Obwohl "Grodek" mein Lieblingsgedicht ist, konnten mich Trakls andere Gedichte wenig begeistern. Das Schwermütige, was sich durch sein gesamtes Werk zieht, wirkt oft zu überladen, zu gewollt melancholisch. Auch Traurigkeit kann eine gewisse Leichtigkeit haben, was ich hier aber nirgendwo finden konnte. Vielleicht hätte mir ein kürzerer Gedichtband besser gefallen, aber als Gesamtwerk empfand ich seine Gedichte leider zu erdrückend, als dass sie mir zugesagt hätten.
Невимовно тішусь, що ще одне українське видання Ґеорґа Тракля, хай і крихітним тиражем, порівняно нещодавно побачило світ. Переклади Галини Охримович читаються гладко, рівно (дещо краще, ніж переклади Тимофія Гавриліва). Про саму поезію не скажу нічого, бо Тракль є Тракль, і цим все сказано. Додам лише, що його поезія особливо співзвучна із часами, в які нам випало жити, бо як понад 100 років тому, так і зараз «надвечір осінні ліси повняться відлунням Смертельної зброї»...