Залізний генерал. Уроки людяності

by Людмила Долгоновська

24 лютого 2022 року Валерій Залужний, віддаючи накази, промовив слова, що стали символом українського спротиву: «Ця країна тримається на наших плечах».

Залізний генерал, легендарна постать, Герой України, Головнокомандувач Збройних Сил України (2021—2024), воєначальник, якого історія запам’ятає людиною, яка зламала план російського «бліцкригу» й розвінчала міф про непереможність російської армії, один зі 100 найвпливовіших людей 2022 року за версією журналу Time.

Який він насправді? Якою є історія становлення великого воєначальника, відомого загалу як залізний, а близьким — як щирий, скромний, вимогливий і водночас турботливий? Книжка Людмили Долгоновської дозволить зазирнути за лаштунки доленосних подій, почути голоси тих, хто стояв пліч-о-пліч із Валерієм Залужним. Як очевидиця й радниця Головнокомандувача зі стратегічних комунікацій авторка розповідає, хто підтримував генерала та що додавало йому наснаги просто «робити свою роботу», — а насправді керувати й уособлювати легендарне українське військо, кожного воїна, який тримає оборону й звитяжно виборює для України можливість бути.

Genres: War, Biography, Nonfiction, Ukraine

208 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Ярослава]

Усередині цієї книжки ховається інша, значно цікавіша книжка - скажімо, про те, як Долгоновська вибудовувала публічне позиціонування і комунікації Залужного (напевно, навіть кілька значно цікавіших книжок, але, зважаючи на всі обмеження, найреалістичніше було б видати саме цю). На жаль, це не та книжка. І, зважаючи на те, як ефективно й вивірено велися комунікації навіть у перші страшні дні повномасштабного вторгнення, мені дуже дивно, як ця книжка вийшла настільки слабкою - очевидно, з часів великої війни далеко не все можна й варто розповідати, і так само очевидно, що якимись особистими історіями не хотів ділитися сам Залужний (має право!), але в результаті це не біографія конкретної людини, професійної і сильної, якій ми колосально багато завдячуємо. Це агіографія Взірцевого Вождя без жодних індивідуальних рис, із перегинанням у недоречний, майже релігійний пафос (скажімо, в цитатах з Роговцевої) - в нашому ареалі це асоціюється з радянським трешем моделі Ленін-і-діти, Ленін-у-розливі, етц. Якоїсь індивідуальності і людських історій, а не Притч Для Наслідування, обмаль, і стосуються вони здебільшого давніших часів - скажімо, у часи занепаду української армії Залужний мусив уночі підпрацьовувати охоронцем, щоб прогодувати родину: уявляєте, як інакше могла б піти наша історія, якби його і його родині в той момент не вистачило сил і наполегливості тягти далі військову кар'єру? ((
Також є трошки spilling the tea про неадекватність ОП, але тут нічого несподіваного.
Загалом, книжку Долгоновської про її безпосередню професійну діяльність, якщо вона її колись напише, почитаю з великим інтересом, але цю радити не можу.

[Igor Mogilnyak · Rating 5 out of 5]

5⭐️

Фінальна книга 2024. Ріспекчу Залужного! Дуже багато особистих цікавих фактів «залізного».

[Анна Лисенко-Гурська · Rating 5 out of 5]

Як на мене, ще не на часі, але, попри те, важлива книжка.
Маленька, нескладна, цікава. Читайте.

[Vadym Otrishko · Rating 2 out of 5]

Нудно. Взагалі не розкрита особистість. 0 інсайдів. Було б це статтею було б ще +- норм. Але книжка на 200 сторінок - ну прям дуже слабенько

[Roman Zadorozhnii · Rating 4 out of 5]

Невелика книга, в якій людина-символ обростає людськими якостями

[Nadiika Pototska · Rating 5 out of 5]

Класно, що цю книгу написали і видали!
Чекала на неї з початку літа. І не лише через історію Залужного, хоча її теж хотіла почути. Хотіла дізнатись щось нове із закулісся початку повномасштабної війни. А також мені, як людині зі стратегічних комунікацій, цікаво почути про комунікаціників у часи повномасштабної війни. Як вони працювали, вигрібали. Україна і кабінет Залужного були, по суті, однією з найгарячіших точок світу і одним з найгарячіших процесів.

