Цвіт яблуні

by Mykhailo Kotsiubynsky, Михайло Коцюбинський

В новелі розповідач дозволяє спостерігати за його внутрішніми переживаннями під час смерті його доньки. Його свідомість розділяється на дві частини. Він страждає через свою доньку, але разом з цим з анатомичною точністю анализує свої емоції, щоб потім описати їх у своєму творі.

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Classics, Ukraine, Short Stories

ebook

First published December 4, 2012

About the author

Mykhailo Mykhailovych Kotsiubynsky (Ukrainian: Михайло Михайлович Коцюбинський), (September 17, 1864 – April 25, 1913) was a Ukrainian author whose writings described typical Ukrainian life at the start of the 20th century. Kotsiubynsky's early stories were described as examples of ethnographic realism; in the years to come, with his style of writing becoming more and more sophisticated, he evolved into one of the most talented Ukrainian impressionist and modernist writers.
During the Soviet period, Kotsiubynsky was honoured as a realist and a revolutionary democrat. A literary-memorial museum was opened in Vinnytsia in 1927 in the house where he was born.

About twenty novels were published during Kotsiubynsky's life. Several of them have been translated to other European languages.

Reviews

[Volo · Rating 4 out of 5]

4 oraciones bien puestas que llegan directito a las glándulas lacrimales. no tengo nada más que añadir.

-------------
UKR:
-------------
Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиха і душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники. Якщо ви стежите за ними, вони без кінця продовжують ваші муки. Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову. Вони байдуже рахують ваші терпіння й довгими стрілами-пальцями наближають хвилину катастрофи.
-------------
ESP:
-------------
Cuando estás en angustia, cuando esperas alguna desgracia a cada minuto y tu alma está tensa como la cuerda de un instrumento, te aconsejo detener los relojes. Si los observas, prolongan sin fin tus tormentos. Pero cuando te olvidas de ellos, te lo recuerdan como un ladrillo que cae sobre tu cabeza. Cuentan con indiferencia tu paciencia y, con sus largas flechas-dedos, acercan el momento de la catástrofe.

[Анастасія · Rating 5 out of 5]

Не уявляю, як так красиво можна говорити про такий біль. Відгукується й пронизує до кісток 💔

[chibimori · Rating 5 out of 5]

«А моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує сю безвладність тіла серед цвіту яблуні, і гру світла на посинілих лицях, і мій дивний настрій…
Я знаю, нашо ти записуєш усе те, моя мучителько! Воно здасться тобі… колись…як матеріал…
Моя мила донечко, ти не гніваєшся на мене?»

Коцюбинський от так просто взяв і вивернув всю мою душу з моїми почуттями та щирими думками? я його люблю.

[veronyaka · Rating 5 out of 5]

оцінювати цей до жаху болючий твір відчувалось чимось незаконним.

"Що ж, смерть — то й смерть, життя — то й життя!.."

"А проте природа радіє. І чого не змогла зробити картина горя, те викликала paдість природи. Я плачу."

"A моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і сю безвладність тіла серед цвіту яблуні, і гру світла на посинілих лицях, і мій дивний настрій…"

[3qv35 · Rating 5 out of 5]

«Моя мила донечко, ти не гніваєшся на мене?
Чернігів, 1902.»

Чи розбита я? Ще б пак.
Коцюбинський - це, ще те кохання.

[Anastasia Gilmore · Rating 5 out of 5]

«Моя мила донечко, ти не гніваєшся на мене?»

[Valentyna · Rating 5 out of 5]

Невимовно красивий та щемкий твір. Біль пізнаєш з перших слів - це щось абсолютне, дике, прадавнє. І цвітуть яблуні…

«Моя мила донечко, ти не гніваєшся на мене?»

[soffi · Rating 5 out of 5]

те, що я взяла в нотатки:

🌸«За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, а моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і з моїм жахом. Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило. Я навіть, проходячи повз стіл, поправив фотографію. О! Тепер симетрично!..»

🌸«Я знаю - то тривога. Вона держить у своїх обіймах навіть хатнє повітря, й так хочеться вибитись 3-під її гніту, вийти з дому і скинути Її з
себе!..»

🌸«Голова снує думки. Про що я думаю? Я думаю про щось чуже, сторонне, неважне, а проте тямлю, що я не забув свого горя.»

🌸«Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиха і душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники. Якщо ви стежите за ними, вони без кінця продовжують ваші муки. Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову. Вони байдуже рахують ваші терпіння й довгими стрілами-пальцями наближають хвилину катастрофи.»

