Сарабанда банди Сари

by Лариса Денисенко

Він: зациклений на своїй роботі інтроверт, якого покинула дружина. Понад усе цінує самотність, спокій, тишу. Не сприймає дитячого галасу, хатніх тварин і присутності сторонніх людей у своєму помешканні.
Він: закохується у давно знану дівчину і дуже скоро його життя змінюється, перевертається, перетворюється на... жах? веселий тарарам? гнітючу буденність?
Колись він вже не розумітиме, як можна було так існувати, як можна було не пережити таку історію, - настільки несподівану та банальну, що вона може трапитися з кожним. Або - не трапитися ніколи.

Genres: Ukrainian Literature, Humor, Fiction

240 pages, Unknown Binding

Published January 1, 2008

About the author

Українська письменниця, адвокат. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами. Є одним з адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Працювала директором департаменту міжнародного права Міністерства юстиції, радником Міністра юстиції, науковим консультантом парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Бібліографія:
Забавки з плоті та крові
Кавовий присмак кориці
Корпорація ідіотів
Танці в масках
24:33:42
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць.
Ліза та цюця П.
Сарабанда банди Сари
Ліза та Цюця П. зустрічаються
Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ
Відлуння

Reviews

[Oleh Bilinkevych · Rating 3 out of 5]

Гарна побутова комедія, яка сподобається шанувальникам Кузнєцової та Бакмана.

[kuchyalavok · Rating 5 out of 5]

якщо чесно, це тупо, що так мало людей знає цю книгу… ну може їх немало, може вони всі заховані в підвалі божевільного вченого, який досліджує тему постколоніального фемінізму. або я просто не бачилася з ними.

знаєте, ви це вже точно знаєте, я дуже романтизую нульові.. я будую уявлення про них з книг, серіалів і розповідей, можливо, спогадів. я не хочу розвіювати цю ілюзію, бо мені так легше жити: з вірою в те, що колись будуть «легкі, романтичні роки», коли можна буде по-справжньому насолодитися горнятком кави чи може новими шерстяними рукавичками, тим, як стрибають білки і як люди їдуть додому. зараз здається так, наче я не радію цьому, а лише відволікаюся. на пʼять хвилин чи десять, можливо, на півгодини. але коли людина сама з собою, вона вертається в цей час. і єдине, що по-справжньому може подарувати спокій — щира розмова з кимось близьким чи далеким. з можливістю бути чесним і не здатися дурником.


я почала читати сарабанду з великою насолодою: книга з 2008 року в моїх руках, така маленька і смішна, за 21 гривню я змогла піймати скарб. я читала, мені подобалося: це не так глибоко чи романтизовано, проте дуже по-чудернацьки. авторка завалює нас цими образами, щоб ми могли ними смакувати. це дуже непросто так зробити.

але… здається, я перенаситилася нульовими. дійшла до точки, коли вже не можна ховатися в одному й тому самому місці, бо монстр. з голови вже знають про цей сховок!!!
і що робити? роман дуже гарний, трошки може смішний і старомодний для нас теперішніх, але він дуже якісний. і має незаслужено посередні оцінки!!!

[Юля Рябчик · Rating 4 out of 5]

з юності залишився теплий спогад про цю книжку. актуальне прочитання додало відгуків на полях із серії "сумний привіт з 2025", бо деякі речі відчутно постаріли. характерний текст 2010-х. готова була все простити за ностальгію, але на "будь-ласка" сил не стало

[Аня Повх · Rating 3 out of 5]

Побутова комедія в стилі 2000-х, ідеально передає дух свого часу, і читати її потрібно саме з таким поглядом, бо дещо зараз точно здаватиметься застарілим. Кумедна книжка, з якою можна весело провести час і посміятися-позакочувати очі-подивуватися з родинних приколів у герметичному просторі київської квартири. Мій улюблений персонаж тут - однозначно пес))

[Lesyk Shamayev · Rating 5 out of 5]

Лариса Денисенко — Сарабанда Банди Сари

Людям потрібні люди💔

Комічні, бісячі, гамірні та щемкі ситуації чекають на читача, коли він зануриться в дуже класну роботу Лариси Денисенко, в якій вона піднімає тему сімʼї і її важливу роль в житті кожного з нас. Людям потрібні люди. І навіть, якщо ви той ще інтроверт, то близькі все одно залишаються поряд. Просто памʼятайте про це.

Про що?
Життя Павла до зустрічі з Сарою було зрозумілим і розписаним, але всьому приходить кінець. Тепер він розлучений і вже знаходиться в нових стосунках. Тільки наш головний герой навіть не припускав, що з новими стосунками в його житті зʼявляться нові люди, які зваляться на нього, наче гром серед ясного неба.

Враження
Побачив цю книжку одного разу в ТТ, а ще й коштує смішних грошей — 39грн. Думаю: о, прикольно; треба створити список, шо мені там потрібно буде — якось потім візьму. А вже через декілька тижнів ця книжка стала недоступною майже на всіх сайтах. І ще й стала дорожчою — 50грн. Прийнято було рішення: брать терміново😅 Того гляді завтра взагалі буде 400😁

І взагалі не пожалкував. Особливо після виходу Лариси Денисенко з Українського ПЕН💪 Треба підтримувати своїх, які стають проти старих пердунів, які не можуть все ніяк перестати ностальгувати за старими часами. виничук, це в булижник в твій огород.

Ларисо, моя уважуха! Ви крута!!

