживання. Андрій- "патріот", пихатий міський хлопчик. Ігрек- трудолюбивий хлопець, справжгій українець. 'Менше слів, більше діла', ось як би я охарактеризувала цього персонажа. Ніночка (а.к. а. Нінель, Тракторуся)- приклад того, що думка дітей залежить від думки батьків. Цей персонаж " виводив" мене з себе. Хотілося просто вдарити її по голові. Жаль, що такі діти досі є... Півоня нагадала мені моїх подружок.
"Вона вбачає шури-мури там, де їх нема".
Радує ще те, що у книжці багато смішних моментів. Взяти, хоча б, котів Пуму та Адідаса, клички яких уже примушують посміхнутись, бабу Софрониху, що усе переводить на "чорну магію" :)
*5/5 :) Рекомендовано усім- від дорослих до малих.
Девочка Яринка приезжает к бабушке на каникулы. Здесь её ждут новые знакомства, приключения, любовь и история. Восстание Украины происходит на её глазах.
Книга не оставила меня равнодушной, но и не стала чем-то выделятся. Прочитав её, я узнала о детстве родителей, а возможно и более старшого поколения. То как показали историю и подали с помощью подростка, может даже и ребенка, меня поразило и порадовало.
Все события продуманные и имеют свою особую динамику. Герои проработанные и довольно реалистичные. Их характер хорошо показан и закреплен в книге. Герои ничего во мне не вызвали. Авторский стиль немного сложноват, но читается быстро. Герои реагирую так как и дети, которые взрослеют и осознают что означает быть взрослым. Мало кто писал на эту тему и мало авторов смогут его повторить так, как это сделала Мензатюк. Хоть книга и написана давненько, но всё же остается актуальной, а идея довольно таки новой.
Книге я поставила 3/5. Надеюсь вы готовы познать времена, когда ваши родные были детьми. (книга прочитана на украинском языке и возможно только на нем и выпускалась)
Зайшла я до бібліотеки, і, побачивши щойно привезену книжку Видавництво Старого Лева, відразу схопила її. Усі книги цього видавництво безмірно радували мене, тому я була впевнена на 100%, що не розчаруюся.
"Як я руйнувала імперію" - це книга про радість і смуток, про біль розчарування і про піднесення душі. Вона зачіпає непростий період історії, але робить це невимушено.
Описуються буденні справи героїв, яким треба приділити особливу увагу. Яринка, Півоня, Ігрек, Нінель-Тракторуся - це персонажі, з якими я б хотіла зустрітися в реальному житті: з деякими потоваришувати, а деяким просто зазирнути в очі...
Також мені сподобалися деякі діалектичні буковинські вирази: вони допомагали ясніше уявити картину, навіювали ту чарівну атмосферу Західної України.
Незалежність здобувалася не лише у політичних кругах та громадських рухах. Її виплекували і діти, які, хай примітивними, але ж для їхнього ствердження і для ствердження держави настільки дієвими способами. Повість розповідає історію київської школярки, яка, приїхавши у гості до бабусі на Буковину, стає не тільки свідком, але й безпосереднім учасником переломних в історії України подій.
по-перше, це класна дитяча проза з чудовими посилами. по-друге, сподобався, вибачте на слові, вайб книжки – поєднав найкраще з «Толіків» та «Дзвінки», які були написані задовго після.
дізналася з книги про певні історичні події, які передували проголошенню незалежності, а також насолодилася підлітковими пригодами. було б круто прочитати у часи, коли була молодшою, але і так сподобалося)
Цікава новела про ретроспективу того, що ми усвідомлюємо чи не усівідомлюємо та як ми впливаємо на наше середовище, цього не помічаючи. Що стоїть за нашим завтра? Особливо чудово подається оповідь від головної героїні.
В цій чудовій книжці Зірки Мензатюк є все - пригоди, перші підліткові симпатії, дружба, перші політичні пізнання та усвідомлення себе у суспільстві. Книга про підлітків на зламі епохи. Діти, які часом дуже чутливі до змін, навіт чують той тріск, з яким тріщить по швах імперія - срср. Враження дуже класні, Я навіть трохи за сумувала за своїм дитинством, яке припадало теж на нелегкі часи, але було таким же насиченим