🌸«I чого не змогла зробити картина горя, те
викликала радість природи. Я плачу.»

🌸«Я знаю, нащо ти записуєш усе те, моя мучителько!
Воно здасться тобі.. колись... як матеріал...»

[ліда лісова · Rating 5 out of 5]

два моїх улюблених твори шкільної програми — «Я (Романтика)» Хвильового й «Intermezzo» Коцюбинського. і думаю, не лише в мене так, адже читати їх тоді — було, як дихати в прочинену кватирку.

саме тому, одразу після «Я» схотілося прочитати твір, якому Хвильовий те «Я» присвятив.

виявилося, що «Цвіт яблуні» вперше опублікований у збірці "На вічну пам'ять Колтяревському», тож, схоже, доведеться тепер і Котляревського читати))

не хочу говорити нічого про зміст, бо боляче говорити. а от про фінал хочу. він для мене — не цинізм митця, а, хоч і страшний, та доказ — життя перемагає смерть. так само виходить на передній план, як митецька зацікавленість, всотуваність затьмарює собою батьківські страждання.

цікаво як цей імпресіоністичний букет сприймається людьми, що мають дітей, гиг.

[Natali · Rating 5 out of 5]

Перестань дописувати враження, якісь знання, досвід, а просто опиши те, що бачиш.
Невимовно тонка грань між життям і смертю. Ми не знаємо, чи з кінчиною починається життя вічне чи ні, але точно відомо, що ми дихаємо, все існує, рухається, цвіте, поки живе. І яке б величезне горе не було, життя триває.

[Valentyna Merzhyievska · Rating 5 out of 5]

Цвіт яблуні і раніше відчувався сильним текстом, але в наш час, серед безміру втрат, відчувається особливо гостро.
У подкасті ПереФарбований лис в обговоренні цього етюду ми говорили про пошук опори і спроможність пережити втрату. Про волю до життя. І про те, яку роль відіграє професіоналізм.

Послухайте https://youtu.be/o1j8pO0JQes

[Maria · Rating 5 out of 5]

Люблю Коцюбинського за те, що він створює таких життєвих персонажів, яким ти віриш, співчуваєш, яких ти розумієш. 'Цвіт яблуні' не виняток: прекрасно описані почуття батька, донька якого помирає. Я відчувала кожну емоцію, кожен сумнів, кожне каяття.

Написаний простою мовою, короткий твір поглинає у свій світ надовго.

[Seni · Rating 5 out of 5]

Its not that I don't like Ukrainian Romantism as the first (and sometimes only) thing that comes to one's mind when talking about Ukrainian Literature, but God isn't the deeply-psychological, paradoxical Kotsiubynsky one of the best things I've ever read.

[Ira Re · Rating 1 out of 5]

Моя оцінка абсолютно субʼєктивна: не одержала ніякого задоволення від цього твору. Так, це, мабуть, і не було ціллю автора, і твір, мабуть має якесь важливе літературне значення, але я до нього точно повертатися не буду.

[vita✨ · Rating 5 out of 5]

now that i've read the translation i'm SO excited to stumble through the original ukrainian text...

[Sant · Rating 5 out of 5]

Це настільки великий твір, що одразу прощаю всю ту іншу нудоту. Мене аж тіпає, хочеться якийсь час перечекати, подумати.

[Khrystyna Nykolaychuk 📚 · Rating 5 out of 5]

Малий малий твір а такий глибокий зміст..до мурах..

[Amy · Rating 5 out of 5]

Єдиний твір з укр. літ., який довів мене до сліз; з поглибленої програми. Також читала "На камені", теж непогана новела.

[ulia rmrque · Rating 5 out of 5]

I've never cried so much in my life

[Oksana Kernytska · Rating 5 out of 5]

🌸💔

[alina · Rating 5 out of 5]

плачу в класі

[Olha · Rating 5 out of 5]

«Моя мила донечко, ти не гніваєшся на мене?»

[Olga · Rating 5 out of 5]

А твір дуже чутливий. Не можливо слухати/читати без сліз. Особливо враховуючи наш час і війну.

[victoriia · Rating 4 out of 5]

Плачу

[Bryan Heck · Rating 5 out of 5]

English Title: Apple Blossoms

[Taya · Rating 5 out of 5]

Боляче і красиво водночас.

[Polina · Rating 4 out of 5]

Beautiful. A little story that can break you in 10 pages. Where is this boundary between real human drama and your work as a writer/filmmaker?

"My dear daughter, are you not angry with me?
Chernihiv, 1902" 💔