Історія для мене виявилась життєвою та особистою. Можна навіть припустити, що був в майже такій самій ситуацій. Тільки, що до мене не завалювались в хату чужі родичі і не починали диктувати умови, ні😁 Я маю на увазі, що в мене були стосунки, які завершились також досить швидко та раптово. А потім я зустрів її. В мене сімʼя достатньо спокійна і невеличка, а в неї — ну, майже ціле село😅 Я взагалі в шоці був. І всі такі гучні, що просто піснєц. І довелося вчитися уживатися з ними та звикати, та починати розуміти, та любити, наче своїх, тому що вони мені дійсно стали рідними і своїми людьми.

Мені подобається, що Лариса освітлює питання сімʼї через гумор, а не через суцільну драму страждання — тоді було б читати набагато важче; і те, як сімʼя впливає на нас (особливо розширюючись), на наші звички, на наші сподівання, на наші погляди на життя. І навіть, якщо думаєш, шо воно тобі нафіг не треба, ніяк не очікуєш того, що в найгірші часи тобі потрібні будуть люди поряд, які допоможуть в будь-якій ситуацій. І нічого взамін не попросять. 

І тут я маю на увазі не те, що треба бути меркантильною курвою, яка тільки і очікує отримати шось, а не дати взамін. Аж ніяк. Так, можна любити самотність, можна любити простоту свого життя, але всього не врахуєш — і от коли шось трапиться, де самотужки буде важко, то сімʼя готова буде прийти на допомогу — це дуже цінно. В одне рило всього не подолати. Може хіба пляшку горілки, але ж і потім буде погано все одно😁

Це смішна і одночасно сумна історія про бісячих людей, які читачу сподобаються в кінці. Родичі у Сари дуже гучні та діставучі, а ще дуже безпардонні. Прям від кожного діалога або дії сидиш в ступорі і охєріваєш, що таке взагалі можливо. А воно реально можливо😅 Я на своєму досвіді це пережив — оцю трансформацію, маю на увазі. І Павлу доведеться її пережити. І читачу.

Висновки
Звісно, в кожного з нас сімʼї різні, абсолютно всі життєві випадки в одній історії не розглянути, проте головна думка родинної комедії: тримайся своїх, навіть коли добре, навіть коли важко, навіть коли сумно, навіть коли хтось із них трішки тойво😁

Зі. 
І тут я зроблю невеличкий відступ
Але якщо хтось з родичів обрав сосійську сторону або транслює їхнє мислення, то нам з зомбі не по дорозі. Хай йдуть нахуй.

[Adelais · Rating 2 out of 5]

Це ваш троп grumpy and sunshine до того, як почали розділяти на тропи, тільки саншайн Сара в основному за кадром, а її хлопець переживає навалу родичів Сари у власній квартирі, бо там то ремонт, то ще якась бешиха. На сцені з'являються малолітній геній скрипки і його поважний батько, історії про далеких і близьких тітоньок розмножуються в геометричній прогресії, у все це бадьоро встрибує цуцик, якого так не поігноруєш, бо вигулювати треба, і далі до розмірів отакенного шерстяного клубка.
В цілому я не проти сюжетів штибу "веселий гармидер, який гарно закінчується", але тут я була на боці головного героя, якому та навала у своєму домі більшу частину оповіді відверто муляла, хоча він і намагався знайти щось позитивне. Але складається враження, що отой позитив так до кінця щирим і не став, залиште людину у спокої.
Плюс дуже альтернативна пунктуація місцями, я за звично оформлену пряму мову і коми там, де треба.

[Данило Депутат · Rating 3 out of 5]

Легка, відпочинкова історія, сюжет якої вміщено в анотацію і яка читається настільки легко, що аж не очікував. Павло — дійсно інтроверт, який розлучився з дружиною. Закохався в Сару, все в них було більш-менш спокійно, поки їй не стало потрібно полетіти до Мексики.

І навалилися на нього племінник Сари Еміль зі своїм батьком, собака Террі, а ще — купа інших людей, що їм потрібно відвідати помешкання саме в конкретні дні. А також власники інших собак на вулиці. Вдома він часто чує якісь страшні звуки — то Еміль грає «Сарабанду».

Не думаю, що перечитав би, проте і не зарікаюся, судячи з повернення відімкнень світла. Дочитував її біля води — це дуже класно: поки обсихаєш і грієшся — ковтаєш кілька сторінок. Хвилини минають прекрасно.

[Anna Nosova · Rating 4 out of 5]

Книга “Сарабанда банди Сари” Лариси Денисенко сподобається вам, якщо вам до вподоби роман “Драбина” Євгенії Кузнецової. Тут теж у тихе спокійне життя головного героя буквально вдераються дивакуваті родичі, оселяються у його квартирі і починається співіснування двох абсолютно різних світів.

Після прочитання можна збагати словниковий запас, як називати родичів: пришелепка, потолоч, шмаркач, маруда, вихвостень, впертюх, розбишака 😂

[morus alba · Rating 2 out of 5]

Це якийсь жахливий сон інтроверта(((
Я не побачила анічогісінько смішного (окрім часом дотепних діалогів, але вони не змінюють загальну картину) у тому, що в квартиру бідолахи... і в життя... "вдерлись" пес, дитина і дорослий, хай навіть родичі (таки так, інтровертам потрібна сім'я, але родичі дружини - це не сім'я).
Це буквально знущання над персонажем, до якого доклалась його дружина.
Певно, лише екстраверт... або мазохіст вважатиме цю ситуацію хоч на дрібоньку прийнятною.

[Yaryna · Rating 4 out of 5]

Ніби подивилась якийсь комфортний ромком 2000-х. Приємна розважальна книжка (але не без краплинки гомофобії і сексизму, притаманних тим рокам 🥲).

[Oleksii · Rating 3 out of 5]

Місцями смішно і дотепно