🟨 Книга не розчарувала. Але відразу скажу - мало. Хочеться більше. Підозрюю, це і так максимум, який можна розповідати, але все ж. Сподіваюсь на продовження років за 5, де б було ще більше.

🟨 Багато речей з книги знала, бо читала майже всі інтерв'ю і факти про Залужного. Але було і нове. Про роботу вночі після служби сторожем на будівництві, охоронцем у нічному клубі і таксистом.
Також нове було з фактажу про бункер, якісь деталі операцій, війну з 2014, важливість зброї з Афганістану у перші дні повномасштабної війни.
Про його манеру спілкування з людьми чула історії від знайомих, це підтвердилось і в книзі. Історія Залужного дійсно про людяність.

🟨 Очевидно, що книга багато де компліментарна. Але чому б і ні? Мені ок. Валерій Федорович - той, хто заслуговує на це. До слова, такі ж відгуки чую від своїх друзів, які з ним перетинались чи працювали. Усі кажуть "повага" і «людяний».

Книгу раджу, читайте) Нам так потрібні світлі історії та світлі люди зараз!

[Понкратова Людмила · Rating 5 out of 5]

А мені сподобалася ця книга Людмили Долгоновської. Авторка намагалася показати нам, читачам, особу "залізного" генерала зусібіч. На мою думку їй це вдалося. Тут ви знайдете як біографічні відомості з життя Валерія Залужного, з його дитинства, його військової кар'єри тощо (розділ Становлення).
Водночас авторка намагається розкрити риси характеру генерала, засновані саме на щоденній роботі з ним, а також висловах його друзів, побратимів тощо. Недарма Людмила Долгоновська другу частину книги назвала "Уроки людяності" - це 6 уроків, 6 правил життя Валерія Залужного.
У книжці вміщено багато QR кодів з виступами Залужного, публікаціями у Фейсбуці.
Авторка пропрацювала з генералом і його командою від липня 2021 року до початку березня 2023-го року.
Вона була радницею зі стратегічних комунікацій Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.
"Якщо ви спитаєте мене, який мій головний урок, засвоєний за час роботи з генералом Залужним, я відповім: зберігати людяність."

[Rūta · Rating 5 out of 5]

Knyga apie didelį žmogų. Nors dėl suprantamų priežasčių atskleista tikrai ne viskas, puiki proga iš arčiau pažvelgti į Zalužno asmenybę.

[Oksana Uskova · Rating 2 out of 5]

Залужний непересічна особистість, яку я чи не найбільше поважаю. Про Людмилу Долгоновську чула тільки хороше.

Але так біографії писати НЕ ТРЕБА. Добрими намірами вимощена дорога до пекла.

Надмірна кількість канцелярщини, републікація офіційних постів із фейсбуку (ми їх вже читали, до чого вони тут?), прилизане офіційне досьє із сайту Генштабу.

З хорошого: декілька щемних спогадів початку війни. Декілька сімейних епізодів. Крихти, які нам кидають, не задовольняють інтерес до Залужного. Повага та комплементарність, яку щосторінки висловлює авторка, роблять книгу патетичною (а це не про Валерія Федоровича). Книга в Україні все одно знайде свою цільову аудиторію (і ще й сподобається). Бо в нас голод на адекватні біографії наших сучасних легенд та героїв.

Плюсик, що сказали це вголос: Зеленський не любить програвати у конкурсі популярності.

"Інша причина мовчання генерала Залужного — ревнощі до його популярності з боку оточення Президента. Постійне замірювання рейтингів, медіамоніторинги — на Банковій намагаються тримати руку на пульсі й не допустити появи політичних конкурентів. Щоби уникнути чергових претензій щодо «надмірної» інформаційної присутності та напруги у взаєминах з Володимиром Зеленським, Залужний волів на кожному журналістському запиті про інтерв'ю писати — «ні»".

[Yuliia Zadnipriana · Rating 5 out of 5]

Дочитала книгу з думкою про те, що наша держава не зацікавлена розумних, мудрих і адекватних людей, і що все це дуже сумно.

Шкода, що тут немає фрагментів, що стосуються звільнення та ситуації довкола цього.

[Alla Kovalenko · Rating 4 out of 5]

Для більш детальної, глибшої, аналітичної книги про Залужного ще точно зарано і це очевидно, проте, сподіваюсь, що час саме такої книги ще настане.

Тому, попри стиль і деякі повторення думок, в очікуванні чогось глибшого й детальнішого, цю книгу таки є сенс прочитати.

[Olya Zahvoyska · Rating 4 out of 5]

Цю книгу потрібно читати якнайшвидше. Тут такий настрій Перемоги, така віра в ЗСУ і те, що майже нереальне - справді можливо. Можливо, воно б так все і було, якби не політика. Дуже тонко тут підмічені ці замірювання політичних рейтингів і чітка позиція Залужного щодо цього. Авторка книги - радниця зі стратегічних комунікацій, без сумніву, провела колосальну і якісну роботу під час 2022. Але як авторка книги- в багатьох епізодах про себе розказувала аж забагато (особливо в першій половині), возвеличуючи себе, хоч власне читати хотілось про Залужного, а не про пані Людмилу. Але в другій частині - все гарно зарівнялось і навіть шкода стало наприкінці, як було прийнято це рішення про звільнення.

[Yevhen · Rating 3 out of 5]

Якщо коротко, то книга-панегірик. Не очікував більшого, але хотілося б почитати трохи більше про генерала та поточну війну, ніж про безперервне звеличення теперішнього посла у Великій Британії. Про поточну війну майже нічого, крім обережних натяків на втручання політичного керівництва в планування військових операцій починаючи з літа 2022 року, про минулорічний контрнаступ - нічого, про причини відставки - нічого, про підготовку до повномасштабного вторгнення - майже нічого. Це більше про людину, ніж про військового. Для істориків у майбутньому може бути цікаво, пересічному читачеві навіть не варто в це заглядати.

[Lilia · Rating 4 out of 5]

Книга гарно написано, але дуже поверхах, гарна коротка історія, без деталей, мабуть деталі ще будуть написані пізніше. Загалом книга сподобалась.

[Roman Serniuk · Rating 4 out of 5]

Не зважаючи на те, що книжка, як на мене, трохи занадто комплементарна, особи Залужного має бути вписана в українську історію і в історію війни проти кацапстану.


Мені імпонує його підхід до управління — не начальницьво, не зверхність, а лідерство. Мені імпонують його погляди на зміни в ЗСУ. Звісно змінити систему не вдалось, бо хвороба радянщини сидить занадто глибоко. Але показати, що зміни можливі — теж важливо.


Книжка більше про людину, а не про події, але трохи повертає в лютий 22-го і трохи висвітлює те, що відбувалося в головних командних пунктах у той час.

[Luba · Rating 3 out of 5]

Це мабуть найперша, і, безперечно, необхідна публікація про Валерія Залужного. Я переконана, що з часом буде опубліковано ще багато його життєописань. Проте, цінність цієї книги в тому, що авторка знала генерала особисто і провела час біля нього до і відразу після початку повномасшабного вторнення Росії в Україну. З недоліків - мені не сподобалося як книгу написано: аж занадто солодких компліментів на адресу генерала і шаблоних порівнянь. Це в першу чергу ПіАрницький доробок, а не письменницька праця.

[Liudmyla · Rating 4 out of 5]

Очікування від книги були трохи вищими, але зрештою написано непогано, хоча й у формі так би мовити оди. Та оскільки Залужний мені подобається, то мені зайшло)

[Iryna Donchenko · Rating 3 out of 5]

Цікава книга, але досить однобока. Хотілося б більш нейтрального стилю, без возвеличення і художніх перебільшень.

[Дар‘я Артамонова · Rating 5 out of 5]

💙 «Циферблат віддаляв нас від мирного життя, поглиблював прірву між невідомістю й колись спланованим майбутнім, назавжди розривав будь-які звʼязки з роZією та її громадянами»

💛 «До плану оборони України напередодні відкритого вторгнення роZії мали доступ кілька людей на планеті. Обрана стратегія та її втаємниченість дали державі шанс вистояти»

💙 «Ми жартуємо не тому, що нам притаманне почуття гумору, ні, ми вдаємося до гумору через те, що без нього ми б загинули»

Ця книга на 200+ сторінок трішки розповідає про життєвий шлях та особистість генерала Валерія Залужного, Головнокомандувача Збройних Сил України 2021—2024 років. Авторка була його радницею зі стратегічних комунікацій, тому розповідь пропонує унікальний погляд на залізного генерала, його лідерські якості.

Особливою «родзинкою» для мене стали фотографії з особистих архівів Залужного, QR-коди з посиланнями на відеоматеріали.

Перші дні та тижні повномасштабнoго втoргнення описані так, що читаючи книгу, відчуваєш густе повітря того часу. Воно було наповнене відчаєм, невідомістю, нерозумінням як у цивілізованому світі таке можливо. Це нагадало ті часи, коли багато людей просто були в ступорі з лише однією думкою - дожити до кінця цього дня.

Безумовно, ця книга не зробить Валерія Залужного в очах читача відкритим як на долоні, не розкриє якісь таємниці. Проте зараз цього і не потрібно, адже боротьба триває!

До залізного генерала можна ставитися по-різному. Проте навряд чи хтось сумнівається, що він є історичною постаттю, одним з головних українських воєначальників, який зробив суттєвий внесок у те, що наша країна досі існує на політичній карті світу.

💛 «Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно»

Книга мені дуже сподобалась. Я отримала необхідні емоції, трішки більше дізналась про Валерія Залужного і зрозуміла, що про нього я хотіла б прочитати набагато більше.

Дякую видавництву за такі важливі книги! І вдячність нашим військовим за те, що можемо читати такі книги і вільно спілкуватися українською!

[Kostiantyn Shcherbachenko · Rating 5 out of 5]

Книга яка лише трошки привідкриває завісу щодо біографій Валерія Федоровича Залужного, його становлення. І мабуть ще менше - щодо ролі генерала в захисті України і її народу.
Але не тому що не має про що розповісти - думаю ми ще побачимо серйозні багатотомні праці істориків. Не все можна розповісти сьогодні, поки війна не закінчилася.
І частково мабуть не розповідають навіть те що не є державною таємницею, через дріб'язкові образи і наполеонівські комплекси деяких випадкових персонажів української історії.
"Голос Залужного важливий як для військових, так і для всіх інших жителів України. Але уникаючи напруги у взаєминах із Президентом, публічності й глорифікації, він відмовлявся від медійної активності.
Наведу кілька болісних для мене прикладів. Він відмовився дати інтерв'ю для документальних фільмів про Холодну війну (Netflix) та про річницю російського відкритого вторгнення (CNN). Поясню, чому мені гірко. Річ у тім, що це не просто мрія кожного піарника. Це частина великої історії великої війни й великих людей, які її ведуть. Можливість говорити до широкої аудиторії в усьому світі".

[Iryna Paprotska · Rating 5 out of 5]

Я цю книжку читала відразу після мемуарів самого Залужного (Моя війна) і тому вважаю, що мені пощастило. Оскільки після мемуарів ця книжка багато в чому доповнює його характер. Мені дуже імпонують ситуації, які тут змальовані, - вони фактично повністю крутяться довкола першого періоду "великої війни", але не довкола подій, а власне довкола Залужного як головнокомандувача.

Ві��верто скажу, що читаючи цю книжку думала про нього, як про людину, яка може бути кумиром та прикладом для наслідування для багатьох. І якщо кожний, хто читає цю книжку, поставить собі за мету стати хоч трошки таким, як тут описаний Залужний, то наш світ точно стане кращим.

[Frankivets · Rating 4 out of 5]

Без перебільшення Валерій Залужний гідна і достойна постать та людина, як увійде в історію України та світу. Він приймав ключові рішення і ми встояли. Я не військовий, але маю достатньо друзів та товаришів, які це підтверджують. Є, які й мають питання до нього, але це не мені судити. Книга досить детально описує старт його життя, ставлення до подій, оточуючих і самого себе. Вочевидь так і є. Етап повномасштабки там ясна річ теж описаний. Але чому я поставив 4 зірки? Немає, от взагалі геть зовсім, якихось тез про нього як людину із недоліками. Він надто ідеалізований тут, попри всі його величні, справді великі досягення. Ну не буває ідеальних людей, особливо в таких справах.
Книга варта до прочитання це 100%. Але тут трохи перегин із здоровою пропагандою (як на мене).

[Марія Звягінцева · Rating 4 out of 5]

Залишилися змішані враження від книги. Як біографія - дуже офіційний текст, середньозважений, без якогось надміру особистих деталей. Розумію, що це або не на часі, або власне пан Залужний не надав дозволу публікувати щось більш персональне. Але водночас як аналітика текст теж не на 100 відсотків розкритий. Бо якщо говорити про перемоги і здобутки "політичного керівництва", то було б об'єктивно аналізувати і прогалини та поразки, а вони "суб'єкта" не мають. Думаю, це далеко не остання книга про пана генерала, і щиро сподіваюся, що з часом такі видання будуть більш розлогими.
Дуже сподобалися цитати різних років повномасштабного вторгення. Навіть перечитуючи, повертаєшся до тих емоцій сумішу нервів, страху і надії.

[Christina · Rating 4 out of 5]

Захоплюючий початок і досить одноманітний кінець.

В першій частині книги авторка - радниця зі стратегічних комунікацій В. Залужного, розповідає про обстановку в бункері Генштабу з перших годин війни. Паралельно описується становлення Валерія Федоровича як професійного військового, його манера спілкування з підлеглими та міжнародними партнерами.
Читала на одному подиху.

А от друга половина книги - це набір відгуків артистів, близьких і побратимів Головнокомандувача. Свого роду ода його людяності, професійності, простоті і відкритості до світу, людей та нових знань.

Сподіваюсь Валерій Федорович напише свою книгу і розкаже нам трішки більше і глибше про свої переживання, філософію життя і бачення цієї війни.

Upd. Перша книга з трилогії Залужного вже видана. Називається "Моя війна".

[Max Burtsev · Rating 4 out of 5]

Той тип книг, які не можу оцінювати як книгу, бо написана вона про людину, повага до якої перекриває всі недоліки твору (а їх багато). Сподіваюсь, коли-небудь про Залужного напишуть більш глибоку та структуровану біографію, а поки - дякую за натхнення під час війни та нагадування всім про необхідність залишатися людиною навіть в найтемніші часи.

[Oleg · Rating 5 out of 5]

Загалом книга не погана, але занадто скромна щодо такої особистості як генерал Залужний. Хотілося б більше інформацію про Залужного, особливо у часи повномасштабного вторгнення (можливо ще зарано). Також я б повністю прибрав QR коди та додав довідкову інформацію про високопосадовців які згадуються у тексті. Дякую за книгу.

[Юра Чуй · Rating 2 out of 5]

Дивовижно, як швидко книга втратила свою актуальність. Деякі події, які там описуються, станом на зараз виглядають абсурдно. Обривається книга, можна сказати, на найцікавішому, адже про відставку Залужного ні слова. З іншого боку, деякі речі цікаво почитати, але написана загалом книга не так щоб цікаво.

[Helga · Rating 4 out of 5]

Книжка варта прочитання. Містить дуже багато цікавих спогадів і фактів. Допомагає зрозуміти особистість Валерія Залужного і його шлях.
Проте назва книжки трохи вводить в оману. Значна частина матеріалу - це особисті спогади Людмили Долгановської з нотками розхвалювання себе. Тому краще б було одразу подати книжку як «спогади про мою співправцю з Головнокомандувачем».

[Nataliya Shtefan · Rating 4 out of 5]

Читається на одному диханні. Щиро, без пафосу, дійсно, про людяність, цікавість, люб'язність, відданість, про везіння, зо на початку вторгнення на чолі війська був саме він. Єдине, з назвою "залізний" не погоджусь, що вдала. Йому личив би м'якший епітет, судячи з описаного в книзі. Хоча він стійкий, але, все ж, не залізний, бо він Людина.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Це дуже крута книга про героя наших днів, а Людмила це бачила на свої очі і від того віриться ще більше. Цікаво поглянути за куліси перших днів повномасштабного вторгнення і хто дійсно зберіг країну. Рекомендую.